Найкращі фото Дніпропетровської, Донецької та Житомирської областей 2024 року

Ми продовжуємо оголошувати переможців номінації «Найкраще фото регіонів» 2024. Цього разу розповідаємо про найкращі знімки з Дніпропетровської, Донецької та Житомирської областей.

Дніпропетровська область

У Дніпропетровській області найкращою світлиною 2024 року стало зображення інтер’єру Спасо-Преображенського собору у Дніпрі. Автор — Олег Бєсєдін. Фото зроблене 2 липня 2021 року.

Спасо-Преображенський собор — пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 149. Це — центральний храм Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, перший проєкт якого розробили у другій чверті XVIII століття, а у результаті закінчили будівництво лише у 1835 році. У 1786 році російська імператриця Катерина ІІ власноруч заклала першу частину фундаменту собору. За задумом, собор мав бути вищим за римський собор Святого Петра на 1 аршин (71,12 см). Утім, в результаті храм збудували значно меншим. І з 1930 по 1988 роки у соборі не проводили богослужінь, за винятком 1941 року, коли під час німецької окупації вони тимчасово поновилися. Натомість з 1930 року, за ініціативою історика Дмитра Яворницького собор передали на баланс Дніпропетровського музею, створивши у храмі антирелігійний музей. З 1975 по 1988 роки тут розміщувався музей релігії та атеїзму. Після відновлення незалежності України на початку 90-х років утворилася Спасо-Преображенська громада Дніпропетровсько-Запорізької єпархії УАПЦ, які протистояли передачі собору УПЦ МП. Парафіяни навіть влаштували голодування та утримували силою храм 16 днів, але попри спроби захистити права через суд, 21 січня 1992 року храм перейшов до УПЦ МП.

Журі високо оцінили оригінальність фото та його цінність для Вікіпедії, адже фото інтер’єру собору майже немає в інтернеті. Зокрема Наталія Шестакова, членкиня журі конкурсу, прокоментувала це фото як «вдале представлення інтер’єру собору, світлин якого не так багато, хоча пам’ятка відома та популярна. Власне декор куполу і є родзинкою світлини, гарне композиційне рішення для його демонстрації, з доброю технічною якістю». 

Фото інтер’єрів собору перемагає вперше, але загалом пам’ятка вже представляла Дніпропетровську область серед переможців конкурсу 2014 року. Окрім собору у попередні роки журі відзначили фото й інших пам’яток регіону: Миколаївська церква в селищі Китайгород, Костьол святого Миколая у Кам’янську, одна з комплексу споруд кінного заводу у Гуляйполі, стара каплиця на кургані біля села Безбородькове та городище біля села Башмачка, Мерефо-Херсонський міст та Брянська (Миколаївська) церква у Дніпрі.   

У конкурсних списках пам’яток області є 10742 об’єкти культурної спадщини, 1575 (14%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2024 році 23 учасники та учасниці завантажили 791 світлину 166 об’єктів (17 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 294 учасників та учасниць завантажували фото пам’яток Дніпропетровської області.

Донецька область

Найкращим фото Донецької області у 2024 році стало зображення водонапірної башти у Маріуполі. Автор — Олександр Мальон. Фото зроблене 1 травня 2021 року. 

Водонапірна башта — архітектурна перлина у центрі Маріуполя висотою 33 метри. До 1910 року у Маріуполі не було центрального водопостачання, і воду доставляли візники. Та врешті міська рада у 1908 році затвердила проєкт першої водонапірної вежі та водопроводу, архітектором якої став Віктор Нільсен. 3 липня 1910 року башта та мережа водопостачання розпочала свою роботу. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 31-Дц. З 2016 року у башті створили культурний простір «Вежа», у якому проходили виставки, концерти, лекції та інші заходи. Вежа дивом пережила російські обстріли, але за час окупації міста почала руйнуватися. 

«Ми дуже вдячні, що учасники діляться цими роботами, допомагають зберегти пам’ять про культурну спадщину регіону. Будь-які світлини з мирного життя Маріуполя Донецької області зараз викликають емоції. Ці фото є історичними, документують життя до всіх тих жахів, які принесло повномасштабне вторгнення росії до мирного міста біля моря», — прокоментувала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна», членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки».

Журі відзначили унікальність та художність фото завдяки вечірньому освітленню.

Водонапірна вежа вже не вперше представляє Донецьку область — у 2021 році фото інтер’єру башти стало найкращим у області. Серед інших пам’яток регіону, фото яких журі відзначили у попередні роки конкурсу, були: пам’ятник Тарасу Шевченку у Донецьку, Святогірська лавра, Свято-Воскресенська церква у Слов’янську, контора «Дзевульский і Ланге» та Всесвятський храм у Бахмуті. 

У списку пам’яток Донецької області 9631 об’єкт культурної спадщини, 1279 (13%) — мають світлини на Вікісховищі. 2024 року 13 учасників та учасниць завантажили 150 фото 47 пам’яток (фото 5 з них завантажено вперше). За роки проведення конкурсу роботи із зображеннями пам’яток області подало 266 осіб.

Житомирська область

Фото будинку Гілярія Трибеля стало найкращим фото Житомирської області. Автор — Андрій Ковальський. Фото зроблене 12 липня 2021 року. 

Побудований у 1890-х роках, будинок по вул. Михайлівська, 8/1, належав фабриканту Гілярію Трибелю. Триповерховий, збудований у неоготичному стилі. Тут розташовувалася редакція житомирської газети «Робітник», де працював український драматург Іван Кочерга. Це пам’ятка архітектури та історії місцевого значення, охоронний номер 4425-Жт. Окремої статті про пам’ятку у Вікіпедії ще немає — та ви завжди можете її створити! 

«Я просто хотів поповнити архів фотографіями місць, де сам був. Деякі з них в аварійному стані і можливо скоро зовсім зникнуть, деякі зміняться та переформатуються, а деякі просто красиві і гріх не сфотографувати. Я частенько читаю статті на Вікіпедії і далеко не завжди вони підкріплені фотографіями, тому чого б і не додати кілька штук з мого боку. Ми всі любимо спостерігати за історією крізь призму фотографій минулого, як міняються міста та люди, культура, то чого б не лишити після себе оцифроване відображення дійсності в якій я жив», — поділився своєю мотивацією участі у конкурсі Андрій Ковальський.

Журі підмітили оригінальність та незвичайність фото. Сергій Криниця, один з членів журі, зазначив, що це «вдала світлина міської архітектури з елементами стріт-фотографії. Чорно-біле виконання тут працює блискуче, підкреслюючи геометрію та текстури історичної будівлі», а членкиня журі Надія Лиштва додала, що «зображень цієї пам’ятки небагато, а таких вдалих і оригінальних взагалі немає». 

Наталія Шестакова, членкиня журі, прокоментувала цю світлину так: «одна з найкреативніших робіт 2024 року, коли дуже просту архітектурно пам’ятку так талановито представлено з допомогою ефектів “віддзеркалення”, чорно-білого рішення (яке посилює ефект віддзеркалення) та динамічності, вписаності у рух людської діяльності. Світлина сповнена життя, свіжості та оптимізму». Член журі Ігор Єрмолаєв додав, що на його думку це «найкраще чорно-біле фото року».

Пам’ятка вперше представляє Житомирську область серед переможців конкурсу. У попередні роки журі відзначило роботи із зображенням інших різних пам’яток регіону: Спасо-Преображенський собор у Житомирі, будинок-садибу Терещенка у селищі Червоне, Кармелітський монастир у Бердичеві, Костел Святої Клари у селі Городківка, Хрестовоздвиженська церква у селі Старий Солотвин, Городище літописного міста Ярополча та Миколаївська церква у селі Межирічка. 

У списку пам’яток Житомирської області 3559 об’єктів культурної спадщини, 1217 (34%) — проілюстровано світлинами у Вікісховищі. 2024 року 20 учасників та учасниць завантажили 356 фото 73 пам’ятки (7 з яких проілюстровано вперше). За весь час конкурсу роботи із зображенням пам’яток області подали 259 конкурсантів та конкурсанток.

Для підготовки публікації використано матеріали за статей Вікіпедії «Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)», «Стара вежа (Маріуполь)», а також матеріал Mariia Rozbitska «Історія двох сусідніх вулиць Житомира».