Історія конкурсу

Ініціатива проведення конкурсу Wiki Loves monuments належить нідерландським вікіпедистам, які  2010 року запропонували сфотографувати 50 тисяч пам’яток Нідерландів. Протягом вересня на Вікісховище було завантажено більше 12 тисяч фотографій нідерландських пам’яток, найкращою з яких була визнана фотографія фасаду будинку по вулиці Vijzelstraat, 31, в Амстердамі, зроблена учасником Rudolphous. Цей же учасник був визнаний найактивнішим конкурсантом — спеціально для конкурсу він сфотографував 1371 об’єкт.

Наступного року ініціативу Нідерландців підхопили 18 країн, серед яких наші сусіди — Польща, Росія та Румунія. Тоді в конкурсі взяли участь більше 5000 учасників і завантажили 168 тисяч фотографій. Конкурс проводився у два тури — національний і міжнародний. До міжнародного туру було обрано 169 фотографій пам’яток, а найкращою була визнана фотографія Монастиря К’яжна на околицях Бухареста, зроблена  взимку румунським учасником Mihai Petre. Тисячі конкурсних фотографій були розміщені на сторінках Вікіпедії у статтях про відповідні населені пункти або статтях про відповідні пам’ятки.

Winter picture of Chiajna Monastery. The monastery is situated on the outskirts of Bucharest. Mihai Petre

«Вікі любить пам’ятки» 2012

2012 року географія конкурсу охопила 35 країн світу з 4 континентів. Серед країн колишнього СРСР це — Білорусь, Естонія, Росія і Україна. Конкурс зібрав більше 365 тисяч фотографій, з яких 33 тисячі — з України.

Цього року конкурс отримав визнання «найбільшого фотоконкурсу у світі» (Largest photography competition) від Книги рекордів Гіннеса.

Фотографія-переможець української частини конкурсу 2012 року. Троїцький собор у Чернігові. Автор — Валерій Сорокін, CC-BY-SA-3.0

Для українців цей конкурс став дебютним. ГО «Вікімедіа Україна» звернулась до Міністерства культури України, а також обласних управлінь культури з проханням надати переліки пам’яток культурної спадщини. З різних джерел організаторами конкурсу було зібрано близько 30 тисяч пам’яток з усіх куточків України, найбільше — з Києва, Львова та Одеси. У конкурсі взяли участь більше 600 учасників, які сфотографували 8568 пам’яток з усіх куточків України.

«Вікі любить пам’ятки» 2013

У 2013 року конкурс охопив 51 країну, а також вперше в конкурсі взяла участь Антарктида.

В українській частині конкурсу було завантажено 35 710 робіт, тобто на понад 2 тисячі більше, ніж у 2012 році, що є рекордною для України кількістю. Було сфотографовано 9473 пам’ятки. Взяли участь 604 фотографи.

Фотографія-переможець української частини конкурсу 2013 року. Миколаївська церква у Святогірську. Автор — Дмитро Балховітін, CC-BY-SA-3.0

«Вікі любить пам’ятки» 2014

2014 року конкурс «Вікі любить пам’ятки» пройшов у майже 40 країнах світу. У більшості країн-учасниць конкурс розпочався 1 вересня і завершився 30 вересня. В Україні фотоконкурс розпочався 15 вересня і тривав до 15 жовтня. В Ізраїлі конкурс тривав з 24 вересня по 24 жовтня 2014 року, а останньою розпочали Росія та Македонія, де конкурс тривав протягом жовтня.

В українській частині конкурсу було завантажено 47 тисяч фотографій, тобто на понад 12 тисяч більше, ніж у 2013 році, що є новою рекордною для України кількістю. Було завантажено фотографії понад 14 тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких найбільше – в Києві (2910 пам’яток), Львівській (1340) та Одеській (1254) областях, найменше – в Луганській області (15), Севастополі (55) і Донецькій області (95). Взяли участь більше 500 авторів.

Фотографія-переможець української частини конкурсу 2014 року. Іллінська церква Свято-Іллінського чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини. Одеса. Автори фото — Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі. CC-BY-SA-4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2015

2015 року конкурс «Вікі любить пам’ятки» пройшов у 33 країнах світу.

В українській частині конкурсу було завантажено понад 41 тисячу фотографій понад 14-ти тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких 3334 пам’ятки були сфотографовані вперше. Участь у конкурсі взяли 232 автори.

Фотографія-переможець української частини конкурсу 2015 року. Комплекс Кам’янець-Подільської фортеці, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський. Автор фото — Сергій Криниця. CC-BY-SA-4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2016

2016 року конкурс «Вікі любить пам’ятки» пройшов у 42 країнах світу. В українській частині конкурсу було завантажено понад 36 тисяч фотографій понад 14,5 тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких 2523 пам’ятки були сфотографовані вперше. Світлинами поділились 250 учасників.

Свірзький замок
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2016 року. Свірзький замок (Львівська область). Автор фото — Rbrechko (Роман Бречко), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2017

2017 року конкурс «Вікі любить пам’ятки» пройшов у понад 50 країнах світу.

В українській частині конкурсу було завантажено понад 37 тисяч фотографій — найбільше з усіх країн-учасниць. Подано фото більше 16 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 2500 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли 410 авторів, шестеро з них є одними з 15-ти найактивніших завантажувачів фото у світі.

Львівський оперний театр. Найкраще фото Львівської області. Автор фото — Сергій Криниця, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2017 року. Львівський оперний театр. Автор фото — Сергій Криниця, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2018

2018 року конкурс «Вікі любить пам’ятки» пройшов у понад 55 країнах світу.

Сьомий український конкурс зібрав понад 21 тисячу фотографій. Подано фото більше 9 тисяч об’єктів культурної спадщини, понад 1400 пам’яток було сфотографовано вперше. Участь у конкурсі взяли понад 270 авторів, двоє з них є одними з 10-ти найактивніших завантажувачів фото у світі. Також нагороджено переможців у спецномінаціях «Єврейська спадщина» та «Найкращий банер для Вікімандрів».

Латинський кафедральний собор. Львів, Львівська область. Автор фото — Роман Бречко. Вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2019

Учасники восьмого українського конкурсу подали майже 32 тисячі світлин 11 тисяч пам’яток нерухомої культурної спадщини України. Участь у конкурсі взяли понад 330 авторів. 2019 року Україна — перша у світі із 48 країн-учасниць за кількістю завантажених фото. У спеціальній номінації «Єврейська спадщина» взяли участь понад 60 конкурсантів, що завантажили близько 1200 світлин більше ніж 350 об’єктів, у дебютній спецномінації «Млини» змагались 60 учасників, які подали 851 фотографію 184 млинів, у новій спецномінації «Відео» 6 учасників подали на конкурс 32 роботи.

«Вікі любить пам’ятки» 2020

Дев’ятий український конкурс тривав з 1 по 30 вересня.

Церква Святого Юрія. Дрогобич. Найкраще фото Львівської області. Авторка фото — Олена Курило, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2020 року. Церква Святого Юрія. Дрогобич. Найкраще фото Львівської області. Авторка фото — Олена Курило, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2021

Десятий український конкурс тривав з 1 по 30 вересня.

Здвиженський кафедральний собор. Ужгород. Найкраще фото Закарпатської області. Авторка фото — Катерина Поліщук, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2021 року. Здвиженський кафедральний собор. Ужгород. Найкраще фото Закарпатської області. Авторка фото — Катерина Поліщук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2022

Через російське вторгнення в Україну одинадцятий конкурс проводився пізніше, з 1 по 31 жовтня. Приймалися світлини зроблені тільки до 23 лютого 2022 року включно, щоб уникнути ризиків для учасників та національнох безпеки України. Українська організаційна команда вирішила не подавати українські фото на міжнародний етап через рішення міжнародних організаторів конкурсу, всупереч запиту української команди, допустити до міжнародного етапу світлини пам’яток культурної спадщини з Росії.

«Японський» манеж Деркульського кінного заводу. Данилівка. Найкраще фото Луганської області. Автор фото — Сергій Орлик, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2022 року. «Японський» манеж Деркульського кінного заводу. Данилівка. Найкраще фото Луганської області. Автор фото — Сергій Орлик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2023

Дванадцятий український конкурс тривав з 1 по 31 жовтня.

Андріївська церква (1747 — 1762) на світанку. Найкраще фото Києва. Автор фото — Максим Попельнюх, поширюється на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2023 року. Андріївська церква (1747 — 1762) на світанку. Найкраще фото Києва. Автор фото — Максим Попельнюх, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

«Вікі любить пам’ятки» 2024

Тринадцятий український конкурс триває з 1 по 31 жовтня. Приєднуйтеся!


Організатори конкурсу сподіваються, що щорічне проведення конкурсу «Вікі любить пам’ятки» не тільки дозволить зібрати велику кількість фотографій пам’яток, але й допоможе українцям пізнати забуті сторінки своєї історії, краще пізнати рідний край і спонукатиме бережно ставитися до надбань рідної культури.

Інші сторінки:

73 коментарі до “Історія конкурсу

  • Багато подорожую та маю багато світлин українських церков, садиб, палаців та їн. Із задоволенням віддам їх для використання в статтях вікіпедії безкоштовно

    Відповісти
  • Сповіщення: ТОП-10 найкращих фотогафій пам’яток культури України (ФОТО) | НикГде

  • А где я могу посмотреть на каком месте в списке участников я нахожусь? И ещё один вопросик, если я загружу все требующиеся фотографии по Светловодску и Светловодскому району Кировоградской области, у меня будут какие-то шансы занять с 1 по 3 место?

    Відповісти
    • Доброго дня! За цим лінком є статистика за пам’ятками та користувачами: http://bit.ly/1uVdVsz

      Там можна подивитися і статистику за користувачами загалом, і за областями. Ви можете змагатися за перемогу в області 😉

      Відповісти
  • Сповіщення: Конкурс від Вікіпедії досягнув екватора | Нівроку

  • Зараз фотографії деяких об’єктів виставляються на видалення з Вікісховища за порушення авторських прав. Наприклад https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Deletion_requests/Files_in_Category:Monument_to_the_Motherland,_Kiev. Хто нас підвів під монастир? Адже при підготовці списків можна було передбачити, фотографії яких об’єктів у Вікісховищі не будуть тримати?

