«Польська спадщина»: представлення журі спеціальної номінації
Представляємо журі цієї спеціальної номінації «Польська спадщина», яка вперше пройшла 2024 року в межах української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Партнером спецномінації виступила ГО «Вікімедіа Польща».
На цю спецномінацію 126 авторів подали майже 5200 робіт, на яких зображено 644 об’єкти, з них 215 — без офіційного охоронного статусу. Усього у списках спецномінації, започаткованих для проведення спецномінації, є 1303 пам’ятки, з них 471 — не охороняються державою.
До журі спеціальної номінації ввійшли:
Міхал Лащковський (Michał Laszczkowski) — громадський діяч, історик, організатор консерваційних робіт на історичних спорудах Центральної та Східної Європи.
Засновник і багаторічний президент Фонду культурної спадщини, який з 2012 року працює над історичними будівлями в Польщі, Україні, Білорусі, Латвії, а також у Молдові, Франції та Італії.
В Україні він координував консерваційні роботи у Львові, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Олиці та ще декількох десятках міст. У Польщі, зокрема, сприяв ремонту трьох українських військових ділянок на цвинтарях у Варшаві та Каліші, де поховані вояки УНР.
У 2022—2024 роках директор Польського національного інституту охорони пам’яток. Більше можна прочитати у статті Вікіпедії польською.
Даміан Куява (Damian Kujawa) — польський вікімедієць, волонтер, громадський діяч.
«З січня 2024 року я працюю у Wikimedia Polska (WMPL) на посаді помічника команди (team assistant) — я відповідаю за допомогу команді WMPL в адміністративних питаннях і за контакт із спільнотою руху Вікімедіа.
З 2022 по 2023 рік я займався волонтерською діяльністю в організації культурних заходів, зокрема фотовиставок в Українському домі. Протягом цього часу я також допомуагав у діяльності першого Центру підтримки біженців з обмеженими можливостями (створеного Фондом Авалон).
На початку 2023 року, я допоміг співорганізувати Перший Варшавський геополітичний форум зосереджений на польсько-українській співпраці, що було приурочено до першої річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Також я був автором проєкту створення «Площі захисників України» у Варшаві в рамках Громадянського бюджету.
З 2023 року я пишу про польсько-українські стосунки та спільну історію для порталу CzasWschodni.pl, а також мої статті публікуються на Українсько-польській медіа-платформі (УПМП). З вересня 2023 року я є членом Товариства польсько-українського примирення, де спільно керую соціальними мережами та графікою».
Юлія Шабловська (Julia Szablowska) — фоторедакторка, фотографка, кураторка, яка спеціалізується на використанні фотографії як інструменту соціальної рефлексії та оповідання.
Юлія здобула значни й досвід роботи фоторедакторкою у Службі фотографії на телеканалі «Белсат», де понад чотири роки вдосконалювала свої редакторські навички. Вона керувала командою та соціально-ангажованими фотопроєктами, формуючи візуальні наративи, які відображали соціальні та політичні реалії в Білорусі. Її досвід роботи зі зображеннями дав їй змогу не лише вдосконалити технічні навички, але й досягти успіху в управлінні фотопроєктами.
У 2022 році, реагуючи на кризу міграції та біженців, Юлія запустила проєкт «Новий дім», орієнтований на дітей та молодь з Білорусі та України. Завдяки цьому проєкту фотографія та арт-терапія стали інструментами емоційної підтримки та соціальної інтеграції, допомагаючи молодим людям адаптуватися та впоратися з викликами міграції. Проєкт отримав визнання на численних виставках і фестивалях, у тому числі на Fotofestiwal у Лодзі та майстер-класі в галереї BWA. Її багаторічний досвід роботи з молоддю та мігрантськими спільнотами дозволяє їй розвивати не лише фотографічні навички учасників, але й допомагає їм відновити свій голос та впевненість через мистецтво.
Юлія Шабловська поєднує свій досвід у фотографії з глибоким розумінням необхідності діалогу та співпереживання. Її підхід гарантує, що кожна історія, яку вона допомагає розповісти, стає не просто документацією, а й простором для особистих роздумів і розуміння — як для її творців, так і для аудиторії.
Маґдалена Ляхович (Magdalena Lachowicz) — доцентка кафедри східних студій Університету Адама Міцкевича в Познані, Польща. Сфера її наукових інтересів: етнічні відносини та регіональні рухи в колишніх радянських республіках, історія Радянського Союзу та рух громадянського суспільства в сучасній Росії, Білорусі та Україні.
«З початку моєї академічної діяльності мої наукові інтереси були зосереджені на проблемах соціології нації, етнічних відносин і регіональних рухів в Євразії. Обсяг дослідження стосувався сучасної національної політики країн Центральної та Східної Європи, з особливим наголосом на Польщі, Україні та Словаччині, а особливо функціонування групи карпаторусинів у контексті регіональної політики та глобальних суспільних процесів. Поточні наукові інтереси зосереджені на вивченні пам’яті та політики ідентичності у сфері створення культурної пам’яті у Східній Європі.
Також досліджую питання, пов’язані з розвитком третього сектору в Російській Федерації, громадянським суспільством, роллю альтернативних культурно-мистецьких проектів у протестних рухах Білорусі та України». Більше можна прочитати тут: https://historia.amu.edu.pl/dla-pracownika/pracownicy/pracownicy-naukowo-dydaktyczni/magdalena-lachowicz
Юлія Марія Кошевска (Julia Maria Koszewska) — польська соціологиня, бібліотекарка, громадська діячка і продюсерка.
Її докторське дослідження було зосереджено на перформативності меморіальної освіти та освіти з формування ідентичності. Вона зосередилася особливо на державних музеях та їхніх освітніх практиках, створеній ними колективній пам’яті та її впливу на національну ідентичність (пам’ять про Голокост і музеї в Польщі та Ізраїлі після 1995 року). 2013 році Юлія ініціювала та координувала першу конференцію openGLAM у Польщі: «OpenGLAM 2013. Відкриті культурні ресурси».
З 2017 року працює у Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄУ.
З 2009 року вона є членкинею асоціації Wikimedia Polska. Віцепрезидентка WMPL з червня 2022 року. Входить до складу Громадянського комітету солідарності з Україною (пол. Komitet Obywatelski Solidarności z Ukrainą).
Більше можна прочитати у статті Вікіпедії польською.
Журі вже завершило роботу з визначення переможців. Результати будуть незабаром оприлюднені.
Читайте також: