Переможці Північного краю

Судно «Sarpen» (збудоване у 1892 році) під час участі в регаті у Карлскруні.
Найкраще фото серед усіх категорій
Автор фото — ElinKellersson. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Швеція – країна могутніх вікінгів та нордичних богів. Назва її походить від етноніма давньогерманського племені свеїв, що населяли Скандинавський півострів з часів великого переселення народів. Саме вони, об’єднавшись з гетами, сформували згодом шведський народ, що досяг небувалого розквіту на межі 1-го та 2-го тисячоліть. Завдяки вдалим набігам вікінгів, у цей час на острові Готланд було накопичено найбільшу кількість срібла у світі. Морські походи скандинавів наводили жах на населення європейських країн, що не могло протистояти цим безстрашним воїнам та вправним мореходам.

Загалом же, заняття морською справою червоною стрічкою проходить крізь історію більшості народів, що населяли Скандинавський півострів з прадавніх часів. Безумовно, це не могло не позначитися на історико-культурних пам’ятках Швеції і чудовою ілюстрацією цього факту є десятка переможців, до якої увійшли два судна XIX сторіччя та два прадавні мегалітичні комплекси, що за формою подібні до величезних човнів.

Шведи вибирали переможців у чотирьох категоріях — будівлі, археологічні пам’ятки, кораблі та промислові музеї (arbetslivsmuseer), а також найкраще фото з усіх категорій, яким було визнано знімок судна «Sarpen», збудованого у данському місті Нюкебінґ Фальстер в 1892 році. Попередня назва судна — «Freya». Тривалий час корабель базувався у данському порту Марсталь, а в даний час знаходиться у порту міста Сімрісгамн, що на півдні Швеції.

Замок Лекке в провінції Вестерйотланд.
Найкраще фото будівлі-пам’ятки
Автор фото — Henny stokseth. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

В археологічній категорії перемогла могила біля Ганнарве на острові Готланд у вигляді стоячих каменів, що утворюють форму корабля. Вона була зведена в кінці бронзового століття близько 1100 — 500 до н.е. і має 29 метрів завдовжки і 5 метрів завширшки. Це лише один із приблизно 350-ти кораблів-могил на острові Готланд. Переважно в кожній могилі виявлено тільки одне поховання. За звичаєм, померлих спалювали на багатті, після спалення кістки дробили та промивали перш ніж класти до урни.

Мегаліт у формі човна на фермі поблизу Ганнарве. На фоні – острів Лілла Карлсе.
Найкраще фото археологічної пам’ятки
Автор фото — Måns Hagberg. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Раніше було два корабля-могили біля Ганнарве. Один з них давно впав жертвою плуга. Цей був сильно зруйнований майже тим самим чином. Тільки деякі камені залишилися, коли археологи почали розкопки пам’ятки в 1959 році. Розкопки ґрунту виявили сліди всіх інших каменів під торфом. Реконструкція всієї могили виявилася не надто важкою. Камені, що були встановлені при реконструкції помічені з внутрішньої сторони, щоби відрізнити від тих, що лишалися на місці. Навколо могили було розкидано багато каміння, тому лише частина з них могла бути в первісній пам’ятці.

Музейна вузькоколійна залізниця Рістен-Лаквік (місто Отвідаберг).
Найкраще фото у категорії промислових музеїв
Автор фото — Kurtdj. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons
Мегаліт у формі човна поблизу селища Косеберга
Автор фото — Kristianwhedberg. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Фотографія мегалітичного комплексу поблизу селища Косеберга, що складається з кам’яних брил вагою до 1.8 тонни також нагадує за формою старовинний корабель. Розміри комплексу становлять приблизно 67 метрів у довжину та 19 метрів у ширину, що дозволяє вважати цей кам’яний корабель найбільшим серед тих, що збереглися до наших днів. Точних даних щодо призначення комплексу та часу його побудови немає, однак найімовірніше його було зведено на межі VI-VII століть.

Судно «Ejdern», збудоване у 1880 році.
Автор фото — Stefanchristophs. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Місце в десятці посіло зображення ще одного судна — пароплава під назвою «Ejdern». Його було збудовано у Гетеборзі в 1880 році. Виконував рейси в архіпелазі Гетеборга, на озері Роксен та між містами Седертальє і Мерке. У 1957 році через поганий експлуатаційний стан та низьку рентабельність мав бути списаний, однак група зацікавлених людей врятувала його від знищення і перетворила на пароплав-музей, що здійснює рейси щоліта з 1976 року.

Зоряне небо над кладовищем у Єттлінге.
Автор фото — Cirre1. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Витоки фортеці у Гельсінгборзі оспорюються, але данська легенда покладає її побудову до царювання легендарного короля Фроді. Тим не менш, ця легенда не була підтримана археологічними доказами. Дендрохронологічне дослідження показало, що ядро фортеці було побудовано в 1310-ті, коли Ерік VI був королем Данії. Фортеця вважалася найважливішою фортецею в Данії, будучи невід’ємною частиною в забезпеченні контролю за протокою Ересунн між Сканією і Зеландією. У 1429 році Данія ввела Зундський податок за прохід через протоку, який складав значну частину коштів, які надходили від податків.

Середньовічна фортеця Кернан у Гельсінборзі.
Автор фото — Wanhongjun. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Вона була здана Швеції разом із рештою Сканії в рамках Роскілльського миру в 1658 році. Фортеця була відбита данськими силами в 1676 році під час Дансько-шведської війни, і її захоплення відзначалося величезним прапором Данії над нею. Цей прапор був пізніше захоплений шведської армією і зберігається в Музеї армії (Armémuseum) в Стокгольмі. Фортеця повернулася до шведів відповідно до Лундського договору в 1679. Карл XI наказав зруйнувати більшу її частину, побоюючись, що вона занадто незахищена від раптової атаки з Данії. Єдине, що вдалося врятувати для нащадків, було старе середньовічне ядро вежі. Башта лишалася орієнтиром для судноплавства через Ересунн.

Замок відновлено у 1893-94 за дорученням Оскара Фердинанда Траппа, шведського бізнесмена і інженера (1847-1916). Архітектором відновлення був Йозеф Альфред Гелерстрьом (Hellerström, 1863-1931), міський архітектор Гельсінгборга з 1903 по 1928. Метою реставрації було відновлення, у міру можливості, базуючись на найстаріших відомих середньовічних ілюстраціях.

Рунічний камінь у Церкві Валлентуни.
Автор фото — Björn Strömfeldt. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Церква часів раннього середньовіччя у парафії Сунтак (комуна Тідагольм).
Автор фото — Daniel Eriksson. Ліцензія CC-BY-SA-3.0з Wikimedia Commons

Було використано матеріали зі статті Kärnan.

One thought on “Переможці Північного краю

  • 04/11/2014 о 14:24
    Permalink

    Дякую за цікаву та пізнавальну публікацію)

    Відповідь

Залишити відповідь до olya nesterenko Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.