«Вікі любить пам’ятки» під час війни в Україні: чому ми це робимо

Україна перебуває в стані неоголошеної війни, яка щодня відбирає життя. І поки матері моляться за відведення загрози від життя своїх дітей, «Вікімедіа Україна» вчергове починає проект «Вікі любить пам’ятки».

«Які пам’ятки?» – скажете ви. «Хіба ж зараз до пам’яток…». Погоджуємось: не (очевидно) актуально. То навіщо ми це робимо?

Ми команда волонтерів: не отримуємо зарплати за роботу, не відпрацьовуємо гранти. Ми почали свою роботу ще декілька років тому і продовжуємо сьогодні робити те, у що вірили раніше і віримо зараз. А ми віримо, що знання можуть зробити людей сильнішими, а світ – кращим. Ми також віримо, що культура та історія роблять нас тими, хто ми є сьогодні і ким будемо завтра. Ми хочемо зібрати весь спадок знань людства і зробити його доступним для кожного. Цього не можна зробити за один день, «колись» («коли закінчиться війна», «коли будуть гроші», «коли підніметься економіка» чи настане світле майбутнє).

«За один день» можна лише руйнувати. І війна – найзручніший для цього час. Тому що люди думають про теперішнє і найближче майбутнє, хвилюються про життя своїх близьких і сподіваються на якомога менші втрати. Усе, що було і що буде – здається таким далеким.

Але це не так. Не зовсім так.

В українській вікіспільноті немає маргіналів: її члени активно виявляють свою громадянську позицію, але ви не прочитаєте про це тут. «Вікімедіа Україна» як організація поширює вільні знання.

Ми збираємо фотографії пам’яток та інформацію про них, щоб передати людям, і не кажемо, що це дуже велика справа. Але велике будується з малих пазликів, а те, що ми називаємо пам’ятками – спадок і пам’ять наших предків. Цю пам’ять ми збережемо сьогодні і передамо його наступним поколінням заради нашого «завтра». І війна закінчиться – а люди житимуть і творитимуть вічно.

Римо-католицький костел Пречистого Серця Ісуса у Чернівцях. Автор: Юлія Шкварчук. CC BY-SA 3.0

P. S. Тому прогляньте списки і підготуйте ваші фотографії – фотоконкурс стартує 15 вересня. Ми також писатимемо разом статті про пам’ятки – але про це згодом.

Триває підготовка до конкурсу

Запрошуємо до участі в конкурсі «Вікі любить пам’ятки». Цього разу він буде проходити з 15 вересня по 15 жовтня. До 5 листопада буде визначено 10 найкращих світлин, які будуть надіслані на міжнародний конкурс.

Наразі триває підготовка до конкурсу. Зокрема, продовжують оновлюватися і доповнюватися списки — з більшості областей надійшли нові, уточнені або детальніші списки. Були отримані нові списки з Тернопільської, Хмельницької та Чернігівської областей. Знову не надали списків Дніпропетровська і Черкаська області. Тож цього року учасникам буде запропоновано тисячі нових пам’яток — від Ужгорода до Луганська і від Чернігова до Севастополя. Загалом у списках понад 60 тисяч пам’яток, понад три чверті з яких ще не були сфотографовані.

Цього року разом з конкурсом планується також проведення у Вікіпедії місячника з написання статей про пам’ятки культурної спадщини.

Судацька фортеця, місто Судак, АР Крим, © Антон Петрусь, CC-BY-SA 4.0

Судацька фортеця, місто Судак, АР Крим, © Антон Петрусь, CC-BY-SA 4.0

Природа та історія поряд: переможців «Вікі любить Землю» нагородять в Золотих воротах

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» від організації «Вікімедіа Україна» та Фонду Вікімедіа оголосить повний перелік переможців української частини конкурсу вже у цю суботу. «Вікі любить Землю» - сестринський проект фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» – і опікується нерукотворним спадком Землі.

Місце церемонії нагородження переможців конкурсу «Вікі любить Землю» символічно об’єднує об’єкти обох цих проектів: пам’ятка архітектури (Золоті ворота) та природна пам’ятка (Золотоворітський сквер) органічно зливаються в комплексі «Золоті ворота».

Церемонія почнеться об 11:00, усі відвідувачі побачать найкращі світлини природного спадку України. Також будуть представлені найкращі фотографії по областях: попри ситуацію в країні, усі області взяли участь у конкурсі, в тому числі Донецька і Луганська, а найбільше чудових краєвидів надіслано з окупованого Криму.

 

Золоті ворота. Автор: Okosmin. CC BY-SA 3.0

Золотоворітський сквер. Автор: Revontulet. CC BY-SA 3.0

Донецьк: інформувати (,) не можна (,) зашкодить

donetsk-response
Інформація (чи знання) – це таки зброя. Не така видовищна як АК-47, але не менш вразлива. Власне, наша країна у цьому мала можливість переконатися не з других рук… і навіть продовжує у цьому переконуватися. Але мова трохи не про те зараз.

У серпні (тепер такого далекого) 2013-го року, готуючись до проведення конкурсу, ми надсилали запити усім областям про перелік нерухомих пам’яток та об’єктів культурної спадщини України. У Донецькій обласній державній адміністрації не виявилося відповідального за цей перелік, тому довелося розсилати запити у всі райони та міста області. І отримувати списки, які не могла надати нам обласна установа. Тиждень тому, 28 березня, знову надіслали туди запит. Управління культури і туризму Донецької ОДА відписало, що інформація «щодо об’єктів культурної спадщини національного значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, міститься на офіційному веб-сайті Міністерства культури України» [1], а от «повна інформація стосовно наявності та розташування пам’яток національного та місяцевого значення є службовою, а отже інформацією з обмеженим доступом. ЇЇ публічне розповсюдження може зашкодити об’єктам»… При цьому Управління послалося на ст.  1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» [2] та ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» [3]. Виходить, що у першому абзаці інформація є на сайті, а у другому – вона ж уже службова? Ба, більше того, відповідно до статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до службової може належати лише інформація:

1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Перелік об’єктів культурної спадщини не належить до жодної із зазначених вище категорій, а отже, не є службовою інформацією і не може обмежуватись в доступі. На пам’ятках, занесених до державного реєстру, повинні встановлюватися охоронні дошки. Із інформацією про пам’ятку. То чому ж вона – службова?.. Захист культурної спадщини народу через засекречення від самого народу – трохи дивний спосіб сприяти «загальнонаціональній культурній консолідації суспільства»[4]

Plaque
© Fototraveller, CC-BY-SA 3.0

[1] Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Пам’ятки національного значення
[2] Закон України «Про охорону культурної спадщини»
[3] Закон України «Про доступ до публічної інформації»
[4] Положення про Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації

200-ліття від дня народження Тараса Шевченка

Сьогодні світ святкує 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. До цієї дати ми вирішили згадати про пам’ятники Кобзареві, які встановлені в більш ніж тисячі міст України, а майже двісті з них мають офіційний статус пам’ятки.

Проте в світі досі не існує єдиного списку всіх пам’ятників видатному українському поетові. Цих списків немає в жодному з музеїв, присвячених Шевченкові, не має такого списку і Міністерство культури України. Тому більшість джерел містять списки пам’ятників різного ступеню повноти. Один з таких списків пам’ятників розміщений і у Вікіпедії  — звісно, теж неповний.

Одним із провідних дослідників монументальної шевченкіани в Україні є член журі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» Руслан Теліпський. Він з дитинства цікавився творчістю Тараса Шевченка, фотографією та туризмом, і в кожному відвіданому місті чи селі він неодмінно відвідував та фотографував пам’ятник Кобзареві. Згодом це захоплення набуло конкретики, і він почав систематично подорожувати Україною та світом, фотографуючи та досліджуючи пам’ятники Шевченкові.

В колекції Руслана Теліпського — понад 1000 світлин пам’ятників Шевченкові, зроблених у понад 20 країнах світу, і, зокрема, в кожній області України. Він поширює свої роботи у різних формах — від серії фотомонтажних поштівок, які Руслан випустив у 2009 року, до книги «Монументальна шевченкіана Руслана Теліпського», над якою він зараз веде роботу.

Тепер доробок Руслана Теліпського описує і 20-хвилинний кліп «Моя Шевченкіана», в якому Руслан розповідає про своє захоплення та пам’ятники, які йому найбільше запам’яталися. До того ж це відео люб’язно надане автором на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution, що дозволяє будь-кому вільно поширювати цю працю за умови зазначення авторства Руслана.

У Чернігові відкрилась фотовиставка конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013»

23 січня 2014 року у Чернігові у культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» відкрилась виставка фотографій  конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013».

На фотовиставці представлено близько 70 фотографій, переважно переможці української та міжнародної частини конкурсу,  а також низка світлин пам’яток історико-культурної спадщини Чернігівщини.

Фотовиставка конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013» відкрилась у культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо», що виступив партнером виставки. Відкривав її  член ГО «Вікімедіа Україна», один із співорганізаторів української частини  конкурсу Микола Приходько. Він розповів про історію конкурсу, який було засновано як ініціатива нідерландських вікіпедистів у 2010 році, а в Україні він вперше був проведений у 2012 році. Головна мета цього міжнародного конкурс полягає у зборі світлин пам’яток історично-культурної спадщини України,  які охороняються  державою. Ці світлини мають бути зробленими учасниками конкурсу власноруч, після чого вони мають завантажити на Вікісховище  один з проектів Фонду Вікімедіа.

Окрема увага була приділена результатам конкурсу у Чернігівській області: було завантажено 2017 фотографій 282 пам’яток. Зокрема низка світлин представлені в топ-732 найкращих фото.

Далі слово взяв один з учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013» Сергій Тарабара, який вже вдруге брав участь як конкурсант. Він зосередився на технічних та практичних аспектах отримання списків пам’яток  історико-культурної спадщини. Також ним була подана пропозиція, аби кожну фотографію переглядало якомога більше членів журі.

На відкритті фотовиставки було зазначено, що світлини з Вікісховища можна використовувати з будь-якою метою за умови  зазначення авторства, ліцензії, а також джерела.

Наприкінці церемонії відкриття виставки фотографій конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013» присутні журналісти отримали невеликі сувеніри на згадку.

Фотовиставка триватиме щодня з 11-ї до 18-ї години до 30 січня включно у КМЦ «Інтермеццо» (м. Чернігів, вул. Шевченка, 9).

 

Микола Приходько, вікімедієць, один із співорганізаторів конкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013»

Оголошено результати міжнародного конкурсу

Оголошено результати міжнародного конкурсу. Наводимо десять найкращих фотографій.

Переможцем став Давид Гублер з фотографією Візенського мосту через річку Ландвассер у швецарському кантоні Граубюнден.

Візенський міст над рікою Ландвассер у Давосі (Граубюнден, Швейцарія), © Давид Гублер, CC-BY-SA-3.0

Друге місце посіло фото маєтку династії Ші в Лугані (Тайвань), автор — Husky221.

Маєток династії Ші в Лугані (Тайвань, Китай), © Husky221, CC-BY-SA-3.0

На третьому місці фотографія бібліотеки Будапештського університету ім. Етвеша Лоранда користувача Thaler.

Бібліотека Будапештського університету (Угорщина), © Thaler, CC-BY-SA-3.0

Місця 4–10:

4. Сходи в будинку ткача в Новій Руді (Нижньосілезьке воєводство, Польща), © Ярек Ціурус, CC-BY-SA-3.0 PL

5. Зала Фрідріха Тірша у Кургаузі Вісбадена (Гессен, Німеччина), © Мартін Крафт, CC-BY-SA-3.0 DE

6. Історичний парк Пхра-Накхон-Кхірі (Пхетчабурі, Таїланд), © Крітмонгкхолрат Арунсурія, CC-BY-SA-3.0

7. Залізнична станція Келеті в Будапешті (Угорщина), © Немет Тібор, CC-BY-SA-3.0

8. Збраславський замок (Прага, Чехія), © Зденек Фідлер, CC-BY-SA-3.0

9. Замок Вавель і електростанція в Кракові (Малопольське воєводство, Польща), © Ярек Ціурус, CC-BY-SA-3.0 PL

10. Музей біосфери в Монреалі (Квебек, Канада), © Guilhermeduartegarcia, CC-BY-SA-3.0

На міжнародний етап потрапило 503 фотографії. До топ-41 жодна фотографія з України не потрапила.

Джерело: And the winner is…

Друк фотографій на «сушку»

Інформація щодо макетів та цін: http://starbooks.ua/photosushka

Друк двохсторонній, отже можна зробити підпис на зворотному боці: залишити координати, логотип; розмістити фото з кожного боку. Мінімальний розмір фото — 9×9 (Instagram), максимальний — формату A3. Є можливість глянцевої та матової ламінації. При цьому вартість друку не міняється.

Роздруковані фото буде розвішено одними з перших. Або можно буде отримати фото у представників STARBOOKS, якщо є бажання розвісити їх самостійно. Розрахуватися за послуги можна карткою або безпосереденьо на «сушці».

Як узяти участь у фотофесті «Сушка на квадратах»

Реєстрація для учасників http://goo.gl/4YYZwi — серед зареєстрованих будуть розігруватися подарунки від партнерів «Нями нями», «Арома-кафе» і основний бонус — розіграш двох квитків на концерт The Retuses 14 грудня в Малій опері.

Правила сушки:

  • заповнити реєстраційну форму;
  • приносити фото;
  • не знімати фото завчасно;
  • забирати з собою не більше, ніж ви принесли і повісили;
  • своє фото можна підписати, заливши на звороті координати для зв’язку або незвичне послання її майбутньому власнику;
  • так як можливі різні способи розвішування, приготуйте візитку, яку можна прикріпити прищіпкою.

Вікі любить пам’ятки: «Сушка» на квадратах

14 грудня 2013 року у Центральному будинку художника (вул. Артема, 1-5, Київ) відбудеться виставка цьогорічних конкурсних робіт. Фотовиставка буде проводитися у рамках фотофесту «Сушка на квадратах».

Формат заходу передбачає вільний обмін фотографіями. Учасниками можуть бути як професіонали, так і фотолюбителі — потрібно принести свою роботу (чи роботи), розвісити їх на білизняних мотузках («сушіння» фотографій) і закріпити прищіпками. Можна буде забрати будь-які світлини, які сподобалися — обміняти на свої власні, наприклад. Передбачається, що автор сам вибирає роботу для «сушіння», без обмежень щодо досвіду, стилю, жанру й типу фотографій, але буде проводитися і конкурс, номінації: документальне (репортажне) фото, серія документальних (репортажних) фото, художнє фото та серія художніх фото.

Фотосушка відбуватиметься із 12:00 до 16:00. Під час заходу також відбуватимуться різні події, зокрема благодійні. Такий захід у Києві проводиться вдруге.

У виставці від фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки-2013» буде представлено близько тисячі фотографій — 732 світлини, які було відібрано журі, світлини-переможці у спецномінаціях та інші. Нижче представлено невелику підбірку світлин:

 

Попередній список фотографій, відібраних для виставки, можна переглянути тут (у списку фотографії відсортовані за авторами; фото зі спецномінацій наведені в кінці списку).

Джерело: Вікі любить пам’ятки: «Сушка» на квадратах, автор — antanana, CC-BY-2.5