Обласні

Київ: тисячолітня історія у неоновому світлі

Настав час познайомитись із найкращими світлинами столиці.

Переможною роботою цього року стала фотографія Андріївського узвозу, що була зроблена з Замкової гори. Сам узвіз є доволі унікальним та своєрідним місцем Києва. Це вулиця, яка поєднує у собі так багато речей, що складно й уявити. Щось схоже на шлях із казки, де куди не йди — обов’язково знайдеш, що бажаєш. Тут є всім відомі пам’ятки архітектури: Андріївська церква, Замок Річарда, безліч старих та гарних будівель. Деякі з них згадуються у літературних творах таких, як «Біла гвардія», «За двома зайцями» та різних оповіданнях і спогадах про Київ. Також тут є щонайменше 4 музеї, 2 театри, 5 пам’ятників та 3 меморіальні дошки. Але й поруч з ними досить буденно співіснують шоуруми, стріт-арти, піцерії, кафе, арт-галереї, вишукані ресторани, паби та звичайний гастроном. Удень вздовж тротуару стоїть безліч крамниць із сувенірами та рукоділлям. А вуличні художники часом можуть перетворити частину вулиці у музей…

Але усе це розмаїття неможливо побачити одразу, бо узвіз є занадто звивистим: з кожним кроком можна побачити нову комбінацію таких несхожих елементів.

Андріївський узвіз живе у своєму, спокійному ритмі. Це затишний закуток, що змінюється протягом дня та лишається незмінним більше століття. Щоб стати його частиною, здається, потрібно скласти негласний іспит. Як це зараз намагається зробити новий театр на Подолі.


Андріївський узвіз 3

Замкова гора — Андріївський узвіз, Київ. Автор фото — Олексій Іванов
Світлина пам’ятки у Києві, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото міста Київ» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Ще одна фотографія з зображеним на ній Софійським собором отримала багато балів від журі. Собор є пам’яткою давної історії міста, яка, звісно ж, має свої таємниці та легенди. Часом можна почути обговорення справжнього часу заснування, а також роздуми щодо загубленої (а може захованої?) Золотої бібліотеки Ярослава Мудрого. Навіть зовнішній вигляд собору нагадує про свій поважний вік, бо у деяких місцях збережено оригінальний вигляд стін.

Саму світлину прокоментувала членкиня журі Наталія Шестакова так:

Гарне якісне зображення та презентація пам’ятки, весела, хоч і трохи заяскрава, кольорова гама. Композиційно вдало

80-391-0151 Kyiv St.Sophia's Cathedral RB 18 2

Софійський собор, Київ. Автор фото — Роман Бречко
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Також варто відмітити фотографію Дзвіниці на Дальніх печерах, що не могла не вразити журі. Ця пам’ятка є частиною Києво-Печерської лаври. Колись вона будувалася за межами Києва, а зараз є частиною бурхливого центру міста. Сама ж Дзвіниця є доволі «молодою» порівняно з Лаврою, бо була збудована у середині XVIII сторіччя.

Це фото так описала Наталія Шестакова:

Гарна композиція, кольори, загальна «атмосфера» фото. Гарно презентовано об’єкт в контексті навколишнього середовища. Фото з настроєм та з «історією»

Вид на звонницу и левый берег - зимние сумерки

Дзвіниця на Дальніх печерах, Київ. Автор фото — SergKh78
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Серед світлин, що були відзначені журі, є також зображення Національного художнього музею України («дуже оригінальне представлення пам’ятки»), житлового будинку на Андріївському узвозі 19а («цікавий об’єкт та ідея його презентації») та пам’ятника Богданові Хмельницькому («якісно сфотографовано», має статус «якісного зображення» на Вікісховищі):

Національний художній музей України

Національний художній музей України, Київ. Автор фото — Moahim
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Старовинний дерев'яний будинок на Андріївському узвозі, м. Київ

Будинок житловий, Андріївський узвіз, 19а, Київ. Автор фото — Ivan Sedlovskyi
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві

Пам’ятник Богданові Хмельницькому, Київ. Автор фото — George Chernilevsky
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Андріївський узвіз», «Софійський собор» та «Дзвіниця на Дальніх печерах».

Один коментар до “Київ: тисячолітня історія у неоновому світлі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *