«Культурна спадщина України» у Вікіпедії 2025: підсумки акції

З 18 квітня по 5 травня в українській Вікіпедії вже традиційно пройшла акція «Культурна спадщина України» з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО). Метою кампанії є написання та покращення статей про пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою знищення, зокрема й через через російську військову агресію. Запрошуємо ознайомитися із підсумками та розповідями учасників про свій досвід та мотивацію.

11 учасників та учасниць започаткували і поліпшили понад 50 статей про втрачені пам’ятки чи такі, що перебувають під загрозою. Деякі статті були створені вже після акції, частина статей — тільки започатковані як чернетки.

Цього року Михайло Тітаренко створив аж 21 статтю під час акції. Він прокоментував свою мотивацію так: 

«Я беру участь у конкурсі вже третій рік поспіль, і для мене це насамперед можливість висвітлити історію рідного міста — Харкова. Пишу про ті будівлі, які мене справді цікавлять і хвилюють, цьогоріч це була переважно архітектура в українських національних стилях, часто пов’язана з важливими сторінками національної історії. Наприклад, будинок Бойка, Червоний банківець, будівля Харківського художнього училища, пожежна частина імені Шевченка тощо. 

Особливо боляче писати про такі об’єкти зараз — багато з них зазнали пошкоджень: війною або радянськими перебудовами, через що поступово втрачається надзвичайно цінна українська культурна спадщина, яка заслуговує на збереження та гідне представлення в інформаційному просторі. Також написав чи доповнив статті про деякі інші будівлі, зокрема про завод Берґенгейма, за збереження якого намагаюся боротися».

Демонтаж будівель заводу барона Берґенгейма. Харків  (1 жовтня 2024 року)

Фото: Михайло Тітаренко, CC BY 4.0

Завод керамічних і теракотових виробів барона Берґенгейма — колишній завод в районі Залопань в центрі Харкова, заснований у 1876 році інженером, бароном Великого князівства Фінляндського Едвардом Фердинандом Берґенгеймом. Сучасні будівлі заводу побудовані за проєктом власника заводу в 1890 році. 

У Харкові продукція заводу використовувалася при будівництві багатьох будівель — плиткою Берґенгейма викладені підлоги Благовіщенського собору, Казанської церкви, Іоано-Усікновенського храму, Гольбергівської церкви тощо. Також вироби Берґенгейма застосовувалися при будівництві таких будинків як Лівадійський палац (Лівадія), «Будинок із химерами» (Київ), Національна опера (Київ) та інші.

Завод ймовірно перестав працювати у другій половині XX століття. Приміщення використовувалися для господарських потреб. Навесні 2024 року розпочато демонтаж головної будівлі заводу, незважаючи на те, що вона представляє культурний та архітектурний інтерес. 2025 року будівлі заводу включили до переліку щойно виявлених об’єктів нерухомої культурної спадщини України.

Будинок Людвіка Гірша (вул. Коновальця, 44). Львів

Фото: Wadco2, CC BY-SA 4.0

Ольга Крезуб (користувачка Xsandriel), створила п’ять статей про пам’ятки Львова. Вона поділилася про свій досвід участі так: «Я писала статті про будинки у Львові, пошкоджені внаслідок атаки рашистів 4 вересня 2024 року. Одного вечора я закінчила писати статтю про будинок Людвіка Гірша (вул. Коновальця, 44), в якому загинуло під час тієї атаки 6 осіб, а за дві години вже сама сиділа в коридорі, бо над моїм будинком київська ППО збивала російську балістику. Цього разу був приліт у старий будинок на київському Святошині, там теж загинули люди… Таке собі моторошне співпадіння. 

Окрім того, що невимовно жаль загиблих людей, дуже сумно було дивитися на новинні фото постраждалої кам’янички. Як раз 2022 року в ній відреставрували дерев’яні вхідні двері і вітражне вікно-світлик над ними, а рашисти їх зруйнували… При написанні статті довелося в описі будинку іноді вставляти коментар “архітектурний елемент зруйнований внаслідок ракетної атаки”».

Руйнації будівлі по вулиці Коновальця, 44, Львів

Фото: Dsns.gov.ua, CC BY 4.0

Інший постійний учасник акції, користувач Lystopad, який цього року створив дві статті — про пошкоджену російським ракетним ударом 2 березня 2022 року будівлю Харківської міської ради та будівлю «Цирку-театру Грікке» — написав: «Люблю краєзнавчу тематику і намагаюся за нагоди долучатися до подібних тематичних тижнів чи місяців. Тим більше що така робота дозволяє й самому збагатити свої знання про пам’ятки, повз які проходиш ледь не кожен день».

Площа Конституції у Харкові після російського обстрілу 2 березня 2022 року. Вид на будівлю Харківської міської ради

Фото: Dsns.gov.ua, CC BY 4.0

Дмитро Майоршин створив п’ять статей, зокрема про пошкоджені росіянами паровий млин Шредера «Надія» у Гуляйполі Запорізької області та будинок культури в Ірпіні, Київська область. Вінзазначив, що «участь у проєкті “Культурна спадщина України” дає можливість дізнатись про маловідомі факти з історії нашої країни».

Інтер’єри. Зруйнований будинок культури. Ірпінь, Київська область

Фото: Nazar Heraskin, CC BY-SA 4.0

Користувач Максим Огородник теж встигнув започаткувати п’ять статей, серед них — сторінка про палац XVII століття у Гряді Львівської області. Навколо садиби збереглися сліди досить масивних валів, а також залишки парку зі старими деревами. Останнім відомим власником (орендарем) маєтку був Каєтан Чарковський-Ґолеєвський. За радянської влади палац перетворили на багатоквартирний будинок, який тепер повільно занепадає.

Палац. Гряда, Львівська область

Фото: Aeou, CC BY-SA 4.0

Анатолій Калашник започаткував понад 10 статей про об’єкти із Харкова, Нікополя, Бахмута тощо. Серед них — стаття про паровий млин Пітера Діка у Нью-Йорку. Побудований у 1903 році, млин був одним із найбільших у регіоні та відігравав важливу роль у забезпеченні борошном навколишніх поселень. 8 травня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, млин був знищений — одна з ракет влучила в будівлю, спричинивши масштабну пожежу…

Паровий млин Діка. Нью-Йорк, Донецька область

Фото: Михайло Кулішов, CC BY-SA 4.0

Валентин Мойсеєнко започаткував статтю про погруддя Шевченка у Бородянці, фото якого стало найкращою світлиною Київської області 2024 року у «Вікі любить пам’ятки». Олександр Желіба переклав три статті, доповнив чи проілюстрував ще 7. Так, тепер українською можна прочитати статті про такі пам’ятки Криму як «Ай-Йорі (фортеця)» «Ай-Тодор (фортеця)» та «Ай-Тодор II». Також у Вікіпедії українською тепер можна прочитати статтю про демонтований пам’ятник Леніну у Бердичеві Житомирської області, який свого часу став 5-м монументом Леніну у місті (на той час населення міста становило близько 3 тисяч людей). Її започаткував Євгеній Шибецький. А користувач Visem створив статтю про школу №1 у селі Онуфріївка, Кіровоградська область — пам’ятку архітектури місцевого значення початку XX століття, яка зазнала пошкоджень внаслідок російського ракетного обстрілу в жовтні 2022 року…

Школа №1. Онуфріївка, Кіровоградська область

Фото: Arcitec wiki, CC BY-SA 4.0

«Дякуємо учасникам за створення та доповнення статей. Нагадуємо, що сама сторінка проєкту є активною протягом усього року, і можна доповнювати списки, уточнювати та виправляти. А у фотоконкурсі “Вікі любить пам’ятки” є спеціальна номінація для світлин пошкоджених та знищених внаслідок військових дій об’єктів, які можна використовувати для ілюстрування статей Вікіпедії.

Дуже шкода, але пам’ятки руйнуються постійно — і через відсутність належного ставлення, і через забудовників, і через російську військову агресію. Тому тут, на жаль, роботи ще — непочатий край» — прокоментувала Ольга Крезуб, членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки», активна дописувачка Вікіпедії та учасниця акції.

Увесь перелік новостворених та покращених статей можна переглянути на сторінці результатів акції 2025 року.

Сторінка проєкту: Вікіпедія:Проект:Культурна_спадщина_України