Прикро, прикро, прикро…

31 грудня в блозі ODESSA INCOGNITA я надрукував фотозвіт з походу, який відбувся 1 січня 2013 року селами Овідіопольского району Одеської області за маршрутом Peterstal — Josefstal — Mariental — Neuburg — Alexanderhilf (стародавні німецькі села). За годину надійшов коментар мешканця села Новоградівка (Neuburg):

Давненько ви, мабуть, їздили. На церкві Бейтельшпахера (Новоградківка, Нейбург) ще навесні впав дах. Голова місцевої райдержадміністрації, не придумав нічого кращого, як позбирати сміття навколо кірхи. На моє запитання: «Кому належить будівля?» — відповів: «Не знаю».

Ось так руйноється культурна спадщина, унікальні об’єкти з потужним туристичним потенціалом. Більше ніж півроку про цю подію ніхто навіть не згадував.

Лютеранська кірха в селі Нейбург була побудована у 1903–1904 роках представником саксонської школи зодчества, архітектором Християном Бейтельспахером. Будівля не використовується з 2000-го року.

Наостанок слова мешканця села, якій надіслав нам світлини кірхи зі зруйнованим дахом:

Прикро було, коли заборонили службу.
Прикро було, коли викинули орган.
Прикро було, коли зруйнували дзвіницю.
Прикро було, коли спотворили фасад.
Прикро було, коли танцювали у церкві.
Прикро було, коли вирвали з м’ясом усе, що було металевого.
Прикро було, коли жодного вікна не залишилось.
Тепер прикро — бо дах впав.
Завтра буде прикро, бо впадуть стіни…

Дмитро Жданов, керівник проекту ODESSA INCOGNITA,
фото: Сергій Гордишев з села Новоградівка

PS. Ми писали про подібну історію з Миколаївською кірхою — там теж не знали, кому вона належить…