Найкращі фото у спеціальній номінації «Єврейська спадщина 2024»
Представляємо підсумки спеціальної номінації «Єврейська спадщина» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2024 року. Спецномінація проходить за постійної підтримки українського представництва канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter (UJE) уже сьомий рік поспіль.
Під час конкурсу 65 авторів та авторок подали понад 1100 робіт, на яких зображено 210 об’єктів (з них 112 — без офіційного охоронного статусу) із 20 регіонів України. Фотографії 56 пам’яток завантажено вперше. Усього у конкурсних списках є 1102 пам’ятки, з них 768 — не охороняються державою.
Після перевірки організаційним комітетом на відповідність вимогам номінації на перший раунд до журі потрапили 772 фото. Роботи були поділені на порції таким чином, що кожне фото переглядало два члени журі. На першому етапі журі вибрало 139 робіт, які перейшли на другий раунд. Тут журі оцінювало світлини за десятибальною шкалою (параметри — цінність для Вікіпедії, технічна якість, оригінальність).
До журі спецномінації ввійшли:
- Лалів Ґаль / Laliv Gal (Ізраїль) — вікімедійка, вікіпедистка.
- Зорян Кісь (Львів/Тель-Авів) — дипломат, правозахисник.
- Розі Стівенсон-Ґуднайт / Rosie Stephenson-Goodknight (США) — вікімедійка, дописувачка Вікіпедії.
На 17 відзначених роботах 6 авторів та авторок зображено 9 пам’яток із 5-ти регіонів — Полтавська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області та Київ. Визначено найкращу серію пам’ятки, а також переможців за категоріями («Кладовища», «Молитовні будинки» та «Інші будівлі»).
Найкраща серія
Авторка серії — Антоніна Вишневська. На п’яти світлинах представлено єврейське кладовище по вулиці Зеленій у місті Чернівці протягом 2014—2018 років.
Антоніна Вишневська поділилася міркуваннями про важливість спецномінації так: «Ця тема — єврейська спадщина — для мене є особливо важливою, адже євреї відігравали значну роль в історії та культурному житті України. Вони будували міста, розвивали ремесла, торгівлю, мистецтво та науку. Їхня спадщина — це невід’ємна частина нашої спільної історії.
Я знімала єврейські кладовища, де кожна плита — це не просто камінь, а історія людини, родини, спільноти. Склепи зі своїми унікальними архітектурними елементами розповідають про традиції, віру та світогляд тих, хто жив тут раніше. Однак, такі місця — це не лише минуле. Вони є дзеркалом сучасності: деякі надгробки доглянуті, зберігають пам’ять про покоління, а інші занедбані, втрачають своїх охоронців, коли нащадки зникають або виїжджають.
Крім того, у моєму архіві є світлини синагог, які були і залишаються важливими культурними та релігійними центрами єврейських громад. Ці будівлі — свідки життя, віри та спадщини, які потрібно зберегти не лише як архітектурні пам’ятки, але і як частину нашої спільної історії. Через фотографії я прагну зберегти ці історії для майбутніх поколінь».
Єврейське кладовище на Зеленій вулиці засноване рішенням муніципалітету у 1866 році. Теперішня площа кладовища становить близько 14.2 гектарів і складається з 137 прямокутників, які разом утворюють один безперервний замкнутий комплекс. Близько 50 тисяч жителів Чернівців поховані на цьому цвинтарі, серед яких: перший єврейський міський голова міста, Едуард Рейсс (1905—1907); юдейський поет та автор Еліезер Штейнбарг, головний рабин громади, депутат Райхсрату і Ландтагу Буковини, видатний громадський діяч та лідер єврейської громади Бенно Штраухер та багато інших, які зробили значний внесок у політичне, економічне, культурне та громадське життя Чернівців. Орнаменти на монументах використовують традиційні єврейські символи, як і елементи українського та єврейського народного мистецтва. На цвинтарі працювали такі видатні скульптори, як Б. Редер, Л. Кукурудза, брати Москалюки, К. Кундль й інші.
