Фортеці: ігнорувати не можна фотографувати

Найкращою світлиною Криму стала світлина Сергія Зиська із панорамою Генуезької фортеці (Судак, Крим). Твердиня буда збудована генуезцями з 1371 по 1460 роки. Вона розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів. Зараз це — основна визначна пам’ятка Судака. На території фортеці знімалося багато історичних художніх фільмів. З 1958 року Судацька фортеця є відділом Національного заповідника «Софія Київська». Сама світлина датується вереснем 2009 року.

Членкиня журі Наталія Шестакова прокоментувала фото так:

Бездоганне фото з точки зору якості, різкості, композиції, кольорів, а головне — майстерності, з якою зроблена панорама. Жодного можливого зауваження не маю. Найбільш якісне зображення Судакської фортеці, яке в принципі, хоч колись бачила.

У Чернівецькій області перемогла робота із зображенням пам’ятки, яку найбільше і найчастіше фотографують: Хотинська фортеця. Вона веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям (пізнішим Поділлям) і Придунав’ям. Протягом століть вона перебувала у складі Шипинської землі, Угорського королівства, Молдавського князівства, Османської імперії, Російської імперії. До речі, за сім років проведення конкурсу понад 100 авторів заванажили 999 світлин фортеці^[1], що й не дивно — адже фортеця належить до «Семи чудес України».

Майже незмінним переможцем у Хмельницькій області є Кам’янець-Подільська фортеця. Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам’яними та мали кам’яні кронштейни і верхи. Якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це середина XVI століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Іова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже півтисячоліття. Опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку — зрілої фортифікаційної одиниці. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, після XIX століття.

Цього разу журі відзначило роботу Романа Бречка. Наталія Шестакова зазначила, що хоча об’єкт (звичайно) і є дуже розтиражованим, але «вечірня атмосфера усе ж надає чарівності та аури зображенню».

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Генуезька фортеця», «Хотинська фортеця» та «Кам’янець-Подільська фортеця».