Історії учасників

Інтерв’ю. Аліна Негребецька: «Без знання своєї історії — у нас не буде майбутнього»

Продовжуємо розповідати про учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки»  2024 року, які завантажили «ювілейні» фото. У нашій віртуальній студії — Аліна Негребецька, авторка 22000-го фото.

Аліна Негребецька. Фото з дозволу автора

Дуже приємно зустрітися з вами віртуально, пані Аліно. Розкажіть, будь ласка, про себе — які у вас хобі, чим займаєтеся?

Я — лікар, мені подобається те, чим я займаюся, я люблю свою професію. Крім улюбленої професії, у мене багато різних хоббі: я люблю подорожувати, малюю, фотографую, займаюся співами, йогою, медитацією. Люблю Формулу-1 та плавання. Багато ходжу пішки — це мій своєрідний вид медитації. Люблю відкривати для себе нові міста, країни, їхню культуру  й особливості.

А як у вашому житті з’явилася фотографія як хобі? 

Щоб бути у курсі нових медичних досягнень, я часто їжджу на курси, лекції, конференції до різних міст. Під час таких подорожей я відкрила для себе світ фотографії. Із часом я почала фотографувати все більше. Зараз я вже не уявляю себе без фотокамери.

Так, подорожі й фотографування часто поєднуються. А чи є щось, що ви любите фотографувати найбільше?

Я люблю фотографувати у нових для себе містах. Я фотографую все, що мені сподобалось, або те, що привернуло мою увагу. У мене немає улюблених тем чи об’єктів — це можуть бути квіти, будинки, тварини чи будь-що інше. Те, про що приємно буде згадати через декілька років.

File:Inbound7386351167399139734.jpg

Фрагмент екстер’єру. Троїцька церква Мотронинського монастиря. Мельники, Черкаська область (березень 2024 року). Фото: Аліна Негребецька, CC BY-SA-4.0

22000-не завантажене фото у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» 2024 року

Ваше фото стало 22000-м завантаженим знімком на конкурс 2024 року. Розкажіть, будь ласка, більше про це місце та історію створення фото.

Мені дуже приємно, що моє цьогорічне фото зі спецномінації «Елементи екстер’єру» стало «ювілейним» завантаженням на конкурс. Там зображено частину Троїцької церкви Мотронинського монастиря. Я раніше відвідувала ці «місця сили» років 10 тому. Мені дуже сподобався Холодний Яр і місця, які поруч. Коли у мене з’явилася нагода ще раз туди поїхати весною — я із радістю погодилась. Це був період цвітіння первоцвітів. Тому всім, хто раніше там не був, дуже раджу відвідати ці історичні місця і помилуватися особливим видом підсніжників, які зростають лише у тій місцевості.

File:Inbound5022987013321970286.jpg

Загальний вид. Троїцька церква Мотронинського монастиря. Мельники, Черкаська область (березень 2024 року). Фото: Аліна Негребецька, CC BY-SA-4.0

А чи траплялися з вами якісь цікаві, забавні чи курйозні ситуації під час фотографування

Курйозних не пригадаю… А цікавих — дуже багато. У кожному місті, селі чи містечку, де я була,— завжди можна знайти багато цікавого. Ось, наприклад, фото із походу по болоту в Чернігівській області. Це була дуже незвична мандрівка, бо я раніше ніколи не відвідувала подібні місцевості.

Аліна Негребецька. Фото з дозволу автора

Цього року ви вже вдруге взяли участь у конкурсі. А як ви дізналися про нього? Що спонукало долучитися?

Я дізналася про конкурс минулого року, за тиждень до його завершення. Протягом того тижня я завантажила деякі роботи зі своєї фотогалереї. Я дуже тішуся, що мої роботи віздначили і я отримала диплом у одній із номінацій. Я продовжую фотографувати і завантажувала фото у цьому році, оскільки у нас багато історичних пам’яток, які потребують нашої уваги та коштів для відновлення. Цей фотоконкурс робить великий внесок у відновлення та збереження наших пам’яток історії для майбутніх поколінь. Це спонукало мене взяти участь у конкурсі і минулого року, і зараз.

