Інтерв’ю. Сергій Щербатюк: «Люблю мандрувати своєю країною»
Продовжуємо знайомити із авторами та авторками «ювілейних» світлин та перших робіт у регіонах чи спецномінаціях конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2026 року. Сергій Щербатюк — автор 7000-го та 15000-го фото у конкурсі 2026 року.
Фото з дозволу автора
Вітаємо у нашій «віртуальній» студії. Дякуємо, що погодилися на інтерв’ю — завжди цікаво познайомитися ближче із учасниками, яких, здається, знаємо цілу вічність. Розкажіть, будь ласка, про себе. Які у вас хоббі, чим займаєтеся?
Мене звати Сергій, я ветеран російсько-української війни. Маю різні хобі — захоплюють мене мандрівки, займаюся аматорським радіозв’язком, краєзнавством, досліджую свій родовід. А ще є громадська діяльність, очолюю локальну громадську організацію ГО «Сприяння розвитку села», реалізовую проєкти місцевого розвитку та згуртовую однодумців.
Дякуємо за службу 🙏 А яке місце у вашому житті посідає фотографія? Чи є щось, що ви любите знімати найбільше?
Фотографією захоплююся на аматорському рівні, перші кадри зробив на фотоплівку простенькою «мильницею» десь у 2003 році. Не ганяюсь за найкращими кадрами, просто фіксую миті навколо себе.
Найбільше люблю фотографувати природу, пам’ятки історії та культури, звичайні вулиці наших міст і сіл.
Знаєте, у Вікіпедії, насправді, найбільше прогалин на «звичайне» — люди рідко документують те, що є просто частиною життя. Тож документування «звичайних вулиць» — дуже потрібне захоплення. Повертаючись до конкурсу — ваше фото стало 7000-м завантаженим цього року в конкурсі. Розкажіть, будь ласка, трохи детальніше про історію створення фото.
Люблю мандрувати своєю країною, це фото я зробив під час своєї відпустки минулого року. Палаци, замки, маєтки — їх дуже багато в нас, частина з них популярна серед туристів, а деякі ще тільки відкривають свої таємниці. Так і з палацом Гредлів, що знаходиться у місті Сколе Львівської області, — вже після мого візиту палац став більш доступним для відвідувачів, там відкрили частину приміщень. Тому наступного року я обов’язково туди завітаю ще раз.
Палац Гредлів. Сколе, Львівська область (червень 2025 року). Фото: Сергій Щарбатюк, CC BY-SA-4.0
До речі, спеціально перевірили — цей палац і навіть місто Сколе у нас на блозі ще не згадувалося, хоча на Вікісховищі є 172 світлини і це доволі туристичне місце. 15000-не фото зображує дійсно відому пам’ятку. Чи є якась історія у нього?
Це фото зроблено у Олеському замку на Львівщині, ніби й не дуже якісне, але я вирішив поділитися цим та іншим фото із замку. Адже на них показано експозиції, які можуть змінюватися, тож завдяки фото є можливість зафіксувати яким був внутрішній простір музею.
Олеський замок. Львівська область (серпень 2014 року). Фото: Сергій Щербатюк, CC BY-SA-4.0
Так, цінність фото визначається ще й енциклопедичністю — фіксація експозиції 2014 року все ж. А як ви взагалі вирішили долучитися до конкурсу «Вікі любить пам’ятки»?
Про конкурс знаю давно, адже редагувати Вікіпедію почав ще студентом у 2009 році. Років десять тому почав активніше допомагати популяризувати Вікіпедію — організовував Вікімарафони, проводив тренінги для школярів і бібліотекарів, покращував статті до різних місячників чи акцій.
Фото раніше масово не завантажував на «Вікі любить пам’ятки», бо якось не приділяв цьому уваги, постійно гадав, що у мене недостатньо якісні чи цікаві кадри. Але змінив думку після початку повномасштабного вторгнення, коли усвідомив, що ми можемо втратити серед усього ще й наші пам’ятки. Тому минулого року завантажив кілька десятків фото із Донецької області, де виконував завдання у складі Збройних сил України.
Я давно підписаний на фейсбук сторінку проєкту і щоразу мене вражають неймовірно гарні місця України. Це знову і знову надихає на подорожі і ще краще пізнання свого краю.
Так, на жаль, російська військова агресія загрожує всьому… Це одна з причин, що ми намагаємося проводити конкурс незважаючи на всі перешкоди (і часом думки, що кому це треба, коли все й так погано). А чи знімаєте інтер’єри? І чи плануєте, куди саме поїхати для фотографування?
Цілеспрямовано не планую такі мандрівки, а просто фотографую цікаві об’єкти довкола себе.
Цього року я просто уважно перебрав свій фотоархів і поділився зі спільнотою. Всередині будівлі не завжди є змога зробити фото. Тому якщо я вже там — обов’язково назнімаю трохи.
Чи є у вас своєрідне напутнє слово для учасників?
Бажаю всім учасникам і учасницям любити свій край, свою батьківщину — від села чи містечка до всієї країни. Адже «Вікі любить пам’ятки» ще раз показує, наскільки багатою та унікальною є наша країна.
Дякуємо! І ще раз дякуємо за службу — хай збувається усе заплановане. І продуктивних подорожей. Справедливого миру нам усім!
Розмову вела Дарина Вознюк. Редагувала antanana