Церемоніальна споруда при вході на кладовище була збудована у 1905 році відповідно до проєкту архітектора Функеля і профінансована за рахунок єврейської громади. Будівля складається з чотирьох кімнат: церемоніальний зал, моргу, ритуальної крамниці та офісу.
Цвинтар містить чотири братські могили: єврейські солдати австрійської армії з Першої світової війни (1914—1918), турецькі солдати, румунські громадяни, які загинули у 1941—1942 роках, і єврейські цивільні, жертви Голокосту з 1941.
Найкращі фото у категорії «Кладовища»
На першому місці за оцінками журі є серія із двох фото із зображенням єврейського некрополя у місті Підгайці Тернопільської області. Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 2114. Усі фото зроблені 27 вересня 2023 року. Автор — Петро Грушко, багаторазовий учасник та переможець у конкурсі різних років. Він прокоментував свою мотивацію так: «Багато подорожую і хочу щоб цікаві місця бачило якомога більше людей. Багато пам’яток єврейської спадщини, на жаль, залишаються поза увагою».
На другому місці у категорії — єврейський некрополь, де поховано засновника хасидизму Баал Шем Това (Меджибіж, Хмельницька область). Авторка фото — Жанна Олексієнко. Пам’ятка історії національного значення, охоронний номер 220011-Н. Фото від 5 травня 2024 року.
На третьому місці — робота Євгенії Нікуліної із зображенням старого єврейського кладовища (Кам’янець-Подільський, Хмельницька область). Місце поховання не охороняється державою. Фото від 16 вересня 2023 року.
Найкращі фото у категорії «Молитовні будинки»
На першому місці у цій категорії за оцінками журі — робота із зображенням караїмської кенаси у Києві. Авторка — Наталія Апанасенко. Пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 260086. Фото від 14 січня 2024 року.
Друге місце у цій категорії посіла серія із двох фото авторства Олександра Мальона із зображенням руїн синагоги у селі Пробіжна Тернопільської області. Синагога не охороняється офіційно. Фото від 15 червня 2024 року.
На третьому місці — дві світлини із зображенням фрагментів інтер’єру та екстер’єру будівлі колишньої синагоги початку XX століття у Лохвиці Полтавської області. Щойно виявлена пам’ятка архітектури. Фото Жанни Олексієнко від 21 березня 2024 року.
Найкращі фото у категорії «Інші будівлі»
На першому місці — робота Жанни Олексієнко із зображенням руїн тютюнової фабрики Дунаєвських у місті Лохвиця Полтавської області. У будівлі немає офіційного охоронного статусу. Фото від 21 березня 2024 року.
Друге місце посіла серія світлин від Антоніни Вишневської із зображенням Єврейського народного дому у Чернівцях. Архітектором пам’ятки є Т. Левандовський. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 2786-Чв. Він був центром єврейського культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині. На першому поверсі тут розташоване Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга і з 2008 року — Музей історії та культури євреїв Буковини, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури Чернівців.
Активні учасники
Серед найактивніших учасників 2024 року є:
- Постернак Вадим Дмитрович (фото 44 об’єктів)
- Сарапулов Микола Георгієвіч (фото 25 об’єктів)
- Шевчук Володимир Васильович (фото 24 об’єктів)
- Грушко Петро Альбінович (фото 15 об’єктів)
- Левінзон Євгеній Юрійович (фото 15 об’єктів)
- Антонець Костянтин Віталійович (фото 14 об’єктів)
- Бєсєдін Олег Вадимович (фото 13 об’єктів)
Синагога багатіїв (нині житловий будинок). Жмеринка, Вінницька область (29 жовтня 2013 року)
Фото: Вадим Постернак, CC BY-SA 4.0
Світлини-переможці з цього допису та інші роботи, відзначені у конкурсі 2024 року, можна переглянути на Вікісховищі за посиланням.
Читайте також: