День народження у пам’ятки

У жовтні традиційно відзначається день народження нашого партнера-пам’ятки «Шоколадного будиночка». Точна дата завершення будівництва невідома, тож «Дні “Шоколадного будинку”» тривають майже місяць. Той випадок, коли запізнитися чи пропустити свято складно 😉

9 листопада 2013 року саме у стінах особняка відбулася церемонія нагородження переможців української частини нашого фотоконкурсу. Будинок-пам’ятка приймав у своїх стінах авторів-фотографів, які у своїх роботах зберігали та передавали красу пам’яток з усієї України.

Особняк Могильовцева, широко відомий як «Шоколадний будиночок» — пам’ятка історії та архітектури у Києві на вулиці Шовковичній, 17/2 (поряд із відомим будинком Ікскюль-Гільденбанда). Свою популярну назву отримав через коричневий колір та крупну рустику, що нагадує шоколадну плитку.

Будинок збудовано у 1901 році за проектом головного архітектора Києва, академіка архітектури Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената, купця першої гільдії Семена Семеновича Могильовцева, який жив у ньому до своєї смерті 10 серпня 1917 року, заповівши майно численним племінникам. Зовнішній вигляд будівлі зберігся до наших днів майже у первинному вигляді. Фасад прикрашає ліпнина над архівольтами вікон, що зображує ряди кадукеїв та голів левів з відкритими пащами, поєднаних між собою гірляндами з квітів та листя, оздоблених стрічками і бантами.

В основі планувального рішення будівлі (а саме другого «парадного» поверху) лежить анфіладна система. Інтер’єри кімнат виконані в різних архітектурних стилях та відзначаються вишуканістю і багатством: зала у стилі бароко (біла зала), модерн і ренесанс, зали у російському, мавританському, візантійському та французькому стилях.

Білу залу виконано у стилі французького бароко. Зала є найбільшою у будинку (92 м²). Ця зала була урочистою: у ній відбувалися прийоми, музичні вечори та бали. Стіни та стелю прикрашає вишукана барокова ліпнина. На великій стіні посередині зали розміщено велике венеційське дзеркало, яке збереглося з початку 20 століття. Дзеркало оздоблене ліпленими гірляндами та парними купідонами, овнами, голубами і чашами. Голуб (символ чистоти) та овен (символ золотого руна) — елементи герба Могильовцева. У білій залі також була величезна люстра з позолотою та купідонами.

Зала у стилі модерн примітна українськими етнічними орнаментальними мотивами: у стінописі напівфантастичні сині «модернові» квіти сусідять з червоними та блакитними маками. На вітражах півники (улюблені квіти модерністів) межують із українським барвінком. Барвінки та нарциси зображено на позолоченому фризі навколо стелі. На стелі ж — копія портрету Сари Бернар роботи Альфонса Мухи, а також традиційні для модерну павич та метелик зображені серед барвінку.

У будинку свого часу мешкали міністр внутрішніх справ УНР І. О. Кістяківський, радянський державний діяч, народний комісар іноземних справ УРСР, київський губернатор Х. Г. Раковський, академік ВУАН УРСР М. І. Яворський та археолог і музеєзнавець М. О. Макаренко. Зараз це — мистецький центр, тут проходять концерти та виставки, відбуваються урочисті заходи.

Пам’ятки потребують дбайливого до себе ставлення, вивчення. Успішних Вам фотополювань! 🙂

Використано матеріали зі статті Шоколадний будиночок у Вікіпедії.