Пам’ятки зникають одна за одною
Змушені пожуритися вам сумними новинами — через різні причини одна за одною зникають підохоронні пам’ятки.
14 червня у с. Великополе Яворівського району Львівської області (не плутати з Великим Полем на Рівненщині) сталася пожежа у дерев’яній будівлі Української греко-католицької церкви Собору Пресвятої Богородиці. За дві години вогонь фактично знищив церкву 🙁 ДСНС України повідомляє, що жертв і постраждалих немає, а причиною пожежі попередньо називають коротке замикання електромережі.
Церква Собору Пресвятої Богородиці у селі Великополе була побудована 1781 року і є пам’яткою архітектури національного значення.
![Церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Великополе. Автор фото — Klymenkoy (2013 рік, ліцензія CC-BY-SA-4.0)](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96_130727_5132.jpg/800px-%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96_130727_5132.jpg)
Хвиля знесення пам’ятників комуністичним діячам у квітні захопила і монументи зі списків Міністерства культури, зокрема у Харкові — пам’ятник Миколі Руднєву. Також було повалено пам’ятники Григорію Орджонікідзе та Якову Свердлову, а в травні — Сергію Кірову, Феліксу Дзержинському й Івану Котлову; це все пам’ятки місцевого значення. І якщо пам’ятник Леніну в Харкові виключили з реєстру пам’яток як такий, що втратив предмет охорони, то вищезгадані ще досі, скажімо так, охороняються.
![Пам'ятник Г. К. Орджонікідзе (Харків). Автор фото — Avaness (2012 рік, ліцензія CC-BY-SA-3.0)](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/86/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93._%D0%9A._%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B7%D0%B5%2C_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2.jpg/397px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93._%D0%9A._%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B7%D0%B5%2C_%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2.jpg)
Давніше ми вже писали і про інші пам’ятки, які зникли і залишилися лише у ваших фото: це дерев’яна Успенська церква у тому ж Яворові, помешкання композитора Ярослава Ярославенка у Львові.
Можна доводити собі, що і так ніщо не вічне, і сперечатися щодо того, чи взагалі треба було вносити до реєстрів пам’яток, що охороняються законом, скажімо, однотипні пам’ятники Леніну, яких досі немало по селах України. Останні, і їх зображення, ще й захищені авторським правом, що не змінюється після зникнення самого пам’ятника — в цьому мали змогу переконатися учасники конкурсу «Вікі любить пам’ятки» (див. детальніше наш заклик freepanorama.org.ua).
Але руйнування пам’яток засмучує. А все, що нам залишається, це закликати їх берегти — і завантажувати фото у Вікісховище. Нехай ці світлини будуть старі і не зовсім якісні, або ж узагалі зображуватимуть лише рештки пам’яток, що залишились. Повторимось:
Не страшно натиснути кнопку «Завантажити фото». Але якщо ніколи цього не буде зроблено, то всім, що залишиться на згадку про якусь втрачену пам’ятку прийдешнім поколінням, буде набір куцих речень у довіднику: Було. Знищено. Нема.