Найкраща фотографія пам’ятки Волинської області
Монастир Успіння Пресвятої Богородиці (Святогорський монастир) XV–XX ст., село Зимне, Володимир-Волинський район, Волинська область. Автор фото — Катерина Байдужа (SvartKat), ліцензія CC BY-SA-4.0
Черговим переможцем із серії номінацій за найкращі фото регіонів України стає наведена вище світлина — вона очолила рейтинг фотографій Волинської області. У правій її частині можна побачити Монастир Успіння Пресвятої Богородиці (Святогорський монастир).
За переказами, монастир було закладено Володимиром Великим у 1001 році.
Архітектурний комплекс монастиря в Зимному складається із собору, двох наземних церков, храму, розташованого в печерах, надбрамної дзвінниці й будинку для черниць. Ці будівлі зведені в різні історичні періоди і кілька разів перебудовувались. Уся територія оточена цегляним муром з вежами по кутах. Усередині територія між храмами й іншими будівлями оформлена як сад з фонтаном, капличкою та пам’ятником Володимиру Великому. Найдавнішу частину монастиря, яку з 1991 прикрашає сад з теплицями, відділяє другий мур.
На світлині добре видно купчасті хмари хорошої погоди серпневого дня, коли зроблене фото, і рівнинний характер місцевості, характерний для цієї частини Волині.
Авторка фотографії — Катерина Байдужа (SvartKat). Фото поширюється на умовах ліцензії CC BY-SA-4.0, що означає, що його можна використовувати майже з будь-якою метою за умови вказання автора, і збереження ліцензії. Опис комплексу монастиря взято зі статті Monaster Zaśnięcia Matki Bożej w Zimnem польськомовної Вікіпедії (CC BY-SA 3.0, список авторів на сторінці історії статті), у ній Ви можете дізнатися про цю пам’ятку більше.
І ще жменька. Постерр правий щодо двозначності правил-регламенту. Я от знаю що журі не вибере фото з водянкою-рамкою.Тобто це ніби ж обов`язкова умова. Але в правилах цього немає. І майже напевно не пройде ч/б ( на відміну від заХеДееРеної (HDRi) вкусовщіни).БО “неенциклопедично”. Я не претендую на перемоги в якості, бо скептично відношусь до цієї категорії в існуючій концепції. Але ж ті хто не знають цих нюансів-мались би знати!! А ще от… було на початку конкурсу про заохочувальні призи для переможців по областям в “Про конкурс”. Я памнятаю бо дивився. А шо щаз? Тіко дипломи. Внєзапно!. А ще анонсують про “цінні призи переможцям”. А що, ті хто виповзав сотні переможних памняток по областям – не котіруються як переможці? Чи важко 200-300грн на книжки за цю працю, все ж чималий призовий фонд. Я вже мовчу про хвутболки-кружки.Які на ВЛЗ цьогоріч постіснялись прийти, очевидно. А я обіцяв добродіям навколо себе..що мну допомагали 🙁
Світлини Івана Бикова, наприклад, мають вотермарк: http://wikilovesmonuments.org.ua/foto-peremozhets-2015-u-kyivskii-oblasti/
І, так, на міжнародному рівні його не люблять. Як не любить його Вікісховище. Однак, якби наші ЗМІ вміли читати ті матеріяли, що їм відправляються, і хоча б копіювати їх правильно (зі згадкою автора та ліцензії). Але містичним чином вони на це не спроможні. Велика спокуса самим ставити вотермарки на ті фото, які розходяться соцмережами. І де згадка про автора губиться після першого ж розшарювання 🙁