«Німецька спадщина»: представлення журі спеціальної номінації
Представляємо журі цієї спеціальної номінації «Німецька спадщина», яка пройшла вдруге 2024 року за підтримки Ради німців України (РНУ).
На цю спецномінацію 40 авторів подали майже 1400 робіт, на яких зображено 178 об’єктів, з них 105 — без офіційного охоронного статусу. Усього у списках спецномінації є 464 пам’ятки, з них 292 — не охороняються державою.
До журі спеціальної номінації ввійшли:
Володимир Лейсле — український громадський діяч німецького походження. З 2009 року очолює Раду німців України, де керує Програмою німецької урядової підтримки і захисту прав та інтересів німецької меншини в Україні. Співпрацює з відповідними відомствами української влади та комітетами Верховної Ради України для розробки законопроєктів щодо захисту прав та мов національних меншин, а також рекомендацій щодо реформи освіти та розвитку бізнесу. З 2009 року керував більш ніж 200 проєктами, що включали в себе різноманітні культурні заходи, освітні, соціальні проєкти та події для молоді. Серед цих проєктів багато ініціатив, пов’язаних зі збереженням історико-культурної спадщини національних меншин та її популяризацією для широкої громадськості у ЗМІ. Володимир також бере участь у видавничих проєктах, спрямованих на переклад навчальних посібників німецькою та англійською мовами для дітей та підлітків. Крім того, Володимир Лейсле був проєктним менеджером в компанії «Інвестиції в Україну», де співпрацював із Міністерством економічного розвитку та торгівлі України та Міністерством інфраструктури України в рамках різних програм та ініціатив. Надавав допомогу в міжнародному співробітництві, керував будівельними та інвестиційними проєктами. Починаючи з 2022 року, Володимир Лейсле є стипендіатом ООН та Інституту історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті (Nordost-Institut) і проводить наукові дослідження з моніторингу реформи законодавства в Україні в галузі підтримки національних меншин.
Д-р Дмитро Мєшков (Dr. Dmytro Myeshkov) — історик, науковий співробітник Інституту історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті (Nordost-Institut). У 1984—1991 рр. навчався на історичному факультеті Дніпропетровського університету, після закінчення навчання і до 1999 р. працював у Державному архіві Дніпропетровської області (остання посада – заступник директора). У 2005 р. захистив дисертацію на тему „Die Schwarzmeerdeutschen und ihre Welten, 1781–1871“ (Життєвий світ причорноморських німців 1781-1871) в Інституті культури та історії німців у Східній Європі в Університеті ім. Генріха Гейне в Дюссельдорфі (науковий керівник проф. Детлеф Брандес). Дисертація опублікована 2008 р., український переклад — 2017 р. У 2005—2010 рр. координував міжнародний науковий проєкт з підготовки енциклопедичного видання „Lexikon der Vertreibungen. Deportation, Zwangsaussiedlung und ethnische Säuberung im Europa des 20. Jahrhunderts“. Hg. D. Brandes, H. Sundhaussen, St. Troebst (науковий редактор лексикону; видавництво Böhlau 2010). У 2010—2015 рр. проводив дослідницькі проєкти в Університеті м. Фрайбург: з історії міграцій між селом та містом в післявоєнному Радянському Союзі, а також з історії повсякденних конфліктів в мультіетнічних спільнотах на українських теренах у ХІХ ст. У 2005, 2013—2018 рр. викладав в університетах Дюссельдорфа, Фрайбурга та Гамбурга. Остання монографія: Alltag im Spiegel von Konflikten: Die Deutschen und ihre Nachbarn im nördlichen Schwarzmeergebiet und in der südwestlichen Peripherie des Zarenreiches bis zum Ersten Weltkrieg. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag 2020 (Veröffentlichungen des Nordost-Instituts; 26). Відзнаки: найкраща дисертація року (2006 р.), грант біржового комітету німецьких видавців на переклад дисертації „Geisteswissenschaften International“ (2013). Наукові інтереси: історія національних меншин в Російській імперії, історична демографія, міграції в Східній Європі ХІХ-ХХ ст., урбанізація в СРСР, її особливості та наслідки. Поточний дослідницький проєкт «Українські німці напередодні, під час і в перші роки після Другої світової війни». Живе і працює у Німеччині.
Володимир Мартиненко — історик, кандидат історичних наук. Автор численних праць, присвячених історії німецького населення України у радянську добу. Освіта: Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. У 2011 р. закінчив аспірантуру Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Зараз працює викладачем Сумського фахового медичного коледжу. У 2016 р. в рамках стипендіальної програми DAAD перебував на науковому стажуванні в Інституті німецьких та східноєвропейських студій Геттінгенського дослідницького центру. Автор науково-популярних подкастів з історії німців України на YouTube-каналі Ради німців України (Rat der Deutschen der Ukraine). Член редакційної колегії фахового журналу «Сучасні дослідження з німецької історії» («Modern Studies in GermanHistory»). Коло наукових інтересів: новітня історія Німеччини, історія СРСР, історія Другої світової війни, окупація і колабораціонізм в Україні в роки Другої світової війни, національна політика в СРСР, репресивна політика радянського режиму в Україні у 1920-1940-х роках, історія німецького населення України, історія радянських спецслужб.
Arian — досвідчений вікімедієць з Ірану, переважно активний у Вікіпедії перською та Вікісховищі. Активний у вікіпроєктах із 2014 року. Як фотограф протягом останніх шести років зосереджується на пейзажах, природі та пам’ятках, а також на займається портретною зйомкою. Протягом останніх трьох років брав активну участь у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments), зокрема організував конкурс в Ірані. Крім того, з 2015 року працює координатором GLAM (БоГеМА — Бібліотеки, Галереї, Музеї та Архіви) для групи користувачів Іранських вікімедійців.
Arian особливо зацікавився українською частиною конкурсу, оскільки його захоплюють різноманітні історичні пам’ятки та культурна спадщина України. Він вважає, що «поєднання старовинної та сучасної архітектури справді привабливе».
Свої очікування від робіт у конкурсі він прокоментував так: «Я сподіваюся, що завдяки цій номінації ми зможемо підвищити обізнаність і визнання німецької культурної спадщини в Україні. Це може сприяти міжкультурному діалогу та взаєморозумінню між різними спільнотами. Я закликаю авторів зосередитися на створенні ефектних зображень, які передають важливість німецьких пам’яток в Україні».
Д-р Альфред Айсфельд (Dr. Alfred Eisfeld) — експерт з історії та культури німців у Російській імперії, Радянському Союзі та країнах СНД, а також автор численних наукових праць. Автор концепції і текстів мобільної виставки «Німці в Україні: історія і культура». Народився в 1951 році в селищі Ува, АРСР Удмуртія. Освіта: Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, д-р філософії, історик країн Східної та Південно-Східної Європи. Зараз працює в Інституті досліджень Німеччини та Східної Європи Ґеттінґенського дослідницького центру. Член низки наукових товариств. Основні теми дослідження: історія Росії та СРСР, національна політика СРСР, історія та культура німців Росії, України, СНД, цивільне населення під час Першої та Другої світових війн, німецько-радянські/російські відносини. Публікації: Німецькі колонії на Волзі 1917—1919 та Німецька імперія. Вісбаден, 1985; Російські німці. Мюнхен, 1992, 1999 (як співавтор); Історія та культура німців в Казахстані, 2017; Великий терор в Україні: Німецька операція 1937—1938 рр. (російською та німецькою мовами, 2017); Депортація німців України 1941—1946 рр. (2021). Мобільна виставка «Німці в Україні: історія і культура» 2016—2019 рр. Редактор та видавець збірок документів та зведених збірників тощо; статті в збірниках та наукових журналах Німеччини, Росії, України, Казахстану, Азербайджану. Науковий консультант (на волонтерських засадах) проєкту «Етнічна мозаїка України», який був підтриманий Українським культурним фондом у 2019 році. Нагороди: Лауреат премії землі Баден-Вюртемберг для діячів культури Російських німців (2001); Пам’ятна відзнака Національної Академії Наук України (2018), Знак пошани Союзу вигнанців (2022). Хобі: подорожі, фотографування.
Журі вже завершило роботу з визначення переможців. Результати будуть незабаром оприлюднені.
Читайте також:
«Німецька спадщина»: підсумки спеціальної номінації 2023 року