Статистика

«На півшляху свого земного світу…»

Городище Керкінітіда з некрополем. Євпаторія, на північ від площі Театральної. Автор — Irene Kulakova
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Перший рядок «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі у перекладі Євгена Дроб’язка видається вдалим зачином до посту про екватор сьомого конкурсу. На лічильнику — понад 8100 фото. Україна — четверта у світі за кількістю завантажень, поступається Німеччині (14800), Росії (13000) та Італії (10900)[1]. 152 учасника, з них 63 зареєструвалися після початку змагання[2]. Але цими цифрами конкурс не завершується…

Певно найбільш важливий і складний елемент організаційної частини змагання є списки пам’яток. Не тільки тому, що Україні «пощастило» не мати єдиної бази пам’яток. Коли організовували перший конкурс, то до державних органів надсилали листи з проханням надати інформацію, відповідь на які часто не містила конкретних даних. Також списки могли формувалися на підставі інформації, що волонтери знаходили на різних інтернет-ресурсах, і це теж не завжди відповідало офіційним даним. З 2013 року ми вже надсилаємо запити на публічну інформацію. І мусимо зауважити, що кожного року ситуація стає все кращою: все більше і більше обласних державних адміністрацій (ОДА) надають переліки. Цього року, наприклад, повні списки пам’яток за чотирма видами (пам’ятка архітектури, пам’ятка археології, пам’ятка монументального мистецтва, пам’ятка історії) надали 11 регіонів — Волинська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та місто Київ. Ще дві області — Миколаївська та Хмельницька — надали повні списки, але станом на 1 вересня 2015 року та 1 січня 2017 відповідно. Харківська ОДА надала повні списки, але інформація про пам’ятки архітетури у вигляді сканів рішень обласної ради та розпоряджень ОДА… Хоча це, звісно, прогрес, адже раніше вони надсилали список архітектури російською мовою. Вінницька, Житомирська та Івано-Франківська області не надали інформації про щойно виявлені пам’ятки, а Одеська — про пам’ятки археології. Дніпропетровська область не надала інформації про місцеві пам’ятки — порадили звертатися до архівів. А Закарпатська ОДА надала ті самі списки, що й того року — без місцевих пам’яток архітектури, щойно виявлених. У списках від Рівненської ОДА відсутні щойно виявлені, в місцевих вказано тільки назву й адресу (нема років, охоронних номерів, рішень тощо). Черкаська ОДА не надала інформацію про археологію (її вважають службовою інформацією) та про щойно виявлені пам’ятки. Луганська ОВЦА надала лише витяг із Дepжaвнoro peєстpy нepyxoмих пам’яток України. Львівська та Київська ОДА нічого не відповіли на запит взагалі…

Отримання відповіді на запит лише один із кроків на шляху до оновлення конкурсних списків. Часто це скани, які потрібно перенабирати, іноді можна розпізнати, але тоді потрібно ще перевірити. Потім потрібно глянути, а що є у Вікіпедії вже. Уточнювати адреси, назви (помилки ж бувають всюди). Це не так просто і не так легко, тож ця робота і триває постійно. Пам’ятки отримують статус, а також втрачають його. Їх могли демонтувати. Вони могли згоріти. І це якраз така робота, до якої завжди потрібні руки — якщо є волонтери допомогти, то звертайтеся.

Окремо хочемо згадати ще один важливий аспект — популяризація та поширення інформації. Зокрема — поширення інформації у регіонах. Ми дуже вдячні всім обласним, районним та міським державні адміністраціям, а також іншим установам та ЗМІ, які опублікували інформацію про конкурс[3]. Ця підтримка для нас є дуже цінна.

У списках на початок конкурсу було понад 81 тисяча об’єктів. З них за 6 років конкурсу було проілюстровано 37% — хоча ці дані не є остаточними. Наприклад, у Царичанському районі Донецької області є понад 500 пам’яток, але у конкурсних списках є тільки 9 об’єктів… І списки постійно оновлюються. Станом на зараз у нас вже понад 83 тисячі пам’яток[4], доповнюються списки за районами Чернівецької, Донецької, а також планується доробити Одеську область.

За першу половину цьогорічного конкурсу завантажено світлини понад 3400 пам’яток[5]. У таблиці нижче наведено статистику за регіонами: кількість об’єктів у конкурсних списках (і ми пам’ятаємо, що це за даними, які є у нас); скільки з них було сфотографовано за 7 років конкурсу (точніше за 6,5, адже конкурс цього року ще триває); кількість пам’яток, фото яких завантажені за першу половину конкурсу; кількість фото. Станом на зараз у нас представлені пам’ятки усіх регіонів України.

Область/Регіон К-ть пам’яток у списках К-ть сфотографованих (7 років) К-ть пам’яток (2018) К-ть фото (2018)
Чернігівська 5706 867 (15%) 117 192
Дніпропетровська 5564 854 (15%) 236 404
Львівська 4965 3982 (80%) 375 781
Харківська 4815 1242 (25%) 188 478
Тернопільська 4751 1705 (35%) 128 271
Донецька 4213 705 (16%) 77 220
Крим 4187 839 (20%) 21 46
Вінницька 4028 1355 (33%) 373 467
Хмельницька 3889 1531 (39%) 100 392
Київ 3843 3517 (91%) 476 1408
Івано-Франківська 3724 1171 (31%) 63 95
Житомирська 3507 961 (27%) 38 152
Волинська 3486 966 (27%) 82 199
Полтавська 3293 1175 (35%) 209 532
Одеська 2753 1859 (67%) 54 120
Черкаська 2686 933 (34%) 47 74
Миколаївська 2611 381 (14%) 14 17
Кіровоградська 2171 1117 (51%) 180 241
Рівненська 2166 687 (31%) 113 179
Київська 2156 1080 (50%) 98 449
Сумська 2034 937 (46%) 284 409
Запорізька 1731 728 (42%) 39 62
Херсонська 1516 399 (26%) 52 233
Чернівецька 1092 786 (71%) 19 58
Луганська 1017 201 (19%) 17 28
Закарпатська 727 500 (68%) 49 110
Севастополь 670 416 (62%) 9 13

Як загальний підсумок мовленого вище: «на півшляху свого земного світу» ми зупинилися порахувати, що і як. І виявили, що ми ще страшенно далеко і від повного документування нашої культурної спадщини, і від її популяризації у світі. І навіть від її збереження. Сподіваємося, що до нас долучаться усі ті, кому це не є байдужим — фотографуванням, завантаженням, виправленням списків, уточненням даних, ілюструванням у Вікіпедії, написанням та поліпшенням статей, промоцією тощо. І ми дякуємо тим, хто вже пройшов із нами якусь частинку дороги…

Особняк, Біловодськ, вул. Шевченка, 1, Луганська область. Автор — Dumitru Zhytomyr
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

23 thoughts on “«На півшляху свого земного світу…»

  • По Одеській області на сайті Обласного управління пам’яток був раніше перелік пам’яток археології. Хіба не доданий?

    Відповідь
  • Статистика – місця країн, НАЙБІЛЬШІ фото (наше, українське має аж 142 МБ!) тут – https://tools.wmflabs.org/wlm-stats/

    Добре було б і цю статистику додати на цю сторінку конкурсу.

    Внизу тієї статистики ще є посилання на кілька інших статистик, кому цієї мало. 🙂

    Відповідь
    • Ов, ми тут щасливі, що вдалося на середину конкурсу запустити (все ж формула була нова й Ілля не образу зміг порахувати правильно). Тому не певна чи так часто вийде 🙂 Але я запитаю

      Відповідь
      • Так якщо алгоритм вже є робочий то проблем не має бути з оновленням.

        Відповідь
    • Качуровська

      Маю сумнів щодо цієї статистики саме по рейтингу в розрізі області. Враховується лише одне фото об’єкта , а інші не враховуються. Тож статистика справа, що потребує завжди перевірки.

      Відповідь
      • Перепрошую, не певна, що зрозуміла зауваження. Можете перефразувати? Або пояснити на прикладі?

        Відповідь
        • Качуровська

          Мова про статистику за 16.09 Якщо взяти рейтинговий бал конкретного користувача за окремою областю то враховується лише одне фото пам’ятки, а їх то може бути загружено кілька з різних ракурсів. І за них жоден бал не додоється. Переглядала саме свої бали , по областям. Можливо так буде зрозуміло. Дякую

          Відповідь
          • Саме так і є. У кількісній номінації враховуються бали за об’єкти, скільки б фотографій не було. Станом на зараз у нас нема можливості автоматично якось вираховувати ракурси пам’яток, тому такого навіть не пропонується прописувати у правилах

          • Качуровська

            Дякую за уточнення. Але це, мабуть, треба було зазначити у правилах конкурсу. Четвертий рік приймаю участь і лише тепер для себе це уточнила. Адже тут не тільки питання ракурсів, а і часу завантаження стосується на яке тратиться час. І чи всі учасники про це знають.

        • Ми завжди виводили таблицю з кількістю фотографій та кількістю пам’яток, і бали завжди були за кількість об’єктів. Звісно, не виключається, що формулювання кимось із учасників могло читатися не так. Але це завджди була номінація за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток

          Відповідь
  • Nataliya Shestakova

    В Чернігівській області, як у жодній іншій, в офіційні списки внесено дуже багато пам”яток / пам”ятників археології (кургани і поселення). При цьому їх координати сформульовані доволі розмито (на кшталт “1,5 км на північ від околиці села…”). Тож вірогідність бути ПРАВИЛЬНО освітлиненими у цих об”єктів доволі невисока, особливо у поселень, а також враховуючи те, що значна частина курганів вже давно була зрита та розпахана

    Відповідь
  • Привіт, народ! Дякую за проведену фантастичку роботу! Дякую всім – і учасникам, і організаторам! Звісно, приємно бачити свою Чернігівську область першою (за кількістю пам’яток в області). Таке питання – чим це можна пояснити? Чи то у нас списки такі аж детальні, чи дійсно (як? яким чином?) у нас таки набудували і збереглося (?!) більше, ніж в інших? Ну те, що за площею Чернігівщина одна з найбільших – теж, вважаю, внесло свою долю до цього явища… То які варіанти?

    Відповідь
    • Дякуємо! Насправді, робота ще триває. Чернігівська цього року надала нові списки, але ми їх точно не встигнемо обробити ще під час конкурсую Може маєш бажання допомогти? 🙂

      Відповідь
      • От під час конкурсу краще не додавати. Минулого року додали, а я наприклад, деякі побачив мало не в останній день і вже часу не було вишукувати по архівах фото.

        Відповідь
        • Я особисто цього б дуже хотіла… Але і волонтери більше мотивовані робити більше (тавтологія зумисна) під час конкурсу… І навіть державні органи краще відповідають, коли конкурс уже на самому носі. Бо тоді це щось конкретне…

          Відповідь
        • У нас зараз оновлено Чернівецька (Герцаївський, Глибоцький, Путильський, Заставнівський, Сокирнянський райони) та Донецька (Великоновосілківський, Нікольський, Волноваський, Бахмутський, Амвросіївський райони)

          Відповідь
          • Константинъ

            Вкотре видалив фото, що мало б демонструвати неіснуючу кіровоградську пам’ятку (ID = 35-101-0347). На ньому насправді зображено будинок, що виник на її місці! Проглядайте, будь ласка, обговорення сторінок!

          • Константинъ, дякуємо дуже! Списків у Вікіпедії понад 700 сторінок (здається 746), і практика показує, що ми фізично не встигаємо за ними всіма стежити й зміни пропускаються. Особливо від час конкурсу. Тому (якщо ще таке натрапите) пишіть нам на wlm @ wikimedia.org.ua, принаймні там воно не поховається під тонами змін у списку спостереження…

    • Обласні управління працюють не однаково якісно, та й міністерство культури не завжди затверджує ті пам’ятки, що подаються на додавання. Тому така різниця. Також я бачу, що у самому Чернігові мало пам’яток архітектури, але багато пам’яток історії, окремих поховань та іншого супутнього, це також впливає на статистику. Тому просто кількість пам’ятників не про що не говорить, краще рахувати по пам’ятникам архітектури, тому що даний тип пам’ятників є найбільш показовим.

      Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *