ОбласніПереможціРезультати

Найкращі фото Вінницької, Волинської та Чернівецької областей 2025 року

Після значної перерви ми продовжуємо публікацію знімків, які визнані призерами у номінації «Найкраще фото регіонів України» за 2025 рік. Незважаючи на виклики часу, фотографи продовжують фіксувати нашу спадщину. Представляємо переможців із Вінницької, Волинської та Чернівецької областей.

Вінницька область: Дух подільського дерев’яного зодчества

Найкращою світлиною Вінниччини стало фото Покровської церкви у селі Михайлівка (Гайсинський район). Автор — Юрій Репало. Світлина зроблена 1 травня 2017 року. Це зображення отримало відзнаку «якісне зображення» на Вікісховищі, сестринському проєкті Вікіпедії.

Дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури місцевого значення XIX століття, охоронний номер 66-М. Цей храм є яскравим зразком так званого «синодального» або «єпархіального» стилю, що панував на межі XIX–XX століть. Характерне поєднання небесно-блакитних стін із білосніжним оздобленням вікон та карнизів робить її автентичною перлиною Поділля. Храм дивом уцілів у радянські часи, коли подібні дерев’яні споруди масово руйнували або використовували як склади.

Наталія Шестакова, членкиня журі, прокоментувала роботу так: «Виразна та якісна презентація оригінальної пам’ятки дерев’яної храмової архітектури із 120-річною історією із віддаленого села у природному середовищі. Ракурс вдало демонструє усі особливості архітектурного рішення та декору, а вибраний час для знімкування та освітлення надають додаткової мальовничості, святковості та урочистості».

Цікавий факт: фото Покровської церкви у Михайлівці вперше представляє Вінницьку область серед переможців конкурсу, що свідчить про відкриття нових маловідомих локацій учасниками. Стаття про саму церкву у Вікіпедії ще відсутня, тож у наших читачів є шанс виправити це!

Статистика: Станом на 2025 рік у конкурсних списках пам’яток області є 4145 об’єктів культурної спадщини, 1944 (46%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2025 році 29 учасників та учасниць завантажили 1984 світлини 241 об’єктів (26 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 272 учасники та учасниці завантажували фото пам’яток Вінницької області.

Волинська область: Трагічна історія літописного Всеволожа

Переможцем Волині став знімок хреста на городищі «Замок» у селі Литовеж. Автор — Юрій Фетисов. Світлина зроблена 5 червня 2025 року.

Це городище XI—XIII століття — пам’ятка археології національного значення (охоронний номер 030010-Н) у селі Литовеж. Інститут археології НАН України зазначає, що «пам’ятка пов’язується, вірогідно, з давньоруським Всеволожем (Волинським) та з одноіменним середньовічним містом». Доля міста була трагічною: у 1241 році воно було вщент спалене військами хана Батия під час монголо-татарської навали.

Сьогодні пам’ятка перебуває під загрозою — її західна частина невпинно розмивається річкою Західний Буг. Археологи зазначають, що городище мало складне планування, а знахідки (фрагменти скляних браслетів та кераміка з клеймами) підтверджують статус міста як важливого торгового вузла.

Цю роботу Наталія Шестакова, членкиня журі, прокоментувала так: «Дуже вразила ця світлина, де хрест дуже подібний на людину, що, розкинувши руки, захищає грудьми свою вільну землю від ворога. Дуже символічне поєднання високих буйних трав як втілення волі та багатства природи та старовинного кам’яного хреста, що уособлює тяглість історії, мораль,захист свого та нескореність. Словом, це фото більше про символи, ніж про орнаментально-архітектурні красоти, і дуже відгукується саме зараз».

Юрій Фетисов завантажує фото на конкурс уже другий рік. Він так прокоментував свою мотивацію: «Беру участь у фотоконкурсі, щоб долучитися до збереження історії через документування нашої культурної спадщини. Намагаюсь показати красу та унікальність пам’яток, аби надихнути інших цінувати та оберігати їх».

Цікавий факт: фото городища вперше представляє Волинську область. Стаття про нього ще відсутня у Вікіпедії, а також бракує інформації про пам’ятку у статті про саме село.

Статистика: Станом на 2025 рік у конкурсних списках пам’яток області є 3658 об’єктів культурної спадщини, 1549 (42%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2025 році 15 учасників та учасниць завантажили 784 світлини 343 об’єктів (113 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 235 учасників та учасниць завантажували фото пам’яток Волинської області.

Чернівецька область: «Кам’яна квітка» старообрядців

Найкращою світлиною Буковини визнано Успенський собор у селі Біла Криниця. Автор — Володимир Тарасов. Фото зроблене 9 грудня 2020 року.

Це колишній головний храм Білокриницької старообрядної митрополії, збудований у 1908 році. Собор вражає своїм «кам’яним мереживом» — він повністю оздоблений полив’яною цеглою та кахлями, які спеціально везли з Москви. Гліб Овсянніков, меценат будівництва, витратив на храм астрономічну на той час суму — 500 тисяч золотих рублів, щоб увічнити пам’ять про свого сина.

Біла Криниця була духовним центром («Єрусалимом») для старообрядців усього світу, адже саме тут під захистом Австро-Угорщини була відновлена їхня церковна ієрархія. Фото цього храму вже перемагало у 2017 році, посівши 9 місце у національній десятці.

Наталія Шестакова, членкиня журі, зауважила: «Оригінальна презентація пам’ятки у зимовому оформленні».

Сам автор, Володимир Тарасов, вперше взяв участь у конкурсі 2025 року. Він вважає, що «відзняті фотознімки не повинні знаходитися тільки в особистому архіві, вони повинні працювати». Читайте інтерв’ю, щоб познайомитися з ним ближче.

Статистика: Станом на 2025 рік у конкурсних списках пам’яток Чернівецької області є 1375 об’єктів культурної спадщини, 954 (69%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2025 році 33 учасників та учасниць завантажили 2024 світлини 459 об’єктів (5 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 343 учасника та учасниці завантажували фото пам’яток області.

Для підготовки публікації використано матеріали за статей Вікіпедії «Михайлівка (Краснопільська сільська громада)» та «Успенський собор (Біла Криниця)», також додаткові матеріали:Терський С. В. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині.

Матеріал підготував Олександр Баранцов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *