Спецномінація «Млини»: оголошуємо переможців
Журі спеціальної номінації «Млини» завершило свою роботу, і ми раді оголосити підсумки!
Нагадаємо, що спецномінацію «Млини» в рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» започаткувала Українська Млинологічна Асоціація (УМА). Журі очолила Олена Крушинська — краєзнавець, авторка низки книжок про пам’ятки України, член УМА і Міжнародного млинологічного товариства (The International Molinological Society, TIMS). До журі також увійшли Президент TIMS Віллем ван Берґен і багаторічний лауреат нашого конкурсу Сергій Криниця. УМА вже підготувала для переможців призи, зокрема — видані цього року за підтримки Українського культурного фонду «Український млинологічний журнал» (304 сторінки, 545 ілюстрацій), що містить понад 40 статей українських та іноземних авторів, і комплект з 30-ти авторських листівок «Вітряки України» з чудовими малюнками художника Олега Яриніча. Зі свого боку TIMS запропонувало відзначити переможців, опублікувавши фотографії-призери в журналі «International Molinology», який отримують понад 500 членів Товариства у 30-ти країнах світу, та в електронному бюлетені TIMS E-News.
У конкурсі могли брати участь фотографії вітряних, водяних, парових та інших млинів, як дерев’яних, так і мурованих, будь-якої міри збереженості — від діючих до напівзруйнованих. До списку було включено і ті об’єкти, що охороняються як пам’ятки, і ті, що поки не мають охоронного статусу. До конкурсу долучилися 60 учасників, завантаживши 851 фотографію 184 млинів. Більше про статистику та її цінність — голова журі Олена Крушинська:
«Усе збіглося так, що 2019 рік став справжнім роком млинів. На нього припала десята річниця млинології, якщо рахувати від першої конференції з традиційного млинарства у Черкасах 2009 року, коли ми розпочали співпрацю з TIMS, дізналися про існування окремої міждисциплінарної галузі знань — млинології (англ. molinology), і вирішили започаткувати свою асоціацію та науковий журнал. Цього року нам вдалося вибороти грант УКФ на видання другого випуску „Українського млинологічного журналу“ великим накладом, так, щоб можна було забезпечити примірниками бібліотеки та музеї, нинішніх і потенційних однодумців у справі дослідження і збереження млинів. Співпраця з „Вікі любить пам’ятки“ стала ще одним важливим кроком уперед, і я поясню чому. Для того, щоб запровадити спецномінацію, необхідно було виконати завдання, яке назріло дуже давно і за яке страшно було й братися — скласти максимально повний список нині існуючих млинів, перевернувши всі розрізнені джерела інформації, які лиш є. Тут нам підставив плече Олександр Михайлик, засновник фейсбук-групи „Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв“. Він ретельно переглянув обидва випуски млинарського журналу, сотні постів та публікацій в інтернеті й надіслав організаторам конкурсу перелік нових об’єктів, які було додано до конкурсних списків. Долучилося й чимало інших користувачів учасників, адже в оголошенні про початок конкурсу ми закликали всіх надсилати інформацію про відсутні у списках млини.
У результаті ми отримали безцінну річ: максимально повний на сьогодні список українських млинів. Його можна переглянути за посиланням: „Вікіпедія:Вікі любить пам’ятки/Млини“. До нас млини ніхто ніколи не рахував, адже вони здебільшого навіть не вважаються пам’ятками. Зараз у списках — 564 млини, з них 298, тобто більше половини, були додані саме тепер, у процесі конкурсу. Це надзвичайний успіх. Тепер ми маємо уявлення бодай про приблизну кількість млинів в Україні – нараховано близько 150 вітряків (з них близько 30-ти — в музеях просто неба), близько 360 водяних і 110 парових млинів. Зрозуміло, що ця статистика не є вичерпна, відповідно, додаватимуться нові об’єкти – але це вже чудова основа. Крім того, для 184 млинів з цього переліку, а це третина, були завантажені фотографії — загалом 851. Порівняно з повною відсутністю бази даних по млинах дотепер це — прорив».
Сергій Криниця так прокоментував рівень фотографій у спецномінації:
«Цьогорічна спецномінація „Млини“ у рамках конкурсу „Вікі любить пам’ятки“ приємно вразила як кількістю поданих на конкурс світлин і кількістю об’єктів млинів різного типу, так і якістю фотографій. Мені, як члену журі і основного конкурсу, і спецномінації, подекуди важче було працювати саме в спецномінації з огляду на кількість поданих учасниками світлин і високу якість та художність зображень, поміж яких довелося вибирати найкращі. Саме тому журі вирішило не обмежуватися стандартними трьома місцями по 1 світлині, а обрати у переможці одразу 7. Перше місце (і то так співпало, бо обидва фото претендували на найвищі рейтинги) було віддане серії з двох фотографій того самого вітряка».
Про свої враження від конкурсу і фотографії-переможці — Віллем ван Берґен: «Завдяки конкурсу і фахівці, і ті, хто вперше зіткнувся з цією темою, отримали великий масив візуальної інформації про млини України: їхні типи, теперішній стан, природне і архітектурне оточення, а також конструкцію млинів і технології, що у них використовувалися. До того ж маловідомі млини раптом опинилися у центрі уваги, і це чудово.
Переможцями виявилися світлини вітряка у Ямищі. Особливо слід відзначити ширококутне фото, зроблене зсередини, — воно наочно демонструє геніальний спосіб, в який будувалися такі млини.
Друге місце посіли дві знімки: фотографія водяного млина у Брацлаві, що показує, наскільки досконало млин вписано у ландшафт, і фотографія вітродвигуна у Грищенцях з автобусом у кадрі — чудовий кадр, який міг бути зроблений лише в Україні.
Третє місце поділили між собою три світлини. Перша — фотографія вітряного млина в Пустовітах, не так давно відновленого до діючого стану. Вона підтверджує, що і в інших млинів України є надія, і вони ще можуть бути збережені для майбутніх поколінь. Друга — фотографія вітряка у Теклині, який так пасує до цього ландшафту і який має бути видно здалеку, за багато кілометрів. І, нарешті, мій особистий фаворит, стовповий вітряк у засніженому краєвиді музею в Пирогові— просто дуже красиве фото.
Я б хотів закликати усіх фотографів продовжити фіксувати млини України на світлинах. Поступово це допоможе зробити млини відомішими пам’ятками, а відтак стане можливим здобути кошти для їхнього збереження і реставрації».
Також окремо хотіли б відзначити активних учасників спеціальної номінації. Десять авторів, які завантажили світлини найбільшої кількості млинів:
- Олександр Мальон (38 об’єктів)
- Користувач Олекса-Київ (36 об’єктів)
- Вадим Постернак (32 об’єкти)
- Сергій Венцеславський (18 об’єктів)
- Денис Вітченко (16 об’єктів)
- Ольга Лобода (10 об’єктів)
- Користувач Dniprovych (8 об’єктів)
- Крістіна Федорович (8 об’єктів)
- Користувач Vi Ko (7 об’єктів)
- Світлана Дячок (6 об’єктів)
Статистику за всіма учасниками спецномінації можна переглянути тут.
Тож вітаємо переможців спеціальної номінації! Та дякуємо всім учасникам, які не тільки вантажили світлини, а й додавали інформацію до списків та виправляли помилки. Сподіваємося, що ця спецномінація стане постійною у нашому конкурсі.