В гостях у пам’ятки
У Києві (нарешті!) «бабине літо». Сонячно, тепло. У такі дні хочеться чути про щось хороше. І розказувати про щось не менш хороше. Щоб на душі було радісно і легко. Цієї суботи нам пощастило побувати на досить незвичному святі — на дні народження пам’ятки. На стодванадцятиріччі. Людина уже була б сивочола та мудра. А будинок? Сповнений легенд та переказів?..
24 жовтня свій день народження святкував відомий київський особняк-пам’ятка із дуже смачною назвою — «Шоколадний будиночок». Мова йде про особняк підприємця та мецената Семена Могильовцева по вулиці Шовковичній (Липки). Збудовано його було за проектом видатного архітектора Володимира Ніколаєва. Особливістю цього замовлення було те, що архітектору було дозволено проектувати без обмежень, так, як він вбачав за потрібне. Будиночок призначався для прийомів, а не для життя, звідси й анфіладна система планування «парадних» зал на другому поверсі. Як не дивно, але будиночок відчувається як живий, із власним характером. За його більше ніж столітню історію тут майже не жили, тут переважно розміщувалися якісь контори чи установи, але, прогулюючись його залами, відчуваєш, що це не просто стіни, підлога, стеля. Тут відчувається історія, відчувається пам’ять. Збережена (він пережив дві світові війни (!), зміни держав, економічних ладів, «відлиги» і кризи), леліяна (будинок зараз потрохи реконструюють, не просто «косметично» латають, а методично і ґрунтовно відновлюють), відкрита (два сусідні особняки — Будинок Ікскюль-Гільденбанда та колишній особняк Ковалевського — закриті для відвідування).
При вході зустрічають маскарони — своєрідна «візитівка» господаря дому. Жезл Меркурія (торгівля), шишечка (багатство), змії (мудрість):
А далі — зали, зали, зали… Різні-різні. За стилем, за відчуттями. Навіть за тим, як збереглися:
Відомий вислів «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» можна перефразувати, що «Гарно не там, де багато грошей на ремонт та реставрацію, а там, де дбають і люблять». Принаймні нам пощастило побувати в гостях у пам’ятки, яку люблять, захищають. До якої ставляться як «до третьої дитини» в сім’ї. Чи багато таких пам’яток на наших теренах?..
9 листопада відбудеться церемонія нагородження переможців української частини фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Розказують, що якщо будиночку щось не подобається — він знає, як це показати й застерегти. Сподіваємося, що «Шоколадний будиночок» нас прийме 😉
Здається, Україна не приймає участі в конкурсі, бо оргкомітет не встиг визначити конкурсну 10-ку?
І рішення журі тут ні до чого:
Please send the 10 winning photos of your country on 24 October!
Ukraine ua Not received – exp. 31/10
(станом на 07:54, 1 листопада 2013)
Оскільки багато країн ще не подали свої результати, дедлайн продовжено до вечора 2 листопада. Ми плануємо сьогодні до вечора подати свій список фіналістів.
Як дізнатися імена тих, кому потрібно бути на церемонії нагордження?
З переможцями та призерами, запрошеними на нагородження, сьогодні або завтра зв’яжуться організатори