Ви завантажили більше 500 фото, дуже дякуємо за вашу активність. Як би ви описали свою мотивацію для учасників, які все ще сумніваються, чи варто долучатися?

У нашій країні багато гарних історичних пам’яток, які ми втрачаємо і про які ми не знаємо, навіть проживаючи поруч. Тому, в першу чергу, нам потрібно підтримувати і розвивати свою країну. Кожного дня у війні ми втрачаємо пам’ятки історії. Також дуже боляче, що людська байдужість і недбалість руйнують шедеври, створені природою та нашими пращурами. І ми можемо хоча б частково цьому зарадити. Тому, завантажуючи фото, ми всі разом робимо свій внесок у збереження культурної та історичної спадщини нашої країни.

Аліна Негребецька. Фото з дозволу автора

На конкурсі у нас є кілька спеціальних номінацій, і ви подавали роботи до кількох з них — «Елементи екстер’єру», «Інтер’єри» — чи якась із спецвідзнак вас зацікавила особливо?

Для мене — всі відзнаки цінні по-своєму. Є щось особливе у кожній із номінацій, там є своя історія. За кожним фото є своя історія…

Головне, що б я хотіла, — щоб мої роботи допомогли нашій країні зберегти ті музеї, будинки, вілли, замки, палаци та інші пам’ятки історії, які ми можемо втратити. Я хочу, щоб наш внесок допоміг їх зберегти. Бо без знання своєї історії — у нас не буде майбутнього.

 

Аліна Негребецька. Фото з дозволу автора

А чи ви якось обираєте локацію для своїх фото?

Ні, я фотографую те, що мені подобається: гарні місця, будівлі, тварини чи рослини. Те, що привертає мою увагу. Мені однаково подобається фотографувати і всередині будівель, і ззовні.Важливо для мене — залишити теплі спогади про відвідані місця. Хочеться, щоб через декілька місяців чи років ці світлини тішили мене спогадами про хороших людей та відвідані місця. І нагадували мені, чому я хочу туди повернутися. Тому основне, що має бути завжди із собою, — це хороший настрій і бажання дізнаватися щось нове. 

Чи були у вас якісь труднощі, коли ви вперше завантажували світлину на конкурс? Які поради чи побажання ви можете дати  новачкам конкурсу?

Оскільки я беру участь у конкурсі лише вдруге, якоюсь мірою я себе теж вважаю новачком) У мене не виникало жодних труднощів із завантаженням світлин чи якимись іншими організаційними моментами. Тим, хто сумнівається, чи варто брати участь у конкурсі, — хочу сказати, щоб не боялися брати участь. Це цікаво і  надає наснаги на подальші подорожі та відкриття для себе нових горизонтів. Так ми ширше відкриваємо світ, дізнаємось щось нове і з’являється азарт для подальших звершень.

Ви також були в трійці переможців нашого квізу на знання конкурсу. Ще раз вас вітаємо! Поділіться секретом, як ви так добре знаєте конкурс?

Дякую! Я цікавлюся історією та географією, люблю подорожувати. Тому мені було цікаво спробувати свої сили у подібному конкурсі. І в Україні, і за кордоном є багато гарних місць із захоплюючою історією. Я із задоволенням подорожую і пізнаю цей світ, а отримані за моє хобі призи чи грамоти — це додатковий стимул продовжувати. 

Чи є якісь побажання чи поради іншим учасникам та організаторам конкурсу?

Хочу подякувати організаторам та учасникам конкурсу. Ви робите великий внесок у збереження нашої культурної та історичної спадщини. Завдяки цьому конкурсу ми ще раз можемо нагадати світові про нашу країну, про те, що наші пам’ятки знищуються. Я хочу, щоб війна пошвидше закінчилась нашою перемогою і ми зможемо вільно подорожувати й насолоджуватись красою нашої вільної країни!

Дякуємо! Перемоги і справедливого миру нам усім!

Аліна Негребецька. Фото з дозволу автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *