Новини / News

«Культурна спадщина України» у Вікіпедії 2021: підсумки акції

З 16 по 30 квітня з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО) в українській Вікіпедії вже традиційно пройшла акція «Культурна спадщина України», метою якої є написання та покращення статей про пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою знищення. Пропонуємо ознайомитися із підсумками та розповідями учасників про свій досвід та мотивацію. 

11 учасників та учасниць створили 25 та поліпшили 6 статей [1] про втрачені чи на межі зникнення пам’ятки з восьми регіонів України — Сумська, Хмельницька, Харківська, Волинська, Київська, Полтавська, Черкаська області та Київ. Увесь перелік новостворених та покращених статей можна переглянути на сторінці акції.

Ольга (Xsandriel), постійна учасниця пам’яткоохоронних акцій, створила п’ять статей про пам’ятки Києва — тепер у Вікіпедії українською можна прочитати про такі об’єкти як «Садиба по вулиці Богдана Хмельницького, 26», «Садиба по вулиці Богдана Хмельницького, 72», «Будинок по вулиці Багговутівській, 16», «Будинок по Бехтеревському провулку, 8-Б» та «Будинок по вулиці Богдана Хмельницького, 10 (Київ)»; а також вона започаткувала «Список втрачених культових споруд Києва». Ще Ольга поліпшила дві статті про зруйновані будівлі Києва: «Благовіщенська церква (Київ)» та «Церква святої Марії Магдалини (Шулявка)».

Наталія Ластовець вирішила створити статтю про ще одну пам’ятку Києва — «Васильківська водогінна насосна станція», зведену на початку XX століття, до 1949 року вона використовувалася за призначеням, а зараз — частину будівлі переобладнано під офіси. Наталія прокоментувала:

Збереження пам’яток культури українського народу є нагальним завдання для сучасників. Утім, зараз можна спостерігати стійку тенденцію до нівелювання принаймні частини колективної пам’яті, занедбання пам’яток для знесення та нової забудови тощо. Наскільки такий підхід представників бізнесу виправданий — покаже час. Проте й зараз є ціла низка будівель, що формально ще стоять, але їх вже неможливо відновити, а є й повністю знищені й тільки світлини нагадують нам про їх красу та велич. Для того, щоб зберегти хоча б згадку про них, варто брати участь у таких акціях. Хай буде одна стаття чи навіть одна правка з додавання джерела чи уточнення інформації! Хай буде один коментар в обговоренні з посиланням на джерело, але це допоможе комусь згадати, а комусь дізнатися, що такі скарби були. І, можливо, колись знайдеться людина, якій це відгукнеться, і вона захоче і зможе відновити хоча б одну з них.

У межах акції Сергій Петров створив статтю про «Анатомічний театр Харківського жіночого медичного інституту» — занедбану пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення, один із відомих харківських будинків-привидів. Сергій пояснив свою мотивацію писати так: «Вікіпедія — це онлайн-платформа, де можна зберегти інформацію про історико-культурну спадщину, яка зруйнована чи руйнується. Для мене важливо зберігати таким чином інформацію про відомі пам’ятки Харкова, яким загрожує знищення. Тому ця ініціатива — чудова нагода створити статтю про одну з пам’яток і зменшити кількість “білих плям” на мапі харківських пам’яток».

Анатомічний театр Харківського жіночого медичного інституту в липні 2020 року. Автор фото — Вячеслав Мамон, CC BY-SA 4.0

Вячеслав Мамон створив статті про дві будівлі Вовчанської міської об’єднаної територіальної громади — «Будинок Ганни Хоперської» та «Свято-Петро-Павлівський храм (Петропавлівка)». Він поділився, що «в першу чергу хотів написати про церкву біля якої виріс і яка скоро зникне».

Галина Качуровська створила статтю про зруйновану синагогу у селищі Меджибіж Хмельницької області — «БаХ-синагога». Вона розказала нам про те, що «ще у 2015 році моє волонтерство у Вікіпедії розпочалось, саме, із дослідження та вивчення пам’яток історії, культури та архітектури. І ця тема дуже небайдужа для мене. В цій темі прагну писати та фотографувати, щоб привернути увагу та розповісти про наші пам’ятки. Багатьом із них потрібен захист та заходи до збереження». Меджибіж поряд із містом Бар, де проживає Галина, що допомогло вибрати тему.

Користувачка GrigorTa з Черкас; вона зауважила, що її мотивувало на участь те, що у місті та області є «чимало історичних пам’яток, багато з яких зникли або в занедбаному стані. Хотілося, щоб їх реставрували для того, щоб Черкащина мала туристичну привабливість і до нас приїздило багато людей». Серед статей, що вона започаткувала, є, наприклад,  «Петропавлівська церква (Мойсівка)», «Церква Різдва Богородиці (Вербівка, Черкаський район)».

Церква Різдва Богордиці у селі Вербівка Черкаського району Черкаської області (листопад 2016). Автор фото — Dniprovych, CC BY-SA 4.0

Андрій Гриценко доопрацював чотири статті про пам’ятки Сумщини, з них три — «Церква Різдва Пресвятої Богородиці на Веригині», «Дзвіниця Троїцького собору (Глухів)» та «Покровська церква на Усівці» — були зруйновані у 1930-х роках. Пам’ятці архітектури місцевого значення «Поштово-телеграфна контора (будинок Миклашевських)» пощастило більше — вона й зараз стоїть, і її навіть намагаються врятувати. Саме тут у квітні 1730 року почала діяти театральна група, і це перше документальне свідчення про існування театру в Лівобережній Україні. На думку Андрія це — «цікава тема, що потребує уваги та підтримки».

Користувачка Letizia-Olivia писала статті про зруйновані та не збережені пам’ятки і Київської, і Волинської, і Полтавської областей — серед них «Синагога (Луків)», «Завод пивоваріння Ямпольського» та інші. На її думку, «висвітлювати культурні об’єкти та пам’ятки, де відбувались історичні події» є важливою справою.

Кожна написана чи поліпшена стаття про пам’ятки, що потребують захисту та уваги, або яких уже фізично нема, має значення. Ми дуже вдячні всім учасникам та тим, хто допомагав поширювати інформацію. Запрошуємо долучатися до творення Вікіпедії і надалі!

Сторінка проєкту: april.wlm.photo.

[1] Частина з них була поліпшена вже після завершення акції, але пошукова робота велася у рамках акції

Якщо ви хочете стати волонтером проєкту «Вікі любить пам’ятки» — напишіть нам на пошту: wlm @ wikimedia.org.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *