Найкращі фото Запорізької, Івано-Франківської та Черкаської областей 2024 року

Ми продовжуємо публікацію знімків, які визнані призерами у номінації «Найкраще фото регіонів України» за 2024 рік. Цього разу представляємо переможців із Запорізької, Івано-Франківської та Черкаської областей.

Запорізька область

Найкращою світлиною Запорізької області 2024 року стала робота із видом на археологічний комплекс «Острів Байда», авторства Дмитра Євдокимова. Фото зроблене вранці 13 листопада 2021 року.

Археологічний комплекс «Острів Байда» є пам’яткою археології національного значення, охоронний номер 080001-Н. У різні часи й у різних джерелах можна знайти назви Мала Хортиця, Верхньохортицький, Вирва, Канцеровський, Гадючий, Гетьманський і навіть Лізи Чайкіної. У 1556 волинський князь Дмитро Вишневецький побудував на Малій Хортиці дерево-земляний городок-фортеця, який був прототипом Запорізької Січі. Про це свідчать залишки укріплень. Під час розкопок були знайдені монети XVI ст., уламки шабель, рушниці, наконечники списів і стріл. У князя було прізвисько Байда, звідси й сучасна назва острова. Датування виявлених шарів поселень тут від мідної доби середньостогівської культури (тобто 4500–3500 роки до н. е. ) до залишків укріплень часів російсько-турецької війни 1735—1739 років для захисту запорізької верфі, зокрема досі присутні рови і вали.

Сам автор написав, що для нього мотивацією взяти участь у конкурсі була можливість «поділитися світлинами рідного міста [Запоріжжя]».

Журі відзначило оригінальність, атмосферність та художність фото. Сергій Криниця, фотограф, член журі, прокоментував фото так: «Композиційно фото дуже збалансоване – відображення дерев у спокійній воді створює природну симетрію, а силует вежі на горизонті додає цікавий візуальний акцент і відчуття масштабу. Туман, що огортає острів, створює відчуття глибини і додає фотографії певної таємничості». Надія Лиштва, архітекторка, членкиня журі, зауважила, що це також «багатошарове фото пам’ятки археології».

Археологічний комплекс вперше став переможцем регіону. У попередніх роках серед пам’яток, фото яких відзначало журі у Запорізькій області, були культовий комплекс «Кам’яна Могила» у селі Мирне, садиба Попова у місті Василівка, Троїцька церква у Приморську, замок Катарини Вальман, І міст Преображенського та «Дніпрогес» у Запоріжжі.

«Запорізька область зараз перебуває під ледь не щоденними обстрілами російського агресора. Постійно з регіону є новини про нові трагедії, руйнації… Тим більш вражає світлина-переможець цього року своєю спокійною, позачасовою красою. І це дуже важливо, що учасники продовжують документувати культурну спадщину Запоріжжя», — прокоментувала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна», членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки».

У конкурсних списках пам’яток області є 1646 об’єктів культурної спадщини, 803 (48%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 11 учасників та учасниць завантажили 497 світлин 100 об’єктів (зображення 30 пам’яток завантажено вперше). За весь час проведення конкурсу, фото культурної спадщини Запорізької області подавало 217 учасників та учасниць.

Івано-Франківська область

Світлиною-переможцем Івано-Франківської області стало аерофото з видом на Старостинський замок у Галичі. Автор фото — Олександр Мальон. Знімок зроблено 11 травня 2024 року.

Руїни замку розташовані на високому пагорбі Галич гори на правому березі річки Дністер над містом — в минулому він служив фортифікаційною спорудою. Галицький замок споруджено в середині XIV століття. Перед цим там була укріплена цитадель, вперше згадана 1119 року. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів (XII–XIV ст.). Про те, хто і коли знищив княжий дерев’яний замок, точно невідомо. Відбудова замку, як оборонного форпосту Галицького староства, розпочалася у середині XIV століття і тривала майже ціле сторіччя. Він був одним із найбільших в Галичині. Замок знову горів, відбудовувався, неодноразово витримував напади та облоги.

До наших днів від замку кінця XVI століття дійшли руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися численні підвальні приміщення. У 2022 році розпочалися археологічні дослідження В’їзної вежі. 2018 році замок визнаний об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 090018-Н). Замок входить до Національного заповідника «Давній Галич» — комплексу пам’яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ—ХІІІ ст.

Журі відзначило енциклопедичність та ракурс фото.

Автор фото поділився, що для нього мотивацією брати участь у конкурсі є те, що «облік стану пам’яток дуже важливий, тим паче зараз, в час війни».

Світлина замку вже вдруге перемагає у обласній номінації. Серед пам’яток, фото яких журі конкурсу відзначало у попередні роки конкурсу, були церква святого Пантелеймона у селі Шевченкове, палац (садиба Рея) у селі Приозерне, церква святого Василія Великого у селі Черче, надбрамна дзвіниця Бернардинського монастиря у селищі Гвіздець, Залізничні кам’яні мости у Ворохті, церква святого Миколая у селі Чесники, польська астрономічна і метеорологічна станція «Білий Слон» на горі Піп Іван, церква Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі, собор Святого Воскресіння в Івано-Франківську.

У списку пам’яток Івано-Франківської області 3937 об’єктів культурної спадщини, 1883 (47%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 36 учасників та учасниць завантажили 840 фото 234 пам’яток з області (фото 29 пам’яток завантажено вперше). За увесь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подало 375 осіб.

Черкаська область

Найкращим фото Черкаської області стала світлина із зображенням церкви святого Дмитра у селі Тернівка. На світлині зображено вигляд з південного заходу. Автор — Олександр Ткаченко. Знімок зроблений 22 жовтня 2022 року.

Це пам’ятка архітектури місцевого значення. За переказами, село засноване наприкінці XVI ст. Навколо поселення було багато терну, тому, очевидно, село назване Тернівкою. До 30-х рр. ХІХ ст. Тернівка належала російському графу Миколі Самойлову, який пізніше продав село генерал-майору Християну Гревсу. 1822 року генерал Гревс на свої кошти збудував дерев’яну церкву Дмитрія Солунського. Також на території церкви захоронена родина Гревса.

Свою мотивацію взяти участь у конкурсі автор фото прокоментував як необхідність: «Зберегти хоча б у [формі] фото пам’ятки України. Зробити так, щоб їх побачило більше людей».

Журі відзначило енциклопедичну цінність світлини, виразність, якість, виражене емоційне забарвлення. Наталія Шестакова, фотографиня та мандрівниця, членкиня журі, відзначила: «Дуже привабливе і мальовниче представлення маловідомої пам’ятки у середовищі».

Церква у Тернівці вперше стає переможцем у області. У попередні роки журі відзначало роботи із зображенням різних пам’яток області: Іллінська церква в Суботові, Блакитний палац у Черкасах, церква святої Трійці у селі Пугачівка, парк «Софіївка» в Умані, Садиба Лопухіних у місті Корсунь-Шевченківський, церква святого Миколи у селі Скориківка, Троїцька церква у селі Драбівці та церква Покрови Богородиці з села Верещаки.

У списку пам’яток Черкаської області 3042 об’єкти культурної спадщини, 2003 (65%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 22 учасники та учасниці завантажили 420 фото 107 пам’яток з області (фото 14 об’єктів завантажено вперше). За весь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подали 285 осіб.

Для підготовки публікації використано матеріали за статей Вікіпедії «Байда (острів)», «Галицький замок», «Тернівка».