Найкращі фото Криму, Черкаської та Чернігівської областей 2025 року

Зустрічайте п’яту підбірку переможців номінації «Найкраще фото регіону»: сьогодні показуємо переможні світлини Криму, Черкаської та Чернігівської областей.

Автономна Республіка Крим

Найкраща робота 2025 року АР Крим — світлина із зображенням палацу «Ластівчине гніздо» у селищі Гаспра. Автор — Олександр Рижков. Фото відзняте 22 травня 2012 року.

«За рахунок насиченості кольорів на передньому плані світлина отримує візуальну об’ємність. А акцентування на скелі формує нестандартну композиційну побудову та підсилює сприйняття пам’ятки», — прокоментувала світлину членкиня журі, історикиня Яна Тимошенко.

Палац «Ластівчине гніздо» — пам’ятка архітектури та історії, розташована на 40-метровій скелі Ай-Тодорського мису. Створений у стилі неоготики, палац довгі роки був візитівкою Південного берегу Криму, хоч і зараз побутує інше бачення пам’ятки: дослідник історії кримських татар Мартін-Олександр Кислий зазначає, що поява палацу — прямий наслідок колонізації півострова, символ «курортного Криму», де немає місця корінним народам.

«Кожного року ми з нетерпінням очікуємо світлин із тимчасово окупованих територій росією, розуміючи, що для деяких регіонів, особливо для Криму, вже можна розраховувати тільки на фотоархіви. Це може здатися не такою значною деталлю, але дуже хочеться мати можливість відзначити переможців у всіх 27-ми регіонах України, тому ми звертаємося до фотографів, краєзнавців, туристів — якщо у вас є можливість завантажити світлини зі своїх архівів — візьміть участь у наступному конкурсі восени. І ми дуже дякуємо нашим учасникам, які, як Олександр Рижков, автор світлини 2012 року, яка стала переможною 2025 року, вантажать свої давніші роботи. Мати усі регіони України представлені — це все ж дуже символічно», — зауважила Ірина Бойко, менеджерка з комунікацій ГО «Вікімедіа Україна».

У попередні роки серед пам’яток, фото яких відзначало журі, були фортеця Єні-Кале, мечеть Джума-Джамі у Євпаторії, Ханський палац та Успенський печерний монастир у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Іллінська церква (Сурб Пркчі) у Багатому, родовий караїмський цвинтар Балта-Тіймєз біля печерного міста Чуфут-Кале та археологічний комплекс на плато Ак-Кая, Біла Скеля.

Станом на 2025 рік у конкурсних списках пам’яток регіону — 4394 об’єкти культурної спадщини, 1029 (23%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2025 році 14 учасників та учасниць завантажили 410 світлин 72 об’єктів (9 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 349 учасників та учасниць завантажували фото пам’яток АР Крим.

Черкаська область

Найкращим фото Черкаської області 2025 стала світлина Троїцької церкви у селі Драбівці. Автор — Олександр Мальон. Фото зроблено 11 липня 2025 року.

«Фото Троїцької церкви вже представляло область у 2021 році, але тоді ракурс був зі сторони вхідних дверей. Робота Олександра Мальона 2025 року показує церкву з протилежної сторони, а також демонструє, що за ці чотири роки до церкви не додалися металопластикові вікна чи ще якісь добудови. Дерев’яні церкви — це пам’ятки, які потребують особливої уваги та охорони, тож обнадіює, що ще 2022 року міжнародна організація World Monuments Fund виділила храмові вогнегасники водяного туману для захисту від пожеж. Не тільки російські атаки загрожують культурній спадщині в Україні, і ми дуже вдячні учасникам, які продовжують документувати стан пам’яток регіону», — прокоментувала Ірина Бойко, менеджерка з комунікацій ГО «Вікімедіа Україна».

Троїцька церква — храм, побудований у 1764—1765 роках, проте до нашого часу споруда дійшла у зміненому вигляді, внаслідок великої перебудови у 1864 році, що була пов’язана з необхідністю збільшити церкву — вона була підігнана до взірців типових так званих єпархіальних церков. Кінцево церква була спотворена ще й зовнішнім декором, прибудовою портиків при вході в дзвіницю та бічних крил, ліквідацією граней вівтаря і піддашшя, заміною форми дахів та бані. У 1990 році бригадою Львівської реставраційної майстерні під керівництвом Миколи Якимовича церква була відреставрована до первісного вигляду (окрім форми бані).

У попередні роки журі також відзначало роботи із зображенням різних пам’яток області: Іллінська церква в Суботові, Блакитний палац у Черкасах, церква святої Трійці у селі Пугачівка, парк «Софіївка» в Умані, садиба Лопухіних у місті Корсунь-Шевченківський, церква святого Миколи у селі Скориківка, церква Покрови Богородиці з села Верещаки та церква святого Дмитра у Тернівці.

Станом на 2025 рік у списку пам’яток Черкаської області — 3399 об’єктів культурної спадщини, 2029 (59%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2025 року 27 учасників та учасниць завантажили 992 фото 192 пам’яток (24 з них проілюстровано вперше). За весь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подали 304 конкурсанта та конкурсантки.

Чернігівська область

Найкращим фото Чернігівської області 2025 року стала світлина Спасо-Преображенського собору у Чернігові. Автор — Олександр Арендар. Фото зроблене 27 жовтня 2024.

«Чернігівщина сильно потерпає від російських обстрілів, але Олександр Арендар, автор переможного фото, наш багаторічний учасник, все ж зумів представити красу її культурної спадщини так, що, дивлячись на його знімки навіть мимохіть забувається про все погане й трагічне довкола. Ми вдячні йому та іншим учасникам й учасницям, які невтомно документують пам’ятки регіону і подають ці роботи на конкурс, щоб вони могли бути представленими й у Вікіпедії», — прокоментувала Ірина Бойко, менеджерка з комунікацій ГО «Вікімедіа Україна».

Спасо-Преображенський собор у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам’яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства, пам’ятка архітектури національного значення. Започаткований на початку XI століття князем Мстиславом Володимировичем, будівництво завершив вже сином Ярослава Мудрого Святослава, який очолив князівство після смерті Мстислава. У грудні 2023 року Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини затвердив рішення внести чергові п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом. Серед них є Спасо-Преображенський собор.

Світлина Спасо-Преображенського собору вперше представляє область. У попередні роки журі також відзначало роботи із зображенням різних пам’яток регіону: садибу старшинсько-шляхетського роду Галаганів у Сокиринцях, Спасо-Преображенський собор у місті Новгород-Сіверський, монастир у селі Густиня, Воскресенська церква у селищі Седнів, церква Михайла та Федора, Катерининська церква, гармати з бастіоніві, Троїцько-Іллінський монастир та П’ятницька церква у Чернігові.

Станом на 2025 рік у списку пам’яток Чернігівської області — 6968 об’єктів культурної спадщини, 1612 (23%) — мають світлини на Вікісховищі. 2025 року 23 учасника та учасниці завантажили 1399 фото 328 пам’яток (фото 18 з них завантажено вперше). За роки проведення конкурсу роботи із зображеннями пам’яток області подало 380 учасників та учасниць.

Для підготовки публікації використано матеріали за статей Вікіпедії «Палац «Ластівчине гніздо»», «Троїцька церква» та «Спасо-Преображенський собор».