Спеціальна номінація «Млини» 2020 року

Цього року вдруге відбудеться спеціальна номінація «Млини» у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». 

Партнером спеціальної номінації є «Українська млинологічна асоціація» (УМА) — неприбуткова громадська організація, діяльність якої спрямовано на виявлення, оприлюднення, дослідження та відновлення пам’яток млинарства в Україні.

Метою спеціальної номінації «Млини» є укладання переліку млинів на території України та їхня фотофіксація. Ідеться здебільшого про нині існуючі млини — але якщо у власних фотоархівах учасників збереглися світлини пам’яток млинарства, які не збереглися до 2020 року, такі роботи теж будуть дуже цінними. Зверніть увагу, що мова йде про власні світлини, зроблені учасниками, а не про історичні.

Олена Крушинська, краєзнавець, авторка низки книжок про пам’ятки України, член Міжнародного млинологічного товариства (TIMS) та Української Млинологічної Асоціації, упорядник і редактор другого випуску «Українського млинологічного журналу” (2019) розповіла:

«Торік нас уперше запросили долучитися до конкурсу саме з млинарською тематикою. Ця співпраця принесла дуже конкретні, можна навіть сказати — вражаючі результати.

По-перше, було створено перший в історії перелік млинів України. Саме конкурс спонукав нас негайно взятися до справи, яку треба було зробити вже давно, а саме — зібрати докупи усі відомі нам млини й укласти перелік. Із цим допоміг мій колега, краєзнавець Олександр Михайлик, засновник групи “Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв” на фейсбуку. Саме він опрацював усі відомі нам джерела і надав ці доповнення організаторам. Завдяки йому, а також учасникам конкурсу, які надіслали інформацію про ще не відомі нам млини, список за час конкурсу виріс з 266 млинів до 564-х, тобто додалося 298 нових об’єктів, тобто більше половини. Для 184 млинів з цього переліку було завантажено фотографії — загалом 851. Зараз ми знову працюємо над доповненням списку, і до цифри 564 вже додалося майже 60 нових млинів — чекаємо на нові знахідки від учасників!

По-друге, ми відчули, як за час конкурсу 2019 року зріс інтерес до цієї загалом-то маловідомої категорії пам’яток, отримали змогу подарувати переможцям, зацікавленим учасникам і членам журі щойно виданий випуск “Українського млинологічного журналу”, який показує все розмаїття галузей, що перетинаються у темі млинів – етнографію, історію, краєзнавство, архітектуру, фольклористику, мистецтво тощо. Для багатьох це стало відкриттям і поштовхом до подальшого знайомства з цією темою.

Заради цікавості ми з Олександром Михайликом подивилися на статистику млинарської групи на Фейсбуку. Якщо 01.08.2019 р. в групі було 519 учасників, то 01.08.2020 р. — 1483. Суттєве зростання почалося якраз під час конкурсу (до цього щомісячний приріст був не більше 25 осіб): 01.10.2019 р. — 578, 01.11.2019 — 612, 01.12.2019 — 668, 01.01.2020 — 710. А далі стався цікавий поворот: небачений приріст учасників у групі спричинив… карантин! За березень додалося 169 учасників, за квітень — рекордних 237! Далі з послабленням карантину кількість пішла на спад — у травні вже вдвічі менше, 123, червні — 85, липні — 33. Ця статистика показала, що іноді на хобі, на пізнання чогось нового справді  треба трохи вільного часу.

По-третє, наша спецномінація отримала міжнародний розголос — результати конкурсу та коментарі членів журі, зокрема і Президента Міжнародного млинологічного товариства (TIMS) Віллема ван Берґена, були опубліковані в журналі “International Molinology” – при цьому світлина вітряка у Пустовітах, зроблена нашим переможцем Олександром Мальоном, прикрасила обкладинку! Це був сюрприз від головного редактора журналу  Ґрехема Гакні, він тримав це у секреті від нас усіх. Цього року Віллем ван Берґен знову залюбки погодився стати членом журі. Буде цікаво і весело! Запрошую всіх долучатися».

Cписок пам’яток, що пропонуються для участі у спецномінації, можна переглянути за посиланням: mlyn.wlm.photo. До нього входять вітряні, водяні, парові та інші млини, як дерев’яні, так і муровані, будь-якої міри збереженості — від діючих до напівзруйнованих. Список ще не є вичерпним, і він доповнюватиметься впродовж конкурсу. До списку входять і ті об’єкти, які охороняються як пам’ятки, і ті, які поки що не мають такого статусу. Зверніть увагу, що світлини останніх відзначатимуться тільки у межах цієї спецномінації і не будуть брати участі в основній частині конкурсу.

Пропозиції із доповнення списків можна залишати у коментарях до цього допису, надсилати на пошту організаційного комітету wlm @ wikimedia.org.ua або писати на сторінці обговорення самого списку пам’яток у Вікіпедії. Обов’язково вкажіть назву населеного пункту (район, область), де розміщений об’єкт, щоб ми змогли доповнити списки. Також вкажіть, якщо є якась додаткова інформація про нього — координати, публікації у ЗМІ тощо.

Переможцями стануть автори кращих фото за оцінками спеціального журі, яке очолить Олена Крушинська. До журі також увійдуть Президент TIMS Віллем ван Берґен і багаторічний лауреат нашого конкурсу Сергій Криниця. 

Журі окремо відзначить автора найкращої фотографії досі невідомого млина. 

Також у рамках спеціальної номінації буде окремо відзначено найактивнішого учасника чи учасницю від Олександра Михайлика, засновника групи у Фейсбуці «Водяні, парові та вітряні млини України та інших країв».

Організатори сподіваються, що цього року вдасться перевершити минулорічні результати і запрошують до участі.