Найкращі фото АР Крим, Вінницької та Волинської областей 2024 року
Ми розпочинаємо публікацію знімків, які визнані призерами у номінації «Найкраще фото регіонів України» за 2024 рік. Першими показуємо переможців із АР Крим, Вінницької та Волинської областей.
АР Крим
Найкращою світлиною в Автономній Республіці Крим стала робота із видом на Ак-Кая біля села Біла Скеля, зроблена користувачкою Beyé Shevkiyeva.
Ак-Кая — скеляста гора на сході Внутрішнього пасма Кримських гір, біля міста Білогірська (до 1944 року — Карасувбазар; крим. Qarasuvbazar). Це пам’ятка археології національного значення, охоронний номер 010009-Н.
Скеля заввишки до 325 м над рівнем моря. Тут знаходяться пам’ятки епохи палеоліту: відкрито 17 стоянок і поселень, зокрема вперше виявлено залишки неандертальця (100 000—40 000 років). У печерах віднайдено стоянки давніх мисливців з майже 5000 кременевими наконечниками для стріл, ножами, кістками тварин. Мисливці заганяли тварин на обрив гори, звідки ті стрибали донизу. Віднайдено залишки тварин, що населяли Крим — мамута (Mammuthus), печерного ведмедя (Ursus spelaeus Rosenmüller, 1794), великорогого оленя (Megaloceros giganteus), оленя (Cervus elaphus), сайгака (Saiga tatarica), тура (Bos primigenius), коня дикого (Equus caballus ferrus) та інших.
Сама гора складається з вапняків та мергелів. У результаті ерозії та вивітрювання утворилися грот, ніші й окремості, біля підніжжя — осипища, скупчення брил (хаоси). Це також комплексна пам’ятка природи загальнонаціонального значення. Тут переважає різнотравна степова рослинність — понад 400 видів. Зустрічаються зарості шипшини, граба східного.
Ак-Кая була знята для таких фільмів: «Людина з бульвару Капуцинів», «Мустанг-іноходець», «Вождь червоношкірих», «Міраж», «Чиполліно», «Озброєний і дуже небезпечний», «Королі і капуста», «Лобо», «Міняйли», «Дивна долина» та інші.
«Це фото було зроблено випадково в один із літніх вечорів [навзаході сонця] у Криму. На фотографії зображена скеля Ак-Кая, що перекладається с кримськотатарської мови як “Біля скеля”. Ця скеля достатньо відома і є символом Криму», — зазначила авторка фото, яке також стало першою роботою, завантаженою з регіону 2024 року.
Журі відзначило композицію, кольорову гаму роботи. Сергій Криниця, фотограф, член журі, зазначив, що: «Фото майстерно передає велич та монументальність Білої Скелі. Фотограф обрав ідеальний час для зйомки, сонце знаходиться під низьким кутом, що створює гарний контраст між освітленими та затіненими частинами скелі, підкреслюючи її текстуру та вертикальні лінії, що в свою чергу додає знімку глибини та масштабу. Загалом — професійний знімок, який вдало передає природну красу та величність цього унікального місця українського Криму».
На думку Віри Римар, пам’яткознавиці, членкині журі, завдяки «вдалому розподілу об’єкта в кадрі, ми маємо можливість оцінити масштаби археологічного комплексу, які просто вражають». Надія Лиштва, архітекторка, членкиня журі, відзначила роботу «і композиційно, і за кольорами. Технічна якість теж на високому рівні».
Світлина Ак-Каї вперше стає переможцем регіону. У попередніх роках серед пам’яток, фото яких відзначало журі, були фортеця Єні-Кале, мечеть Джума-Джамі у Євпаторії, Ханський палац та Успенський печерний монастир у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Іллінська церква (Сурб Пркчі) у Багатому та родовий караїмський цвинтар Балта-Тіймєз біля печерного міста Чуфут-Кале.
«Крим — це Україна, попри тимчасову окупацію Росією. Тож світлини кримських краєвидів та архітектурних пам’яток можуть брати участь у конкурсі. І ми дуже вдячні нашим учасникам, які завантажують свої архівні фото. Щороку це стає складніше, тому якщо маєте світлини власного авторства півострова, його пам’яток — заплануйте собі взяти участь у наступному фотозмаганні, адже можна й здобути нагороди, і допомогти належно представити Крим в українській частині конкурсу для Вікіпедії», — прокоментувала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна», членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки».
У конкурсних списках пам’яток АР Крим 4394 об’єктів культурної спадщини, 1026 (23%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 13 учасників та учасниць завантажили 408 світлин 32 об’єктів (зображення трьох пам’яток завантажено вперше). За весь час проведення конкурсу, фото спадщини АР Крим подавало 334 учасники та учасниці.
Вінницька область
Переможцем у Вінницькій області стало фото палацу у селі Бугаївка, зроблене Олександром Мальоном. Світлина зроблена 8 червня 2024 року.
Палац датується 1893 роком, входить до палацо-паркового комплексу пам’яток із охоронним номером 156-М/0. Стаття у Вікіпедії про цей палац ще відсутня, але про палац місцевого поміщика Фелікса Шостаковського можна прочитати трохи більше на сайті «Україна Інкогніта». Зараз перебуває у стані руйнації.
Андрій Чекановський, фотограф, член журі, зауважив, що «з точки зору художніх прийомів: хороше освітлення, стан погоди, “оживлений” передній план».
«Приваблива подача сильно зруйнованої та маловідомої пам’ятки», — відзначила Наталія Шестакова, фотографиня й мандрівниця, членкиня журі конкурсу.
Світлина пам’ятки вперше перемагає у обласній номінації. Серед пам’яток, фото яких журі конкурсу відзначало у попередні роки конкурсу, були Кармелітський монастир у Барі, Михайлівська церква у селі Дашів, Вороновицький палац, Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир, Троїцький Браїлівський жіночий монастир, Костел-мавзолей Потоцьких у селі Печера, Хмільницький палац, Миколаївська церква у місті Іллінці, церква Воскресіння Христова, колишня водонапірна вежа, готель «Савой» та Спасо-Преображенський собор у Вінниці. Варто зауважити, що у Вінницькій області кожного року перемагала світлина іншої пам’ятки.
У списку пам’яток Вінницької області 4149 об’єктів культурної спадщини, 1924 (46%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 22 учасники та учасниці завантажили 3425 фото 473 пам’яток з області (фото 21 пам’ятки завантажено вперше). За увесь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подало 257 осіб.
Волинська область
Найкращим фото Волинської області стала світлина із зображенням ансамблю Троїцької церкви (сучасна назва — церква Різдва Богородиці) у селі Чевель. На світлині зображено вигляд з південного заходу. Автор — Вячеслав Галєвський. Знімок зроблений 23 вересня 2023 року. Це перше зображення цієї пам’ятки у Вікісховищі, де зберігаються світлини для ілюстрування Вікіпедії.
Це комплекс пам’яток із охоронним номером 246-м. Окрема стаття про церкву у Вікіпедії ще відсутня. При дослідженні чевельської церкви Київським науково-дослідним інститутом в 1989 році, була зроблена характеристика її побудови та історичної цінності, а саме: «Храм Різдва Пресвятої Богородиці є класичним зразком подібних побудов на Волині, достатньо високі композиційні характеристики церкви і дзвіниці дозволяють віднести цей архітектурний ансамбль в число цінних зразків монументального дерев’яного будівництва XVIII століття на території області». За часів радянської влади у 1958 році церкву було закрито. У 1981—1985 рр. приміщення церкви використовувалось під склад колгоспу «Правда». 30 жовтня 1990 року знову відкрито.
Вячеслав Галєвський, постійний учасник конкурсу, поділився своєю мотивацією до участі у конкурсі: «“Білих плям” на місці світлин у списках пам’яток ще дуже багато. Намагаюсь заповнювати їх при нагоді».
Журі відзначило особливу цінність зображення маловідомої, не розтиражованої пам’ятки.
У попередні роки журі відзначало роботи із зображенням різних пам’яток області: Луцький замок, Свято-Успенський кафедральний собор у Володимирі, Зимненський монастир, Костел Святої Анни у Ковелі, Церква святого Дмитрія у селі Гішин, Михайлівська церква у селі Топилище та руїни костелу на території цвинтаря у селищі Олика.
У списку пам’яток Волинської області 3486 об’єктів культурної спадщини, 1439 (41%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 29 учасників та учасниць завантажили 838 фото 286 пам’яток з області (фото 58 об’єктів завантажено вперше). За весь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подало 223 особи.
Для підготовки публікації використано матеріали за статей Вікіпедії «Ак-Кая», «Гора Ак-Кая», «Чевель».