Результати спеціальної номінації «Млини» 2021 року

Втретє у рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбулася спеціальна номінація «Млини» за підтримки «Української млинологічної асоціації» (УМА). До журі увійшли: краєзнавиця, авторка низки книжок про пам’ятки України, членкиня TIMS та Української Млинологічної Асоціації, упорядник і редактор другого випуску «Українського млинологічного журналу» (2019) Олена Крушинська, президент Міжнародного млинологічного товариства (The International Molinological Society, TIMS) Віллем ван Берґен і фотограф, мандрівник, багаторічний лауреат фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» Сергій Криниця.

Цього року у спеціальній номінації взяли участь 52 автори, які завантажили 1440 світлин 222 водяних, вітряних і парових млинів. Світлини 87 з них у рамках конкурсу були завантажені вперше. На світлинах представили 24 регіони України (не було світлин із Севастополя, Криму та Херсонської області).

«Як і завжди, хочу наголосити на великому значенні конкурсу «Вікі любить пам’ятки» для створення списків об’єктів культурної спадщини, особливо тих, що не мають статусу пам’яток. Серед млинів це левова частка.Тільки одиниці з них отримали статус пам’ятки місцевого значення у радянські часи, а про нашу добу нема й мови, адже справа створення державних реєстрів пам’яток архітектури та історії і внесення у них нововідкритих пам’яток (всіх категорій, тут йдеться не про млини) Міністерством культури відверто саботується. Тому наші списки млинів — єдине, що взагалі існує. Уже третій рік поспіль ми проводимо спецномінацію, і щоразу це стимулює нас оновити списки і доповнити їх об’єктами, про які ми дізналися від самих учасників конкурсу. Цю роботу виконує Олександр Михайлик, засновник фейсбук-групи «Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв». Якщо у 2019 ми починали з 564 млинами, то на кінець 2021 року у наших списках – 1099 млинів: 682 водяних, 181 вітряних, 169 парових та 67 інших. Усі вони відображені на Google-мапі: mills-map.wlm.photo

Користуючись нагодою, запрошую всіх охочих ознайомитися з двома випусками «Українського млинологічного журналу», повні електронні версії яких викладені у вільному доступі» — зазначила Олена Крушинська.

Перше місце за оцінками журі посіла світлина Олександра Мальона із зображенням млина у селі Ненадиха Київської області (1912 рік). Сьогодні млин перебуває у стані напівруїни.

Віллем ван Берґен, член журі, президент Міжнародного млинологічного товариства (TIMS), прокоментував фото-переможці: «Ця світлина має особливу атмосферу. Чоловік на ній сам по собі чудовий, а млин слугує тут незвичайним тлом. Песик нагадав мені собаку зі славнозвісного полотна Рембрандта “Нічна варта”. Для всіх нас це фото — очевидний переможець». 

Друге місце поділили серія з двох фото водяного млина у селі Трибухівці Тернопільської області Дмитра Полюховича та світлина вітряка у селі Жовнине Черкаської області користувачки Angelika Mostova [1].

«На фото Дмитра Полюховича ми бачимо традиційний інтер’єр промислового млина першого покоління, — каже Віллем ван Берґен. — Світло, що проникає у приміщення, вкриті порохом вальцьові станки, мірошник, який розмовляє з гостями, що завітали до млина… усі ці елементи немовби переносять мене у минуле. На жаль, не так вже й багато таких млинів збереглося у настільки хорошому стані. Фотографія цього ж млина, зроблена зовні — хороший, класичний кадр, в якому квіти і білопінний потічок слугують яскравими акцентами. Отож фотографії млина у Трибухівцях у парі чесно вибороли в конкурсі друге місце».

Віллем ван Берґен: «Світлина Анжеліки Мостової – це фантастично гарний знімок вітряка на тлі неба з ніжними хмаринками, зроблений у сонячний день. Сто років тому такий краєвид можна було побачити будь-де в Україні. Сьогодні ж його треба добряче пошукати. Ця світлина так само посіла друге місце».

Третє місце журі віддало роботам Олександра Данілова із зображеннями дерев’яного водяного млина у селі Семенівка та вітряка у селі Очеретяне Київської області й зробленій з коптера світлині Олександра Мальона, на якій показано деталь механізму вітряного млина у селі Пустовіти Київської області.

«Світлина Олександра Мальона з Пустовітів —  це те фото, яке я роздрукував би як постер і повісив на стіну, адже технічно воно ідеально показує конструкцію млинового шатра та його поворотного механізму і зроблене з просто фантастичної точки. Тож для таких залюблених у млини, як я, ця світлина — все одно що діамант», — прокоментував Віллем ван Берґен.

Віллем ван Берґен описав враження від цієї роботи: «Світлина водяного млина із Семенівки з одного боку викликає сумні почуття. Усі елемент млина ще на місці, питання — як надовго… З іншого боку, це гарний кадр, на якому зафіксовано один з останніх дерев’яних млинів в Україні з досить таки великим водяним колесом».

«Тому ж авторові належить цікавий кадр, що показує різні етапи життєвого циклу двох взаємопов’язаних елементів: тимчасом як млин прямує до завершення свого існування, з-під землі із зернинок пробиваються молоді паростки кукурудзи. У давнину зерна з нового урожаю завершили б свій цикл поміж жорен того ж таки вітряка» — поділився думками щодо цієї світлини-переможниці Віллем ван Берґен.

Спеціальну відзнаку «За фото млина, що перебуває під загрозою зникнення» отримала світлина Михайла Потупчика із дерев’яним водяним млином  (XVIII—ХІХ ст.) у селі Савинці Вінницької області. Цей млин, один із небагатьох, має статус пам’ятки і мав би охоронятися законом — але, як і всюди в Україні, у реальному житті для млинів це не працює.

Коментуючи це фото, Віллем ван Берґен не стримує емоцій: «Колись цей водяний млин був справжнім красенем. Його збудував тесля, який дуже любив свою справу. Якщо є водяний млин, який будь-що має бути збережений, то це САМЕ ЦЕЙ МЛИН!!!»

Найбільше об’єктів завантажив Олександр Михайлик (43), на другому місці за активністю — Олександр Данілов (41), а на третьому — Олександр Мальон (37). Повну статистику за авторами можна переглянути за посиланням.

Коментує член журі Сергій Криниця: «Цьогорічна спецномінація “Млини” потішила як значним розмаїттям сфотографованих об’єктів, так і загальним рівнем якості світлин. Серед них непросто було обрати однозначних переможців, тому, як і минулого разу, ми не обмежилися стандартними трьома призовими місцями, а вирішили нагородити ширше коло учасників.

Однак, є й зауваження. Маємо прохання до деяких конкурсантів не зловживати тим, що зветься similarity. Журі цього року було перевантажене роботою з «розгрібання» великої кількості практично однакових світлин – складалося враження, що учасник просто завантажив усі без розбору фото зі свого фотоапарата, включно з нерізкими. Не варто вантажити всі дублі з одного ракурсу, обирайте свої найвдаліші кадри».

[1] Користувачка Angelika Mostova ще не активувала пошту, відповідно організатори не змогли зв’язатися з переможницею. Просимо відписати нам на електронну пошту wlm@wikimedia.org.ua 

One thought on “Результати спеціальної номінації «Млини» 2021 року

  • 19/02/2022 о 00:33
    Permalink

    Вітаю. Коли зменшували мою с вітлину на сайт збили налаштування кольору і вони у вас жахливі (((( Тобто виходить, шо у мене. ((((

    Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.