Інтерв’ю. Учасниця конкурсу Локист: «Життя одне, і ніякий сором не відшкодує вам момент, у який могла б вийти дивовижна фотографія!»
Українська частина міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» триває до 31 жовтня включно. Сьогодні хочемо познайомити вас із Локист — нова учасниця, яка зареєструвалася на Вікісховищі 1 жовтня, на самому початку конкурсу.
І, до речі, у нашому конкурсі є окрема номінація для найактивніших нових учасників та учасниць, тож запрошуємо долучитися і спробувати свої сили!
Локист. Фото з дозволу автора
Ірино, дуже приємно познайомитися з новою учасницею нашого конкурсу! Розкажіть, будь ласка, про себе. Які у вас хобі, чим займаєтеся?
Я студентка університету, дизайнерка та й в цілому творча людина. З основних хобі у мене малювання та перегляд фільмів, також в моєму житті є колекціонування, книги та комікси.
А як у вашому житті взагалі з’явилася фотографія?
У далекому 2016 році мені подарували телефон з камерою, так я і почала дорогою в школу і додому фотографувати все підряд: шкільні коридори, заходи сонця, своє взуття та вуличних котиків тощо. Пізніше я завела сторінку в Instagram та почала викладати фотографії в сторіз, і це стало таким особливим ритуалом після кожної прогулянки.
Чи могли б ви визначити, що саме любите фотографувати найбільше?
Моя основна пристрасть — це архітектура. Колись я абсолютно випадково натрапила на відео в YouTube про модернізм, почула, як цікаво автор розповідав про Харків і зрозуміла, що ця тематика зі мною надовго. Звісно, сфотографувати красивий природний пейзаж чи захід це також чудово, але для мене кадр набагато цікавіший, коли в ньому також є будівля.
То ви просто наша цільова авдиторія! Чи траплялися з вами якісь цікаві чи курйозні ситуації під час фотографування?
Не пригадую чогось такого, але постійно трапляється, що я зупиняюся, щоб зробити фото, а люди, які зі мною гуляють, дивуються, що ж саме я фотографую — ніби звичайний міський пейзаж і не більше.
Я дуже часто роздивляюся будівлі поки йду кудись і задля цього часто потрібно дивитись угору. Думаю, моїм друзям було тяжко до цього звикнути, але зараз це іноді вже сприймається як норма.
Цього року ви вперше взяли участь у «Вікі любить пам’ятки». А як ви дізналися про конкурс? Що саме спонукало вас почати завантажувати фото?
Я є частиною студентського самоврядування університету, й у нас в чаті поширили пост з інформацією про конкурс і спецномінацію «Визначні місця Харкова». Потрібно було зробити розсилку серед студентів, одна людина написала в чаті, що конкурс повинен зацікавити студентів моєї спеціальності… Тож я більш детально перечитала пост і зрозуміла, що це ж ініціатива саме для мене.
Це дуже приємно, що студентська молодь долучається. А чи ви бачили фото минулорічних переможців українського етапу чи міжнародного? Які світлини вам сподобалися, чи запам’яталися? Чому?
Так, перед завантаженням власних фотографій я ознайомилася з переможцями український етапів минулих років. Важко та не дуже справедливо, на мою думку, виокремлювати окремі світлини, тому що вони усі просто надзвичайні. Той випадок, що спочатку думаєш не тільки про те, яка прекрасна і різноманітна архітектура у нас в Україні, а й про те, як люди робили фото так майстерно, скільки «дублів» зробили та як спіймали потрібний момент. Це дуже надихає.
Вид на палац. Шарівка, Харківська область (фото від 2 липня 2023 року)
Авторка — Локист, CC-BY-SA-4.0
Одне з перших завантажених фото 1 жовтня
Ви вже завантажили роботи до трьох спеціальних категорій: «Визначні місця Харкова», «Елементи екстер’єру» та «Інтер’єри». Яка з них вас зацікавила найбільше?
Найбільше мене зацікавила спеціальна категорія «Визначні місця Харкова», бо, по-перше, якби не вона, я б навряд чи дізналася про конкурс, а по-друге, фотографій з Харкова у мене найбільше, я люблю це місто.
А ви могли б сказати чи ви любите більше фотографувати зсередини чи ззовні будівлі? Чому? Які особливості?
Обожнюю фотографувати будівлі ззовні. Вони всі такі різні! Навіть якщо побудовані в одному стилі, але все одно кожна будівля унікальна і є частинкою історії. Я рада, що можу на власні очі побачити пам’ятки, які побудовані дуже давно. Тішить, що вони не зруйновані, але я часто переймаюся питанням того, як можна було б провести реставрацію деяких місць та зберегти їхній автентичний вигляд.
Особливості ж у тому, в якому стилі виконані будівлі. Це справжня насолода — бачити на фасадах фігури каріатид і атлантів, ліпнину чи мозаїку, готичну витонченість чи лаконічну простоту конструктивізму, футуристичні форми чи неокласичні мотиви. До речі, я часто стикаюся з думкою про те, що той самий модернізм занадто грубий. Звісно, кожному своє, але хіба індивідуальність — це не прекрасно?
Тобто спецномінація «Елементи екстер’єру» — це саме для вас. А як ви обираєте, що саме фотографувати?
Все просто — роблю фото, коли гуляю. Бо коли гарно проводиш час, то і «репортаж» в результаті буде чудовий.
Як організаторів нас дуже цікавить чи були у вас якісь труднощі, коли вперше завантажували світлину на конкурс? Які поради чи побажання можете дати іншим новачкам конкурсу?
Труднощів не було, хіба що я згаяла декілька годин, зацікавлено читаючи про різні пам’ятки замість завантаження їх фотографій, але мені здається, поширення інформації про культуру — це питання дотичне до мети конкурсу, тож все як треба!
Новачкам конкурсу я бажаю не соромитися своїх робіт, не соромитися фотографувати в цілому. Життя одне, і ніякий сором не відшкодує вам момент, у який могла б вийти дивовижна фотографія. Також зі свого досвіду скажу, що якщо вам цікаво подивитися якесь місце, фасад тощо, то треба йти і дивитися. Життя зараз непередбачуване, не треба відкладати такі речі. Весною 2022 року я побачила в новинах, що в будинок «Слово» у Харкові влучив снаряд, і я декілька місяців періодично докоряла собі, що так і не подивилася на цей будинок до влучання. Тож не дивно, що пізніше за першої ж можливості я вирішила піти і роздивитися цю унікальну будівлю зі складною історією.
Отже, фотографуйте та цікавтеся культурою!
Чи є якісь побажання чи поради на завершення розмови?
Моє головне побажання — щоб цей конкурс продовжувався та люди продовжували брати участь. Цей конкурс мотивує та надихає, а також, я впевнена, є цікавим як для учасників, так і для організаторів.
Дякуємо! Успіхів у фотозмаганні! Чекатимемо ваших робіт!
Будинок «Слово» після влучання російської ракети. Харків (фото від 24 березня 2022 року)
Фото: Михайло Тітаренко, CC BY-SA 4.0