Запаліть віртуальну свічку пам’яті у Вікіпедії — розкажіть світові більше про Голодомор-геноцид у своїй малій батьківщині

Щороку, у День пам’яті жертв голодоморів, після загальнонаціональної хвилини мовчання, о 16:00, українці в усьому світі запалюють свічку на вікні, щоб вшанувати жертв режиму. Поставте також і віртуальну свічку пам’яті і знань — доповніть статтю, завантажте фото чи відео про сторінки Голодомору своєї малої батьківщини.

Кампанія «Свічка пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років» цього року триває із 22 листопада по 1 грудня 2025 року.

«Цього року ми хотіли б акцентом акції зробити саме малу батьківщину — село чи містечко вас чи ваших батьків, люди з якого пережили Голодомор. Ми радимо почати з невеликого — просто відкрийте статтю у Вікіпедії про своє село і прочитайте, що там написано. Чи є інформація про Голодомор, чи є фото», — прокоментував Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна». «І якщо тексту немає чи його мало — допишіть. Виправіть помилки, додайте посилання на публікацію у газеті чи інтернеті, додайте фото чи й відео. Мільйони людей загинули, і це дуже важливо перетворти цю моторошну статистику у людські історії, у історії сіл та містечок нашої країни, і зробити їх доступними світові».

Долучитися до акції можна також й іншими способами, наприклад, можна запланувати взяти участь у місцевій події вшанування пам’яті, щоб там зробити світлини і завантажити їх до Вікісховища, сестринського проєкту Вікіпедії, де розміщуються фотографії для ілюстрування статей.

На сторінці проєкту «Свічка пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років» у Вікіпедії також є перелік статей, які можна започаткувати чи поліпшити. Важливо створювати якісні статті в українській Вікіпедії, а також в інших — чим більше мовних розділів охопить наш проєкт, тим краще.

Якщо ви раніше не писали статті у Вікіпедію можете ознайомитися із брошурою для редагування. Також є відео, які можуть допомогти зареєструватися у Вікіпедії, поліпшити чи створити статтю, або проілюструвати її.

«Ідея зосередитися саме на малій батьківщині прийшла від наших учасників. Зокрема від, користувача Mr.Rosewater, учасника акції 2024 року, під час якої започаткував, зокрема, статтю про видання “Пам’ять роду”, а також оновив та доповнив статті “Премія імені Джеймса Мейса” та написав про ранні роки Олеся Бердника та Сергія Плачинди. Він поділився, що його “прабабуся, її молодший син, якому було п’ять та вся сусідська сім’я, що мала сімох дітей, померли під час Голодомору в селі Торговиця Кіровоградської області. Комсомольці забрали все зерно, що зберігалось на горищі, віниками повимітали, щоб зернинки не лишилось. Українці мають завжди пам’ятати про злочини окупаційної московської влади”. І нам здалося, що варто більше зосередитися на тому, щоб ці сторінки трагічної історії стали доступними широкому загалу», — додала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна», одна із організаторок акції. «Так, у когось рідне село чи містечко зараз окуповані російськими військами, а хтось змушений був виїхати з України, і спогади про рідну сторону є ще більш яскравими і болючими.

Цього року ми закликаємо людей також додавати інформацію про пам’ятні місця чи поховання жертв Голодомору — не всі пам’ятники чи пам’ятні хрести перебувають на обліку держави як пам’ятки, інформації про них мало, як і фотографій. Ви можете переглянути наявні списки за посиланням w.wiki/G7w9 і надіслати відсутню інформацію нам на електронну пошту wlm@wikimedia.org.ua, щоб ми додали її до списків. Наступного року хотілося б провести окрему спеціальну номінацію, присвячену пам’яті жертв Голодомору, у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки”».

Могила Онисі Пащенко з села Торговиця, яка померла внаслідок Голодомору 1932—1933 років. Її знесилені діти (їх батько помер раніше) не могли віднести її тіло до цвинтаря і закопали у погребі на подвір’ї. Крім неї в цій родині помер від голоду її молодший син Петро Похитайло. Дітей, що лишилися сиротами, приїхала з міста і врятувала їхня старша сестра Наталя

Фото: Mr.Rosewater, CC BY-SA 3.0 (29 квітня 2012 року)

Любов Суверньова, учасниця 2024 року, написала: «У моєму рідному місті Селидове, яке восени 2024 окупувала росія, є пам’ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій. Чи існує він сьогодні — не знаю. Але дуже хочу зберегти відомості про пам’ятки мого міста. Тому я доповнила статтю “Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні (1932—1933)” інформацією про цю пам’ятку Донецької області».

 

Користувач Krutyvuss, який взяв участь 2024 року, переклавши статті про російську художницю Ніну Луговську, яка свідчила про Голодомор, та румунського активіста Нікіту Смокина, який допомагав придністровським біженцям, які втікали від Голодомору, що його мотивувало відчуття відальності «перед мертвими, живими та ненародженими. Знання про Голодомор спонукатиме людей берегтися від повторення трагедії».

 

Користувача pusf.smbd до участі у акції 2024 року спонукало «прагнення розвивати україномовний інфопростір, особливо щодо такої важливої теми для українців як Голодомор. Звернув увагу на особистостей які мали статті іншими мовами, адже власне маю багато досвіду писати переклади статей про відомих людей». Користувач переклав статтю про Денеза Прижана — співак і автор пісень бретонською мовою, який присвятив подіям Голодомору композицію «Gwerz Kiev».

 

Галина Качуровська поділилася, що: «моїм внеском були завантажені світлини пам’яток Голодомору, якими доповнила статтю “Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні (1932—1933)”, а також доповнила “Бібліографію Голодомору 1932—1933 років” інформацією про тематичні книги із власної бібліотеки. 

Тема Голодомору одна із важких в історії України і важливо щоб вона найповніше була висвітлена на сторінках Вікіпедії. У дні вшанування жертв Голодомору використала дані статті під час виховної години із здобувачами освіти. Запросила до створення світлин та дослідження теми як учнів так і колег освітян, та друзів».

 

Користувачка EleNte теж поділилася власною історією, яка мотивує берегти пам’ять: «Мій дідусь відсидів понад 20 років через так званий “Закон про 5 колосків”. Йому пощастило вижити в таборах, як і його сім’ї, що лишилась вдома, але такі речі ніколи не проходять повністю. Ми й досі не знаємо навіть його точної дати народження, бо прабабуся міняла метрику, щоб його судили як малолітнього злочинця. Це не допомогло, звичайно, бо совок завжди був тоталітарною диктатурою і на людей було глибоко плювати. Тому тема Голодомору мені дуже близька». Користувачка розширила та проілюструвала статтю про село Барвінкове Харківської області, де кількість встановлених жертв Голодомору — 489 осіб…

 

Також під час акції було створено статтю про австралійську художницю українського походження Марусю Юрків-Яроцьку, а також про українсько-болгарську художницю Йона Тукусер, які творять на тему голоду в Україні різних періодів. Серед доповнених статей — сторінка про книгу спогадів про Голодомор Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя…» та інші. Перелік усіх створених та поліпшених статей можна переглянути тут.

День пам’яті жертв Голодомору 2024 року. Турбів, Вінницька область

Фото: Турбівська селищна громада, CC BY 4.0

(завантажене учасником акції 2024 року, користувачем Visem)

Вшанування пам’яті жертв Голодомору 23 листопада 2024 року у Львові

Фото: Loda.gov.ua, CC BY 4.0

(завантажене учасницею акції 2024 року, Мар’яною Сеньків)