Тернопільська, Кіровоградська, Полтавська та Рівненська

Кременецький колегіум. Ансамбль. Тернопільська область © Костянтин Брижниченко
Світлина пам’ятки у Тернопільській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Тернопільської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Представляємо найкращі світлини пам’яток ще чотирьох областей.

Найкращою світлиною Тернопільської області стала робота Костянтина Брижниченка із видом на ансамбль Кременецького колегіуму. Колегіум єзуїтів у Крем’янці заснував близько 1720 року князь Міхал Сервацій Вишневецький (за іншими даними, також його брат — князь Януш Антоній Вишневецький). Заклад діяв при монастирі ордену єзуїтів у місті. Будівництво було розпочато коштом родини Вишневецьких 1731 року, тривало до 1743-го. У колегіумі велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. Архітектурний комплекс поєднав костел, келії та два навчальні корпуси. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та святому Станіславу Костці. Будівля колегіуму формувала східну сторону ринкової площі в місті Кременець.

Наталія Шестакова, членкиня журі, зазначила про фото:

Приваблива пам’ятка, гарно презентована в контексті міста, гарна композиція та освітлення

Continue reading

Сумська та Чернігівська області

Троїцька (Миколаївська) церква. Пустовійтівка, Сумська область © Андрій Мозоль
Світлина пам’ятки у Сумській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Сумської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На світлині зображено Троїцьку (Миколаївську) церкву у селі Пустовійтівка Роменського району. Ця церква є пам’яткою архітектури національного значення (1900—1906 роки). Церкву було зведено за проектом полтавського архітектора Носова Сергія Васильовича[1]. Україна Інкогніта зараховує цей унікальний храм до десяти маловідомих сільських архітектурних шедеврів — величезна мурована церква у стилі історизм[2]. Статті про саму пам’ятку у Вікіпедії українською ще не створено — як і статті про її архітектора…

Інша робота із іншою Миколаївською церквою — із Глухова — тільки трохи поступилася найкращій світлині. Як зазначила членкиня журі Наталія Шестакова:

Незвичне фото у ретро-стилі, дуже важко спіймати цей момент із можливістю спокійного, «глибокого» віддзеркалення у калюжі дощу на стоянкці автобусів та автостранспорту. Автору вдалость зловити «чарівну мить» та чудово передати атмосферу. Дуже оцінила «дочекатись потрібного моменту у потрібном місці у потрібну погоду» та «побачити зірки в калюжах»

Миколаївська церква. Глухів, Сумська область © Роман Наумов
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Запорізька, Миколаївська та Херсонська

Дніпрогес із висоти. Запорізька область © Анатолій Волков
Світлина пам’ятки у Запорізькій області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Запорізької області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Дніпрогес (гребля і силова станція) — пам’ятка історії місцевого значення. Будівництво було розпочато у 1927 році, до 1939 року станція запрацювала на повну потужність. Після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів та Дніпровські пороги. 18 серпня 1941 року греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС, а восени 1943 року її вже підірвали при відступі німці. З 1944 року почалося відновлення електростанції. Її потужність — 1584 МВт[1]. Саме робота Анатолія Волкова, зроблена у січні 2018 року, привернула увагу журі. Інший цікавий об’єкт — культовий комплекс «Кам’яна Могила» — на фото користувача Yanuschenko DV, датованому 2007 роком, заслужив уваги через цінність самого об’єкта.

Культовий комплекс «Кам’яна Могила». Мирне, Запорізька область © Yanuschenko DV
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Найкращі фото сходу України

Панорама всередині контори «Дзевульский і Ланге». Слов’янськ, Донецька область © Сергій Орлік
Світлина пам’ятки у Донецькій області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Донецької області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

За оцінками журі найкращою світлиною пам’ятки у Донецькій області є панорама всередині контори акціонерного товариства «Дзевульский і Ланге» («Дзевульский і Лянге»[1]) по вул. Вокзальна (Свердлова), 2 у Слов’янську. Датується початком 20 століття. Пам’ятка архітектури місцевого значення з 1999 року. Невелику фабрику з виробництва плитки та цегли було відкрито у Слов’янську 1895 року, а офіційне відкриття заводу вібулося 1901 року[1]. Вона працювала до 1919 року, а тоді її було націоналізовано. Відновилася робота в 1925 році[3] і продовжилася до 1990-х років. 2016 року споруду передали на баланс відділу культури міста[1][2]. Для нашого конкурсу це доволі нетипова фотографія: інтер’єри не так часто набирають найбільше балів загалом, а зокрема — інтер’єри пам’яток у такому стані…

Серед світлин Донецької області журі також відзначило світлину Сергія Орліка всередині підземної церкви преподобних Антонія і Феодосія. Церква датується XVII ст. і є щойновиявленою пам’яткою архітектури.

Крейдяні ходи підземного храму преподобних Антонія і Феодосія. Святогірськ, Донецька область © Сергій Орлік
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Одеська та Київська області

Найкращою світлиною Київської області стала робота Романа Наумова із зображенням костьолу[1] святого Івана Хрестителя у Білій Церкві. Це — колишня культова католицька будівля, яка розташована на історичному ядрі Білої Церкви — Замковій горі. Закладений 1812 року, будівництво закінчене 1816 року. Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам’ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані, який певний час перебував як архітектор при Браницьких. З 1990 року використовується як органний зал. Костьол проглядається з багатьох місць, навіть доволі віддалених від об’єкту.

Світлина зроблена у серпні 2018 року. Членкиня журі Наталія Шестакова зауважила про фото так:

Забагато зайвих об’єктів по контуру. А так — якісне зображення, цікавий об’єкт та час зйомки.

Зал органної музики (колишній костел Іоана Предтечі). Біла Церква, Київська область © Роман Наумов
Світлина пам’ятки у Київській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Київської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Фортеці: ігнорувати не можна фотографувати

Генуезька фортеця. Панорама. Судак, Крим, Україна © Сергій Зисько
Світлина пам’ятки у Криму, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото АР Крим» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Найкращою світлиною Криму стала світлина Сергія Зиська із панорамою Генуезької фортеці (Судак, Крим). Твердиня буда збудована генуезцями з 1371 по 1460 роки. Вона розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів. Зараз це — основна визначна пам’ятка Судака. На території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів. З 1958 року Судацька фортеця є відділом Національного заповідника «Софія Київська». Сама світлина датується вереснем 2009 року.

Членкиня журі Наталія Шестакова прокоментувала фото так:

Бездоганне фото з точки зору якості, різкості, композиції, кольорів, а головне — майстерності, з якою зроблена панорама. Жодного можливого зауваження не маю. Найбільш якісне зображення Судакської фортеці, яке в принципі, хоч колись бачила.

Continue reading

Київ: тисячолітня історія у неоновому світлі

Настав час познайомитись із найкращими світлинами столиці.

Переможною роботою цього року стала фотографія Андріївського узвозу, що була зроблена з Замкової гори. Сам узвіз є доволі унікальним та своєрідним місцем Києва. Це вулиця, яка поєднує у собі так багато речей, що складно й уявити. Щось схоже на шлях із казки, де куди не йди — обов’язково знайдеш, що бажаєш. Тут є всім відомі пам’ятки архітектури: Андріївська церква, Замок Річарда, безліч старих та гарних будівель. Деякі з них згадуються у літературних творах таких, як «Біла гвардія», «За двома зайцями» та різних оповіданнях і спогадах про Київ. Також тут є щонайменше 4 музеї, 2 театри, 5 пам’ятників та 3 меморіальні дошки. Але й поруч з ними досить буденно співіснують шоуруми, стріт-арти, піцерії, кафе, арт-галереї, вишукані ресторани, паби та звичайний гастроном. Удень вздовж тротуару стоїть безліч крамниць із сувенірами та рукоділлям. А вуличні художники часом можуть перетворити частину вулиці у музей…

Але усе це розмаїття неможливо побачити одразу, бо узвіз є занадто звивистим: з кожним кроком можна побачити нову комбінацію таких несхожих елементів.

Андріївський узвіз живе у своєму, спокійному ритмі. Це затишний закуток, що змінюється протягом дня та лишається незмінним більше століття. Щоб стати його частиною, здається, потрібно скласти негласний іспит. Як це зараз намагається зробити новий театр на Подолі.


Андріївський узвіз 3

Замкова гора — Андріївський узвіз, Київ. Автор фото — Олексій Іванов
Світлина пам’ятки у Києві, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото міста Київ» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Результати номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»

Міст XIX ст.

Міст XIX ст. (село Тягинка Бериславського району Херсонської області). © Володимир Дзюбак, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Настав час оголосити підсумки в номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 7 для пам’яток, які сфотографовані вперше)[1].

Склад (сховище) цукрозаводу (мур.)

Склад (сховище) цукрозаводу (село Бужанка Лисянського району Черкаської області). © Криниця Сергій Олександрович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Continue reading

Підсумки спецномінації «Єврейська спадщина»

Спеціальна номінація «Єврейська спадщина», ініційована Українською асоціацією юдаїки (УАЮ), дозволила нам залучити до конкурсу учасників, які раніше не цікавилися конкурсом. Для того, щоб її провести ми почали формувати список пам’яток «Вікіпедія:Вікі любить пам’ятки/Єврейська спадщина», і хоча він не э вичерпним і потребує доопрацювання та поліпшення, а у багатьох випадках — уточнень даних, він точно буде корисним для наступних конкурсів чи інших тематичних проектів.

У рамках спеціальної номінації оцінювалося понад 300 світлин синагог та єврейських кладовищ. До списку також додано ті об’єкти, які не мають охоронного статусу. Журі спецномінації, у складі фахівців із юдаїки Сергія Гіріка, Таїсії Сидорчук і Віталія Черноіваненка, виділило шість робіт у рамках анонсованих трьох призових місць. Синагога у Сатанові може вважатися пам’яткою-фаворитом — вона представлена аж на трьох світлинах.

Отже, на першому місці — фото є єврейського цвинтаря у Брацлаві, зроблене у квітні 2018 року:

I місце. Єврейський цвинтар у Брацлаві (Вінницька область). Автор — IrynaDemydenko
Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Continue reading

Найкраще фото Львівської області

У попередніх конкурсах журі відзначало роботи із зображеннями різних пам’яток: Колона «Марко» в Гологорах (2012), Церква Богоявлення Господнього в селі Кугаїв (2013), Башта костелу бернардинів (церква святого Андрія) у Львові (2014), Підгорецький замок (2015), Свірзький замок (2016) та Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (2017).

Зображення Латинського кафедрального собору стало найкращим у Львівській області цього року. Цей собор є унікальною архітектурною та історичною пам’яткою Львова. Він був заснований приблизно у XIV сторіччі, але, на жаль, точна дата початку будівництва катедри невідома, тим не менш, ця будівля входить в топ-7 найдавніших храмів Львова. Протягом усього свого існування собор мав особливе значення для львів’ян, а сьогодні є одним із туристичних символів міста. Протягом історії неодноразово перебудовувався і добудовувався. До сьогодні збереглось 8 добудованих каплиць навколо храму. Вежа Латинської катедри є однією з найвищих споруд центральної частини міста (66 м, вища лише ратуша), разом з чотирма іншими будівлями вона відображена на логотипі міста.

Саму світлину авторства Романа Бречко прокоментувала членкиня журі Наталія Шестакова так:

Дуже гарне, дуже якісне фото — композиція, чіткість зображення, кольори, загальний настрій, аура та «історія» на зображенні. Дуже якісна, вражаюча та з любов’ю зроблена презентація Львова та його головних пам’яток. На мою думку, однозначно заслуговує бути в Топ-3

46-101-0548 Lviv Latin Cathedral RB 18

Латинський кафедральний собор, Львів. Автор фото — Роман Бречко
Світлина пам’ятки у Львівській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Львівської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Як не дивно, але трохи більше уваги заслуговує у цьому пості об’єкт із другої за балами роботи в області — теж авторства Романа Бречко. На фото зображений Свірзький замок, що розташований у селі Свірж. У XV столітті його почали будувати як оборонну споруду, але роки свого існування його вигляд та призначення змінювались. Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, з часу переходу його у власність Александра Цетнера. Після того його неодноразово захоплювали, руйнували, перебудовували й реставровували. 1939 року його націоналізувала радянська влада, замок пустував, трохи побув школою трактористів. Аж у 1978 році його передали на баланс Спілки архітекторів тодішнього СРСР, яка провела його реставрацію протягом 1975—1983 років. Їм вдалося провести 72% робіт із запланованих. Зараз замок на балансі Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України.

46-233-0009 Svirzh Castle RB 18

Свірзький замок, Свірж. Автор фото — Роман Бречко
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Цього року почалися розмови про те, щоб зберегти його як пам’ятку, але «трансформувати у культурно-мистецький та музейний простір для експозицій та відкрити для відвідувачів»[1]. А 22 листопада відбулася презентація концепції ревіталізації Замку Свірж від Національної спілки архітекторів України за сприяння Українського культурного фонду[2][3]. У рамках отриманого гранту було проведено історико-архівні та натурні дослідження, архітектурно-археологічні обміри. Роботи показали, що з найтерміновішого: потрібно провести ремонт покрівлі замку (черепиця даху є заважкою для замку, потрібно позбутися «снігових мішків» — загалом відновити систему зовнішнього водовідведення) та ремонтувати фундаменти, відновити відмостку довкола замку. У концепції описано план реконструкції, але щоб визначити точніші кроки (і пріоритетні ділянки) потрібно проводити детальнішу роботу. У рамках досліджень також вивчалася дендрофлора замку і було проведено первинну інвентаризацію хіроптерофауни замку — у підземеллях замку виявили колонію із понад 141 особини малого підковоноса (підковика)[3]. Цей вид є занесеним до Червоної книги України. Олена Олійник, віце-президентка НСАУ, зазначила, що доступ до горищ влітку, а підземель взимку потрібно буде обмежити, щоб не завдати шкоди колонії. Також потрібно буде залишити основні вентиляційні отвори, які дають можливість підковикам виживати на території архітектурної пам’ятки…

А загалом: висновки невтішні. Замок потрібно рятувати. Досліджувати, розробляти план реконструкції, збирати гроші (дуже багато грошей!) і рятувати.

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Латинський кафедральний собор (Львів)» та «Свірзький замок».