Репортаж із церемонії нагородження

15 грудня нагородили переможців «Вікі любить пам’ятки 2018». Церемонія відбулася у Музеї Шолом-Алейхема у Києві. Місце обрали не випадково, адже цьогоріч у конкурсу з’явилася спецномінація «Єврейська спадщина».

Вітала гостей Музею Шолом-Алейхема його директорка Ірина Климова. Пані Ірина висловила свою вдячність учасникам конкурсу за збереження пам’яток бодай на фотографіях і передала заочні вітання від Михайла Кальницького, дослідника історії Києва і члені журі конкурсу.

Церемонію вела членкиня оргкомітету Наталія Тимків. Вона вручила подяки присутнім членам журі. Традиційно до журі фотоконкурсу Вікі любить пам’ятки входять вікіпедисти, країнознавці та фотографи; в журі можуть входити переможці минулих років. Всього членів журі цьогоріч було 19.

Сергій Аніськов, який був учасником фотоконкурсу минулих років, поділився своїми враженнями від роботи «по той бік муру». Сергій запевнив, що журі помічає і цінує, що фотографи жертвують своїм сном і зручностями задля цінного кадру.

Партнерами цьогорічного конкурсу активно виступили обласні й міські державні адміністрації, які поширювали інформацію про конкурс і пропонували членів журі. Так, серед інших, у складі журі працював Олександр Никоряк, директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Він висловив сподівання на покращення ситуації з охороною пам’яток: Верховна Рада має прийняти закон, що дозволить примусове повернення в державну власність пам’яток, власники яких неналежно з ними поводяться.

На відміну від «Вікі любить пам’ятки» в деяких інших країнах, де відзначають лише найкращі фотографії, оргкомітет української частини конкурсу намагається всіляко підтримати учасників конкурсу, вручаючи невеличкі призи за інші досягення. Цьогоріч, за ідеєю Аліни Возної, ввели відзнаку «За найбільшу кількість пам’яток, сфотографованих новими учасниками». Один із призерів у цій номінації, Макс Назаренко, відзначився своїми чудовими фото пам’яток в жахливому стані. Він заохотив усіх фотографувати, зауваживши, що навіть коли всі помруть, то фото залишаться.

Ще одна важлива для української частини конкурсу номінація — «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток». Зважаючи на нерівномірність поширення пам’яток по території країни, оргкомітет вважає дуже важливим підтримувати бажання фотографів відвідувати віддалені села, де також є варті уваги пам’ятки.

Уже вдруге нагороджували переможців у спецномінації на найкращі банери для Вікімандрів. Цей невеличкий сестринський проект завжди чекає на охочих писати в ньому путівники, маршрути і розмовники.

У Вікі любить пам’ятки часто перемагають фото величних фортець чи палаців, та й узагалі, номінація найкращих фото не дає змоги відзначити всі чудові світлини, адже їх набагато більше, ніж десять. Тому, а ще щоб заохотити учасників поїхати в інший регіон, у конкурсі нагороджують за найкраще фото області. Дуже приємно бачити переможцями цієї номінації нових людей 🙂

Спецномінація «Єврейська спадщина» була оголошена з ініціативи Української асоціації юдаїки. Віталій Черноіваненко, президент асоціації, розповів про велику зацікавленість його організації продовжувати підтримувати цю спецномінацію й інші починання, пов’язані з Вікіпедією. Його підтримав також Владислав Гриневич, регіональний представник «Українсько-єврейської зустрічі» в Україні. Разом вони вручили призи від своїх установ присутнім переможцям спецномінації.

Звісно, основна номінація — десяток найкращих фото. Ці світлини потрапили далі на міжнародний етап конкурсу, результати якого мають бути вже зовсім скоро. Тримаємо кулачки за українських фотографів!

Дякуємо Роману Наумову, який прийшов на церемонію не лише отримати свій зароблений приз, а ще й попрацював фотографом події. Більше фотографій у Вікісховищі. При повторному використанні, будь ласка, зазначайте автора і ліцензію.