Спецномінація «Via Regia Ukraine» 2021: оголошуємо переможців
Спеціальна номінація від проєкту «Via Regia Ukraine» у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбулася цього року вдруге. «Королівський шлях» охопила пам’ятки вже п’ятнадцяти населених пунктів — до міст Дубно, Рівне, Острог, Львів, Броди, Городок (Львівська область), Луцьк, Володимир-Волинський, Радомишль, Житомир, Київ, додалися Тараканів, Підкамінь, Підгірці та Олесько.
На розгляд журі спеціальної номінації «Via Regia Ukraine» потрапило 2327 фото. Кожен член журі з них обрав по 50 фото, і до наступного раунду перейшло 177 робіт. Ці роботи оцінювалися від 1 (мінімум) до 20 (максимум) балів. Світлини, які набрали понад 45 балів потрапили до третього раунду. З цих 77 робіт журі визначило 1—3 місця у спеціальній номінації на онлайновому засіданні. Відбір найкращих світлин за містами проходив із топ-177 робіт. Також журі окремо відзначило дві роботи з пам’ятками Києва.
Публікуємо світлини-переможців та коментарі журі до робіт.
На першому місці — робота Сергія Демченка. Олександр Харват, фотограф, автор книг про мистецтво, культуру, краєзнавство та фотографію, прокоментував фото так: «Лінії сучасної архітектури підкреслюють величність готичної будівлі костьолу, а монохромність знімку забирає усі відволікаючі увагу кольорові акценти». Віктор Луц, історик-мистецтвознавець, дизайнер та фотограф, зауважив, що: «Вдало вибрана композиція підкреслює гармонійне співіснування минулого і сучасного, різних етапів розвитку архітектури Києва». Андрій Герасимчук, фотограф та PR-менеджер проєкту «Via Regia Ukraine», сказав так: «ідеальне фото, де завдяки монохромності автор концентрує увагу на старій будівлі, разом з тим розкриваючи строгість та прямолінійність форм сучасної архітектури». Микола Мандзюк, менеджер проєкту «Via Regia Ukraine» та керівник відділу туризму ДІКЗ м. Дубно, зазначив, що це — «красиве чорно-біле фото, яке вдало розкриває велич пам’ятки архітектури на фоні бурхливого життя столиці». На думку Ігора Кирильчука, фотографа, це красиве фото, і «чіткі лінії будівель які ніби нас підводять до костелу допомагають нам зосередитися на самій архітектурі».
На другому місці опинилися дві роботи Максима Присяжнюка. Журі окремо відзначило гарну композицію та якість виконання.
Андрій Герасимчук зауважив, що «символічне фото, вдало підібраний ракурс, майстерне технічне виконання». Віктор Луц окремо відзначив освітлення.
Олександр Харват відзначив «хороший ракурс і вдалий момент зйомки», а Андрій Герасимчук прокоментував, що це »красива світлина, яка потребувала багато часу для її створення».
На третьому місці журі розмістило три роботи з різними ракурсами замку у Підгірцях Богдана Голотко. Журі оцінило ракурси світлин, а також кольорову гаму та настрій, які вдалося передати автору.
На думку Олександра Харвата «долина переднього плану підкреслює величність і цікаву архітектуру замку». Незвичність цього ракурсу виокремив і Андрій Герасимчук, який сказав, що це «рідкісна світлина, яка дозволяє в повній мірі оцінити стародавню архітектуру на фоні навколишніх пейзажів», а Віктор Луц зауважив, що тут «добре передано гармонійне поєднання замку і навколишньої природи».
Цього року журі не вдалося визначити авторів найкращих фото усіх населених пунктів, адже не було достатньої кількості якісних робіт із кожного. Нижче подано найкращі роботи за окремими населеними пунктами Королівського шляху.
У місті Броди журі відзначило дві роботи Лариси Марченко. Світлина із зображенням коледжу імені Маркіяна Шашкевича (колишній австрійський повітовий суд) привернула увагу своїм вдалим ракурсом. Олександр Харват зазначив, що «ця точка зйомки, мабуть, найвдаліша для цієї будівлі». Хоча журі й зауважило, що хотілося б побачити будівлю з необрізаним шпилем.
Ігор Кирильчук прокоментував, що це — «вдалий ракурс на синаногу, показує нам найблійш зруйновану частину та частину яка зберегла деталі цієї будівлі». Цікавість композиції зауважив і Олександр Харват, сказавши: «хороший ракурс і точка зйомки, напівзруйновані стіни і відносно збережені». Андрій Герасимчук зазначив, що «завдяки точці зйомки, ця мовчазна світлина привертає увагу до занедбаного стану пам’яток, які колись були важливі в релігійному та щоденному житті громад». Про це теж зауважив Микола Мандзюк: «(…) фотографія яскраво демонструє велич та масштаб колись могутньої пам’ятки єврейського народу».
У місті Володимир-Волинський було відзначено роботу Сергія Зиська. Журі зауважило про атмосферність та спокій фото, які добре передають «велич давньої архітектури», на думку Віктора Луца. А Олександр Харват зазначив, що «передній план, дерево, квіти додають настрою світлини».
У місті Дубно журі відзначило роботу Сергія Аніськова. Олександр Харват зауважив, що «кіт на передньому плані доповнює композицію і фото стало вдалішим». Ігор Кирильчук теж підкреслив, що «кіт заповнює передній ракурс і додає життя в кадр».
У місті Київ журі відзначило серію вечірніх робіт Сергія Венцеславського за атмосферу, якість, ракурс.
До цієї світлини Олександр Харват зауважив, що «фото зроблено вчасно, ще хвилин 10 і не було би синього кольору в небі».
Тут Андрій Герасимчук зазначив, що це «динамічне фото, на якому сучасна будівля передає чудову атмосферу нічного міста».
Журі окремо відзначило тут поєднання сучасного міста та ринку. Віктор Луц сказав, що «на фото вдало передана архітектура Бесарабського ринку та стрімкий ритм сучасного міста», а Олександр Харват зауважив, що «довга витримка і змазаність автомобілів надають динаміку вечірнього настрою міста». На думку Андрія Герасимчука «вдало підібраний час зйомки та вдале поєднання об’єктів робить світлину особливою».
Віктор Луц прокоментував, що «композиція добре передає класичну архітектуру університету».
У Луцьку журі вибрало серію робіт від користувача Mark Volkoff.
Андрій Герасимчук зауважив про те, що тут є «композиція, в якій є все — і старе місто, і сучасна вулична творчість». Микола Мандзюк прокоментував, що це: «красиве фото старої частини міста Луцька».
Андрій Герасимчук описав незвичність фото так: «казковий силует, який асоціюється з замком Нойшванштайн, що став логотипом компанії Walt Disney Pictures». Олександр Харват зауважив, що «гострі форми, контрастний силует кірхи вирізнять фото з поміж інших світлин». Ігор Кирильчук сказав, що «гарно проявляються лінії контурів церкви».
У Львові журі відзначило зимову панораму Віталія Попкова. Андрій Герасимчук оцінив настроєвість фото: «вдала панорама зимового Львову, що створює святковий настрій». На думку Олександра Харвата на фото зачіпає те, що це «зимовий Львів, хороша верхня точка зйомки, сніг на дахах будівель підкреслює багату архітектуру міста».
В Олесько відзнаку отримала робота Федора Далика. Ігор Кирильчук прокоментував, що це «атмосферне фото, красивий захід разом з чудовим ракурс вдало підкреслює велич замку». На думку Миколи Мандзюка це «фото, яке передає велич середньовічного замку на лоні навколишньої природи», а Олександр Харват ще додатково відзначив «вдалий час та погодні умови при зйомці». Для Андрія Герасимчука це «досить пейзажна світлина завдяки збігу 3-х факторів: місця, часу, обставинам».
У Підгірцях окремо журі відзначило аерофото Катерини Поліщук. Ігор Кирильчук зауважив, що «вигляд зверху додає більшого розуміння який вигляд має замок загалом». Олександр Харват теж відзначив ракурс, адже «вигляд з висоти пташиного польоту і в даному випадку симетричність при зйомці доречні при передачі в цілому архітектури замку». Андрій Герасимчук зазначив, що «аерофото якнайкраще показує оборонну структуру та планування, в цілому розкриває архітектуру замкового комплексу». З цим погоджується і Віктор Луц, який сказав, що «на фото добре передано особливості оборонної архітектури, але трохи не вистачає художньої виразності».
Також журі вирішило дві роботи відзначити додатково.
Журі зауважило незвичний ракурс та композицію роботи Андрія Дідківського на такі відомі об’єкти як пам’ятник Богдану Хмельницькому та Михайлівський Золотоверхий собор.
Коментуючи роботу Фазіля Налгієва, Ігор Кирильчук зазначив про гарну зимову атмосферу, Микола Мандзюк — казковість зимового сюжету, а Олександр Харват — вечірню романтику. Андрій Герасимчук зауважив так: «красиве зимове фото, що додає настрою і певним чином повертає у дитинство». Віктор Луц зауважив, що: «автору вдалося передати романтичний настрій зимової природи, але фотографії трохи не вистачає технічного опрацювання».
Нижче перелічено десять найактивніших учасників, які завантажили світлини найбільшої кількості об’єктів у містах на шляху Via Regia Ukraine:
- Користувач Vi Ko (135 об’єктів)
- Користувач Mark Volkoff (121 об’єкт)
- Вадим Постернак (67 об’єктів)
- Дмитро Ярмоленко (58 об’єктів)
- Андрій Сніжок (47 об’єктів)
- Користувач Olkko (47 об’єктів)
- Олена Мачуленко (39 об’єктів)
- Користувач Maxim-Che (36 об’єктів)
- Користувачка Xsandriel (32 об’єкти
- Володимир Бондар (29 об’єктів)
Сергій Демченко сформулював свою мотивацію взяти участь у конкурсі так: «я люблю свою країну і люблю фотографувати, і свою любов я показую в своїх фотографіях». Максим Присяжнюк, роботи якого були у топ-3 і того року, сказав, що його до участі у конкурсі спонукає «популяризація української культурної спадщини». А Сергія Зисько — бажання «показати світу, а також самим українцям, Україну з найкращої сторони». Сергій Венцеславський прокоментував, що йому «подобається ділитися світлинами зі своїх подорожей та наповнювати ними Вікі, щоб їх бачило більше людей». Лариса Марченко ж зауважила, що «на символічному королівському шляху Via Regia знаходяться особливо насичені пам’ятками архітектури міста, тому складно, подорожуючи Україною і будучи учасником “Вікі любить пам’ятки” не стати учасником номінації. Цього року я додала в межах номінації фотографії Підгорецького замку, який просто вразив мене міццю та водночас розкішною архітектурою, Олеського замку з його парком на схилах та кам’яними левами, а зі Львова — пам’ятник Великому Каменяреві в карантинних умовах»…
За посиланням можна ознайомитися зі статистикою за всіма учасниками спеціальної номінації.
Автори, згадані у дописі, отримали від нас форму для заповнення. Просимо перевірити ту електронну пошту, яку ви вказували при реєстрації у вікіпроєктах.