Є внутрішній вогонь у холоді каміння[1]
Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы). Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
У номінації «Найкраще фото Одеської області» перемогла фотографія будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету, автором якої є Костянтин Брижниченко. Це — один із найстаріших оперних театрів України, зведений 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером («Бюро Фельнер & Гельмер») у стилі віденського бароко. Ця пам’ятка може вважатися своєрідною візитівкою (на щастя, красивою) міста. І за час проведення наших конкурсів вона не раз була серед десятки переможців: у 2012 та 2013 роках (автори світлин — Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi). Цього разу журі обрало вид на оперний вночі.
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Дуже близько до переможця опинилася світлина Катерини Красницької із мереживом Пасажу. Це — історична будівля Одеси, в який розташовані готель і криті торговельні ряди. Пам’ятка історії та архітектури кінця XIX — початку ХХ століття. Розташована на перетині вулиць Преображенської і Дерібасівської.
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
На третьому місці в області є світлина старого зруйнованого собору Пресвятої Трійці в німецькому поселенні Кадель (тепер селище Лиманське, Роздільнянський район Одеської область). Будівля була зведеня 1892 року із найпоширенішого у Північному Причорномор’ї вапняку. За радянських часів собор закрили, а приміщення використовували як зерносховище. Сильна пожежа його цілком знищила — дах провалився, залишилися лише стіни та колони. Зараз собор використовується місцевим інтернатом як склад вугілля…
Автор фото — Катерина Красницька. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
На четвертому місці в області знову ж таки світлина із Оперним театром. Теж нічна. На п’ятому місці фотографія будівлі Облікового банку. Автори фото — Александр Левицкий и Дмитрий Шаматажи (Архитектура Одессы).
Усі перелічені фотографи неодноразово ставали переможцями у наших конкурсах, нам дуже приємно, що Одеса завжди представлена у десятці, яка бере участь у міжнародному етапі. Зрештою, мало пам’яток можуть зрівнятися із Одеським оперним, а тому саме він найчастіше представляє Україну 🙂
Автор фото — Костянтин Брижниченко. Ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons
Використано матеріали зі статей «Одеський національний академічний театр опери та балету», «Пасаж (Одеса)», «Собор Пресвятої Трійці (Лиманське)» у Вікіпедії.
І ще один коментар щодо професіоналізму / непрофесіоналізму, бо про це багато було сказано останніми днями. Я – людина з бізнесу, тому скажу так: професіонал у фото (як і будь-якій іншій професії) – це людина, яка заробляє цим на життя і отримує за це гроші на життя. Тому цей конкурс – для НЕпрофесіоналів, які своїми фотографіями пам’яток не претендують заробити великі гроші, які просто намагають зробити якомога більше якісних фото (наскільки у кого виходить) і розуміють, що цей проект – ВОЛОНТЕРСЬКИЙ в першу чергу – хоча, звичайно, переможці дуже вдячні оргкомітету і спонсорам за призи та визнання. І якщо професіонали фотографії хочуть поділитись своїми здобутками із Вікіпедією – це чудово, і вся Вікі-спільнота вам дуже вдячна. Ні – ну, то ваше право та рішення. Але тут не йдеться про перемогу за будь-яку ціну та “опускання” конкурентів, тому що ми всі робимо спільну справу. Так, у нас можуть бути суперечки щодо підходів та критеріїв оцінювання, палкі дебати – але ми здатні зібратись і спільно все обговорити у тому числі з організаторами та журі без “кидання брудом” один в одного. Давайте про це пам’ятати
Я – не професіонал у фотографії і не претендую ним бути. “я тільки навчаюсь”. Вважаю обидва фото оперного театру та фото пасажу пречудово зробленими з точки зору і композиційної, і технічної і не бачу причин їх уїдливо критикувати. Вітання Костянтину та Катерині за класну роботу!
Невероятно банальное фото на первом месте. Я ожидал большего. Второе фото вообще выполнено не качественно. Видны не стыковки при сшивании панорамы.
второе фото – если что – снято одним кадром на фиш ай – это не панорама…
Хотілося би побачити Ваш варіант, Миколо, небанального фото, яке заслуговує першого місця по Одещині 🙂
і да, шукати нестиковочки у сшивці панорами на одному кадрі з фішаю, це сильно :)))
Я в конкурсі спостерігаю лиш кількох профі. І нікуди вони не йдуть, ніби. Чи Ви про себе ? “Левицкий? Нет, не слыхал” (с)
Нам было интересно участвовать в конкурсе до тех пор, пока соблюдались условия игры: нет перебора с пост-обработкой, нет заваленной геометрии, нет «грядкам» (снимок Оперного) и аналогичные в других городах.
Жюри не учли главного, снимки по памятники, а не поля, луга и небо.
Сегодня, Вики потеряла профессионалов своего дела, которые выкладывали снимки, востребованные Википедии.
Можно сказать «найдутся другие», но нет. Не найдутся.
Тобто минулого року, коли Ви виграли конкурс, все було добре? І жюрі було нормальне, а не то шо зараз, і образ не було та громкіх хлопаній двєрью.
Так, я пам’ятаю, що Ви щось так згадували. щоб непогано було, аби конкурсне фото тяжіло до документального. Але що далі? Були конкретні пропозиції по зміні правил і регламенту?
Були пропозиції зараз (на наступний конкурс)? Ні, замість цього почався тупий троллінг в коментах.
Вибачте, але це змахує, що дітя абідєлось…
Левицький-Шаматажі справді майстри своєї справи, без оговорок. Я просто приспустив автора за: ” но нет. Не найдутся”. Геніальність визнає тільки Час. А “говорящий мрамор” це якось передчасно :)))
У нас склад журі змінюється більше, ніж склад учасників конкурсу. Мабуть цьогорічне журі не знало про Левицького, який тричі поспіль потрапляв до топ-10… Хоча і теперішній результат не такий поганий. Деякі користувачі вантажать тисячі фото, але не потрапляють навіть до найкращої сотні, а тут завантажено одне фото і 28-е місце.