    Відповісти
    • Додаток.
      Трохи послухавши розумних людей і почитавши статті, прийшов до висновку: З завантажених фотографій треба вилучати фотографії всього, що збудовано після війни (2013-70=1943), а тим паче всього, що було створено в роки незалежності. А по інших треба дивитись, коли помер автор. Наприклад,Васильівська церква і монастир в Овручі 18-242-0116, 18-242-0117, 18-242-0118; Трапезна церква Києво-Печерської лаври 80-382-0267; Троїцька церква Почаївської Лаври 61-234-0017; Спаська церква в Володимирiвці 63-235-0002 – це все проекти Олексія Щусєва. А оскільки він помер 1949 р. то в суспільне надбання їх зображення перейдуть 2019 р. Поправте, якщо я помиляюсь.

      Відповісти
      • Не треба спішити, видалити завжди встигнемо.

        А конвенцію прийняли у 6.09.1952, до цього моменту авторського права не існувало. Щусев вмер ще у 1949 році.

        А взагалі це нонсенс з оборотною дією… У Радянському союзі не було авторського права і твори увійшли у суспільне надбання у момент їх створення назавжди.

        Відповісти
        • Так я й пишу, а не видаляю, а от інші вже видаляють.
          Згідно зі статтею https://uk.wikipedia.org/wiki/Авторське право у Радянському Союзі авторське право діяло з 1925 р. всередині країни, а з 1973 р. і назовні. Звісно, як керівництву треба було, воно на той закон могло начхати, але на папері все було у відповідності з міжнародними нормами.

          Відповісти
  • Жаль, узнал о конкурсе только сегодня… Загрузил очень мало фотографий… Мог бы более 20, если-бы срок был больше.

    Відповісти
  • Скажіть дві речі:
    1. Чи будуть списки доступні після закінчення конкурсу? Для підготовки до наступного.
    2. Є доступ до списків пам’яток окремих районів, які докази необхідні Вікі для підтвердження їх достовірності?

    Відповісти
    • 1) так. списки розміщені на сторінках Вікіпедії. і їх можна удосконалювати для наступного конкурсу (чи й просто для того, щоб були, враховуючи, що зведеної бази пам’яток у державі нема)

      2) якщо у тих списках є перелік документів, якими об’єкту надано статус пам’ятки (рішення, накази тощо) – то цього могло б бути достатньо. або якщо ці списки надсилає офіційна установа (управління чи департамент, відділ, що є розпорядником цієї інформації)

      Відповісти
  • Андрію, скажіть будь ласка, чи можна завантажувати фото після 30 вересня, про конкурс дізнався тільки вчора. і хочеться просто завантажити фото яких ще немає в списку зі свого району?
    і як це можна зробити?

    Відповісти
    • Світлини можна завантажувати в будь-який зручний для Вас час, але вони не будуть враховані як конкурсні. Конкурс триває з 1 по 30 вересня, і буде проводитись і наступного року.
      Завантажуйте світлини! Робіть точно так само: реєструєтесь на Вікісховищі, завантажуєте світлини (процедура навпрочуд легка), потім реєструєтесь в українській Вікіпедії, і додаєте до статей відповідні фотографії.
      Всі вікіпедисти будуть вдячні Вам за світлини з Вашого району, оскільки одна з найбільших проблем статей про українські населені пункти – це вкай мала інформація щодо них (невідомість джерел для написання статей) та відсутність фотографій.

      Відповісти
  • В Сумська область Роменський район значиться село Сологубівка де знаходиться пам’ятник Герою Радянського Союзу К.С.Гнідашу – але правильна назва населенного пункту Салогубівка

    Відповісти
    • автоматично нічого не відображатиметься.
      Скористайтеся вкладкою “Редагувати” і додайте посилання на свій файл в рядку “фото” відповідної пам’ятки:
      наприклад:
      фото = Назва файлу.jpg

      Відповісти
  • Живу в “глухом” селе в Старобешевском районе. Огорчился, когда узнал про конкурс, так как вряд-ли кто знает про наш один-единственный памятник. Но когда увидел его в списке, то очень удивился. Завтра пойду фоткать (не зря же его в список добавили 🙂 ).

    Відповісти
  • До речі,я маю фото архітектурних памяток Житомирщини,яких не лише не має в списку памяток місцевого значення,а й взагалі майже нікому не відомі.Що мені робити?

    Відповісти
    • У нас по Черкащині та сама проблема – чиновники ховають реєстри пам’яток місцевого значення, неначе то державна таємниця.
      На рахунок тих, що взагалі не включені до жодного з реєстрів – таких теж багато знаю і фото маю. Поки що тримаємо при собі. Буде що вантажити наступного конкурсу (сподіваюся тоді вирішимо, як обходитися без бюрократів та їх реєстрів)

      Відповісти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *