(Не)свобода панорами: Що варто знати про пам’ятки, захищені авторськими правами

Нагадуємо, що вже 30 вересня завершується прийом робіт конкурсу фотографій «Вікі любить пам’ятки», але в Україні відсутня така юридична норма в авторському праві як «свобода панорами», тож нижче детальніше розкажемо, що учасникам варто знати про неї у рамках нашого проєкту.

Отже, що ж таке «свобода панорами»? 

«Свобода панорами» — це можливість вільно фотографувати, змальовувати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться в громадському місці, і публікувати такі зображення чи відео. 

В Україні фотографи та навіть звичайні люди не мають такої можливості, оскільки чинна редакція закону «Про авторське право та суміжні права» не дозволяє відтворення творів архітектури, скульптури чи образотворчого мистецтва без дозволу власників авторських прав.

Чому це важливо?

Деякі будівлі та скульптури, що мають статус пам’яток і беруть участь у конкурсі, досі захищені авторським правом. І публікація їх на Вікісховищі, яке передбачає, як і Вікіпедія, вільну ліцензію — тобто, будь-хто може брати світлини та відео, поширювати їх, модифікувати та використовувати з будь-якою метою, в тому числі комерційною, за умови згадки авторів (а у випадку модифікації — згадувати, які саме зміни були здійснені не авторами) — є порушенням правил.

Грубо кажучи — більшість створеного за часи Радянського Союзу та все, створене за часи періоду відновлення незалежності України з 1991 року — захищається авторськими правами.

Щоб мистецький твір перестав охоронятися — з дати смерті авторів має пройти 70 років.

Окремий випадок — сучасні добудови до старих будівель. Останні, якими б несуттєвими вони не були —- це також архітектурні твори, захищені авторським правом, тому їх відтворення без дозволу авторів — заборонено законодавством. 

 

Чому тоді ці пам’ятки досі є у конкурсних списках?

Закон «Про авторське право та суміжні права» містить виняток — «повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації» не є об’єктами авторського права та не охороняються. Тобто, якщо вдалося сфотографувати поточну подію — наприклад, відкриття чи демонтаж пам’ятника — таке фото не буде порушувати законодавство і правила проєкту. Організаційному комітету неможливо знати заздалегідь, якого саме фото буде завантажено на конкурс.Також деякі пам’ятки можуть бути створені за типовим проєктом (чи бути надто простими, щоб захищатися авторськими правами) чи просто відсутня інформація про їхніх авторів, тож кожен випадок, насправді, має розглядатися окремо. Ще зауважте, що окремі деталі пам’яток можуть не охоронятися, наприклад, дошка з прізвищами з братської могили може бути сфотографована без загального виду на пам’ятку, і якщо там нема якогось творчого підходу до списку імен, таке фото не буде порушувати авторські права.

Чи є щось, що можна зробити учасникам?

Так, можна отримати дозвіл від авторів пам’ятки. Якщо є можливість отримати контакти авторів, щоб запитати про це — зв’яжіться з організаційним комітетом. Текст типового дозволу на архітектурний твір тут. Якщо автори вже померли, то їхні спадкоємці чи правонаступники теж можуть надати дозвіл.

А ще можна стежити за законодавчими ініціативами й підтримувати законопроєкти, які усувають цю норму. Наприклад, підписатися на блог «Вікімедіа Україна».

Що ж робити зараз, якщо твір на фото підпадає під заборону на відтворення без дозволу авторів?

Під час конкурсу завантажуються тисячі світлин. І організаційний комітет не в змозі їх усіх обробити й перевірити. Якщо якісь Ваші світлини були номіновані на вилучення — Вам на сторінці обговорення у Вікісховищі прийде про це сповіщення. Напишіть на wlm@wikimedia.org.ua про це, з посиланням на свою сторінку обговорення чи вкажіть назву свого облікового запису. Може бути так, що будівля, збудована не надто давно, насправді зведена за проєктом, авторські права на які вже не охороняється. 

Яка ситуація в інших країнах зі «свободою панорами»?

У переважній більшості розвинених країн є «свобода панорами». Навіть найконсервативніші в цьому плані держави, такі як Бельгія та Франція, протягом останніх декількох років легалізували «свободу панорами» (у Франції, проте, законодавство забороняє комерційне відтворення зображень). До слова, «свобода панорами» існує навіть у Російській Федерації, але досі не прийнята в Україні… Це, звичайно, погано впливає на наш туристичний, освітній потенціал, і це потрібно виправити. Саме для цього вікіпедисти та ГО «Вікімедіа Україна» уже кілька років займаються адвокацією цієї норми у законодавстві України. На жаль, доки цю норму не прийняли — вантажити світлини із зображенням пам’яток України на конкурс буде так само складно, і доведеться розглядати кожен випадок окремо.

Текст допису підготував Павло Костін,

менеджер із адвокації ГО «Вікімедіа Україна»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.