Найкращі фото у спеціальній номінації «Польська спадщина 2024»
Представляємо підсумки спеціальної номінації «Польська спадщина» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2024 року. Спецномінація пройшла вперше за підтримки ГО «Вікімедіа Польща» (Wikimedia Polska).
Під час конкурсу 126 авторів та авторок подали майже 5200 робіт, на яких зображено 644 об’єкти (з них 215 — без офіційного охоронного статусу) із 17 регіонів України. Усього у списках спецномінації, започаткованих для конкурсу, є 1303 пам’ятки, з них 471 — не охороняється державою.
Після перевірки організаційним комітетом на відповідність вимогам номінації до волонтерів-відсіювачів потрапили 4864 фото. На перший раунд до журі перейшло 2009 робіт, з яких члени журі відібрали 228 робіт на другий раунд. Тут журі оцінювало світлини за десятибальною шкалою (параметри — цінність для Вікіпедії, технічна якість, оригінальність).
До журі спецномінації ввійшли:
- Міхал Лащковський (Michał Laszczkowski) — громадський діяч, історик, організатор консерваційних робіт на історичних спорудах Центральної та Східної Європи;
- Даміан Куява (Damian Kujawa) — вікімедієць, волонтер, громадський діяч;
- Юлія Шабловська (Julia Szablowska) — фоторедакторка, фотографка, кураторка;
- Маґдалена Ляхович (Magdalena Lachowicz) — доцентка кафедри східних студій Університету Адама Міцкевича в Познані, Польща;
- Юлія Марія Кошевска (Julia Maria Koszewska) — соціологиня, бібліотекарка, громадська діячка і продюсерка.
«Ми дуже вражені результатами цієї спецномінації — за короткий час із кінця серпня по жовтень 2024 року волонтерам вдалося започаткувати конкурсні списки на понад 1000 об’єктів, а учасники не тільки активно вантажили фото, а й надсилали інформацію для розширення та уточнення списків. Наприклад, Вадим Постернак, наш постійний учасник і багаторазовий переможець, не тільки завантажив світлини 239 об’єктів польської спадщини, а й надав дані для формування списків польської спадщини Вінницької області, які станом на зараз налічуються майже 500 об’єктів.
Первинно ми планували зосередитися на більш знаних туристичних замках і фортецях, а також на іноді цілком невідомих кладовищах і навіть костьолах — багато з цих об’єктів занепадають за відсутності активної громади, яка б їх доглядала, і нам хотілося привернути увагу до тих із них, які навіть не мають офіційного охоронного статусу. Отримана кількість і якість робіт перевищила наші сподівання, тож результати погруповані за типами пам’яток.
Ми дуже сподіваємося, що спецномінацію вдасться продовжити наступного року, адже ще дуже багато залишилося сфотографувати. І ми також плануємо окрему кампанію із ілюстрування та створення статей Вікіпедії про ці пам’ятки» — прокоментувала Дарина Вознюк, менеджерка української частини «Вікі любить пам’ятки».
Журі відзначило 8 робіт 4 авторів та авторок, де зображено 6 пам’яток із 5-ти регіонів — Вінницька, Львівська, Тернопільська, Хмельницька області та Київ.
Найкраща серія у категорії «Палац»
Журі найвище оцінило серію із двох робіт із зображенням палацу у селі Бугаївка Вінницької області. Фото зроблені Олександром Мальоном 8 червня 2024 року.
Палац датується 1893 роком, входить до палацо-паркового комплексу пам’яток із охоронним номером 156-М/0. Стаття у Вікіпедії про цей палац ще відсутня, але про палац місцевого поміщика Фелікса Шостаковського можна прочитати трохи більше на сайті «Україна Інкогніта». Зараз перебуває у стані руйнації.
Найкраща серія у категорії «Садиба»
Журі відзначило також іншу серію Олександра Мальона — тут зображено садибу у селі Чагів Вінницької області. Фото від 8 червня 2024 року. Садиба датується II пол. XIX ст. Це комплекс пам’яток із охоронним номером 163-М. До комплексу входить будинок управителя, будинок челяді та парк.
За повідомленнями ЗМІ маєток викупили подружжя Ігоря та Олени Рябцевих, які планують там оселитися, тому займаються відбудовою. На сайті «Україна Інкогніта» вказано, що останніми власниками у джерелах вказувалися поміщики польського походження Грущинські або Яновський.
Найкраще фото у категорії «Замок»
На першому місці у цій категорії за оцінками журі — робота із зображенням замку у селищі Олесько Львівської області. Тут народився король Ян ІІІ Собеський. Авторка фото — Катерина Поліщук. Пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 404/0. Фото від 30 жовтня 2020 року.
Найкраще фото у категорії «Костел»
На першому місці серед робіт із зображенням костелів — аерофото із зображенням костелу Святого Миколая у Києві. Автор світлини — Максим Попельнюх. Пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 260108/1. Фото від 24 червня 2021 року.
Максим Попельнюх, світлина якого 2023 року посіла перше місце на українському етапі та ввійшла до п’ятірки найкращих на міжнародному конкурсі, поділився своїми міркуваннями про мотивацію так: «Моя участь у конкурсі “Вікі любить пам’ятки” — це можливість поєднати моє давнє хобі з важливою місією: привернути увагу до культурної спадщини України та показати її красу на міжнародному рівні. Цей конкурс надихає мене знаходити унікальні ракурси та моменти, які можуть розкрити суть і велич архітектурних пам’яток.
Мотивує мене також те, що мої фотографії можуть стати частиною глобального проекту зі збереження пам’яток і популяризації культури. Крім того, участь у конкурсі дає можливість відчути підтримку спільноти фотографів і поділитися своєю творчістю з широкою аудиторією. Це чудовий шанс не лише розвиватися самому, але й робити внесок у справу, яка є важливою для нашої країни».
Найкраще фото у категорії «Каплиці»
У цій категорії за оцінками журі найвище місце посіла робота із зображенням каплички-гробівця графської родини Забєльських гербу Тшаска у селі Мала Лука Тернопільської області. Будівля без охоронного статусу. Автор фото — Дмитро Полюхович. Фото від 4 лютого 2023 року.
Детальну розвідку про каплицю можна прочитати на сайті «Україна Інкогніта».
Найкраще фото у категорії «Кладовища»
За оцінками журі у цій категорії найвищі оцінки отримала робота Дмитра Полюховича із зображенням римо-католицького кладовища у селищі Сатанів Хмельницької області. Фото від 21 жовтня 2016 року. Кладовище не захищається як об’єкт культурної спадщини.
Детальніше про саме кладовище написано самим Дмитром Полюховичем на сайті «Україна Інкогніта» — цвинтар обстежувався у рамках спільного проєкту «Могили предків» ГО «Україна Інкогніта» та Відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради.
Активні учасники
Десятка найактивніших учасників:
- Вадим Постернак (фото 239 об’єктів)
- Петро Грушко (фото 136 об’єктів)
- Сергій Оньков (фото 55 об’єктів)
- Дмитро Полюхович (фото 51 об’єкт)
- Олександр Мальон (фото 43 об’єкти)
- Михайло Потупчик (фото 34 об’єкти)
- Віталій Солодовник (фото 28 об’єктів)
- Костянтин Буркут (фото 26 об’єктів)
- Zala (фото 22 об’єкти)
- Михайло Тітаренко (фото 19 об’єктів)
Костьол-мавзолей Потоцьких. Печера, Вінницька область (16 жовтня 2019 року)
Фото: Вадим Постернак, CC BY-SA 4.0
Світлини-переможці з цього допису та інші роботи, відзначені у конкурсі 2024 року, можна переглянути на Вікісховищі за посиланням.
Читайте також: