ЖуріСпецномінації

«Війна руйнує пам’ятки»: представлення журі спеціальної номінації

Нова спеціальна номінація «Війна руйнує пам’ятки» присвячена культурній спадщині України, яка постраждала від російської збройної агресії. Представляємо її журі.

Євгеній Васюков — архітектор, фотограф. Співавтор проєкту «Архітектура Миколаєва».

«Займаюся архітектурним проєктуванням, популяризацією та документуванням культурної спадщини Миколаївщини, гуманітарною роботою з відновлення житла, пошкодженого внаслідок триваючих бойових дій та затоплення внаслідок руйнування Каховської ГЕС.

Конкурс “Вікі любить пам’ятки” [як проєкт] — цікавий масштабністю, системністю та тим, що ти можеш долучитися до глобальної системи однодумців, які популяризують локальне, та зробити свій внесок. Я брав участь у цьому конкурсі, завантажував світлини архітектурної спадщини Херсона. Тепер мене запросили у журі, і для мене це цікавий новий досвід як для архітектора та фотографа, бо я брав участь у архітектурних та фотоконкурсах, допомагав організовувати архітектурний конкурс, але членом журі ніколи не був, і маю бажання долучитися до процесу у новій ролі.

Спеціальна номінація “Війна руйнує пам’ятки” — це логічна відповідь на реалії найбільш документованої війни в історії, і пам’яткоохоронна галузь не може бути осторонь. І якщо мій досвід буде принагідним, то я хотів би бути корисний у цьому. А при виборі переможців буду шукати баланс між основними критеріями оцінювання та звертати увагу на контекст».

Надія Лиштва — архітекторка.

Надія Лиштва працювала у Київському науково-методичному центрі з охорони, реставрації та використання пам’яток історії та культури, заповідних територій та Дніпропетровському обласному центрі з охорони історико-культурних цінностей. Зараз працює начальницею Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. Цікавиться краєзнавством, реставрацією, хенд-мейдом, кавою та котами. Членкиня журі конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2019—2023 років.

«Фотографія з’явилась в моєму житті ще в дитинстві, коли я підглядала в щілини ванної кімнати, де батьки проявляли плівки зі своїх турпоходів. У цьому було щось магічне.

Я не люблю фотографуватись, але люблю фотографувати. Навколишній світ в постійному русі, і важко оцінити будівлі та середовище навколо, ти як в середині хвилі, де все навколо рухається, але фото дає статику і фіксує конкретну мить. 

Війна дійсно руйнує пам’ятки і їх середовище, надто багато втрачено зараз і буде втрачено ще до Перемоги, але ми маємо це пам’ятати та фіксувати, бо пам’ять стирає все погане. Тому хочеться долучитись до цієї спецномінації, хоча б як член журі.

Порад учасникам давати не буду, вірю, що вони справляться й самі. Можу побажати лише натхнення і все у них вийде».

Сергій Петров історик, журналіст, фотограф, документатор російських воєнних злочинів на Харківщині та дописувач української Вікіпедії.

«Народився у Харкові. Багато років працюю в інформаційній сфері, наразі є відповідальним редактором сайту “Майдан”. З 2009 року долучився до редагування Вікіпедії, а з 2011 року займаюся її популяризацією та навчанням новачків з редагування Вікіпедії, Вікіданих та Вікісховища. Є членом ГО «Вікімедіа Україна» (з 2011 року).

З початку березня 2022 року як член команди “Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»” займаюся документуванням російських воєнних злочинів на території Харківської області, допомагаю у цьому слідчим УСБУ в Харківській області. Починалося це з фото і відеофіксації в умовах сильних обстрілів Харкова на початку березня 2022 року, згодом додалася аналітична робота, у першу чергу, з відкритими даними в мережі Інтернет. Ці матеріали (зокрема, фото і відео) стають частиною кримінальних проваджень. За одним із них, у зборі доказів до якого брав участь і я, вже оголошена підозра російському генерал-лейтенанту Андрію Рузинському у вчиненні воєнних злочинів та плануванні, розв’язуванні, веденні агресивної війни Росії проти України. На основі фотографій, які відзняла команда “Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»”, було організовано 10 виставок “Розлам. Харків”, які експонувалися в різних регіонах України, Польщі, Німеччині, Великій Британії та в Європарламенті у Брюсселі (Бельгія).

Однією з причин, чому я це роблю, є те, що мій багатоповерховий будинок на Північній Салтівці пошкоджений внаслідок російських обстрілів і є зараз малопридатним для проживання в ньому. Я вимушений був переїхати до іншого району Харкова на початку березня 2022 року, коли обстріли міста посилилися.

До фотографії мене долучив мій батько, який був фотоаматаром. Коли активно став редагувати Вікіпедію, то проводив “Вікіекспедиції” — мандрівки рідною Харківщиною для ілюстрування Вікіпедії власними фотографіями з різних населених пунктів. Під час таких подорожей вдавалося зафіксувати багато різних об’єктів, серед яких помітне місце займали пам’ятки культурної спадщини. Через артилерійські обстріли, авіаційні та ракетні удари по Харкову та області постраждало багато пам’яток культурної спадщини, багато об’єктів, які мають архітектурну чи історичну цінність, особливо поза Харковом, але з різних причин не були внесені до державного реєстру пам’яток. І це окремий біль для мене, як історика, фотографа та як людини, що переймається проблемами збереження культурної спадщини.

Фотографії пошкоджених та зруйнованих об’єктів умовно можна поділити на об’єктові, художньо-мистецькі, документальні та фотографії для кримінальних проваджень. Кожна з таких фотографій має право на участь у конкурсі та має свої особливості, переваги та недоліки як візуального твору, так і як доказ для слідства. Для мене головним при виборі буде як загальна композиція, так і передача через різні техніки фотографування наслідків ушкоджень та руйнувань, завданих пам’яткам внаслідок російських обстрілів, увага до неочевидних деталей таких ушкоджень та руйнувань. Також учасникам конкурсу пораджу не боятися звертатися до правоохоронних органів зі своїми фотографіями, особливо в регіонах, які перебувають під постійними обстрілами та ракетними ударами російських військ. Допомога з боку журналістів та професійних фотографів вітається. Особливо це стосується фотографій, знятих у перші дні після руйнування: чи то пам’ятки культурної спадщини, чи житлового будинку».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *