Історії учасниківНовини / News

Інтерв’ю. Андрій Шейко: «Фотографія – це засіб пізнання світу і пізнання себе»

Ми вже почали оголошeння переможців номінацій фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2024 року, а поки розповідаємо про користувачів, які завантажили «ювілейні» фото.

Знайомтеся — Андрій Шейко, наш багаторічний учасник, автор першого фото Луганської області у минулорічному конкурсі.

Андрій Шейко

фото з дозволу автора

 

Пане Андрію, дуже приємно віртуально познайомитися. Розкажіть, будь ласка, про себе. Як у вашому житті з’явилася фотографія? Що любите фотографувати найбільше?

Фотографією я займаюсь вже більше 40 років, це стало і моєю роботою, і хобі. Почалося це ще в шкільні роки, з фотогуртка. Магія темної кімнати, коли при червоному світлі у ванночці з проявником на листі фотопаперу з’являється чийсь портрет, не могла не захопити. Потім — навчання в Київському технікумі, де отримав фах «фотограф-технолог». Працював фотографом в побутовій сфері, на заводі, але найцікавішим для мене є фотографування природи і сакральної архітектури.

File:Svyato-Uspenskyi khram 2011.jpg

Фрагмент інтер’єру. Успенська церква. Осинове, Луганська область (травень 2011 року). Фото: Андрій Шейко, CC BY-SA-4.0

Перше завантажене фото з Луганської області у конкурсі 2024 року

Ваше фото цьогоріч стало першим авантаженим в українській частині конкурсу з Луганської області. Розкажіть, будь ласка, більше про це місце та історію створення світлини

Я підтримую ту думку, що природа і архітектура нашого краю не поступаються своєю красою і унікальністю екзотичним місцям інших країн. Село Осинове є одним з унікальних місць України. Тут є природні пам’ятки: геологічні, ботанічні, гідрологічні, археологічні. Є місце сили — свій Стоунхедж. Це одне з найстаріших поселень нашого краю. Свято-Успенський храм в селі Осинове є пам’яткою архітектури України. Храмів такої архітектури відомо тільки три — в Осиновому, під Москвою і в Острогозьку Воронежської області. Роком освячення храму вважається 1802 рік.

Розташований храм у красивому місці біля річки Айдар, на фоні живописних пагорбів, видно його за багато кілометрів. Храм цікавий як зовні, так і всередині. Фото фрагменту інтер’єру, представлене на конкурс, зроблене в кінці богослужіння, коли пахощі від кадіння ладану, піднявшись догори, зустрілись із сонячними променями з вікон храму. Таке важко було не сфотографувати. Зараз храм частково відреставрований і має інший вигляд.

Успенська церква. Осинове, Луганська область (2007 рік). Фото: Андрій Шейко, CC BY-SA-4.0

Найкраще фото Луганської області 2023 року

Коли ви вперше взяли участь у конкурсі «Вікі любить пам’ятки»? Як тоді дізналися про конкурс?

Взагалі, однією з цікавих сторін фотографування є непередбачуваність його результату. Буває, фотографуєш одне, а трапляється щось інше. Часто найкращі кадри виходять випадково і неочікувано.

Моя участь в фотоконкурсах Вікіпедії теж, можна сказати, почалась випадково, після побаченого в інтернеті повідомлення про конкурс. Хоча, кажуть, немає нічого випадкового. Вперше я подав фото на конкурс «Вікі любить пам’ятки» в 2021 році і, по можливості, намагаюсь кожен рік брати в ньому участь.

Церква Різдва. Новобіла, Луганська область (вересень 2021 року). Фото: Андрій Шейко, CC BY-SA-4.0

Найкраще фото Луганської області 2021 року

А що б ви порадили взяти з собою в мандри? 

З собою треба взяти добрий настрій і ще готовність до несподіваного і неочікуваного.

А як би ви описали свою мотивацію для людей, які ще сумніваються, чи варто брати участь у конкурсі?

Для тих, кого зацікавив цей конкурс, але ще не наважуються взяти в ньому участь, хочу сказати: фотографія — це засіб пізнання світу і пізнання себе. Фотографуючи пам’ятки ми можемо поділитись з іншими людьми не тільки інформацією, а й енергетикою цих місць, своїми емоціями і враженнями від них, відкриваємо для себе і для інших потужні джерела духовної енергії. Фотографуйте на фотоапарат, смартфон, доєднуйтесь до цих енергій, примножуйте світло. Фотографуйте, те, що вам цікаве. Можна поїхати десь далеко, а можна побачити багато цікавого і недалеко від дому. Фото, які я подавав на конкурс, зроблені в межах району, де я живу.

Чи є у вас побажання чи поради іншим учасникам та організаторам конкурсу?

Завантажувати фото на конкурс зовсім не важко, якщо трохи розібратись в цьому процесі.

Учасникам і організаторам конкурсу хочу побажати успіхів, щоб це добре діло росло і розвивалось. Я вважаю, що такі проєкти, як Вікіпедія і цей конкурс зокрема, будують новий і кращий майбутній світ.

Дякуємо! Справедливого миру нам усім!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *