Вікі любить пам'ятки
АнонсиСпецномінації

Спецномінація «Млини»

antanana

Українська Млинологічна Асоціація (УМА) оголошує спеціальну номінацію «Млини» у рамках української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Водяний чи вітряний млин — це і архітектурна пам’ятка, і втілення інженерної думки, і у прямому сенсі слова годувальник людей. Колись млини становили невід’ємну частину українського ландшафту. На околиці села, на горбі, де більше вітру, одночасно могло махати крилами кількадесят вітряків. Відомо про деякі населені пункти, де їх було понад 120 (!). А у краях, багатих на воду, на потічку могла стояти ціла вервечка млинів водяних. Колективізація 1920-х, боротьба з «приватновласництвом», електрифікація 1950-60-х, «нічийність» вцілілих млинів після розвалу колгоспів та їхнє варварське розграбування у 1990-х призвели до того, що дотепер поза межами музеїв просто неба збереглися лише «останні з могікан» — переважно покинуті чи напівзруйновані. Вітряки та водяні млини, що їх утримують у діючому стані, сьогодні можна порахувати на пальцях… Проблема млинів ще й у тому, що левову частку з них ніхто ніколи не вважав і тепер не вважає пам’ятками. Їхнє нищення, таким чином, не вважається порушенням закону, і млини зникають буквально на очах. Укладання переліку і фотофіксацію нині існуючих млинів просто нікому виконати, окрім нас із вами — тож запрошуємо долучитися до конкурсу!

Cписок пам’яток, що пропонуються для участі у спецномінації, можна переглянути за посиланням: «Вікіпедія:Вікі любить пам’ятки/Млини». До нього входять вітряні, водяні, парові та інші млини, як дерев’яні, так і муровані, будь-якої міри збереженості — від діючих до напівзруйнованих. Список ще не є вичерпним, і він доповнюватиметься впродовж конкурсу.

До списку входять і ті об’єкти, які охороняються як пам’ятки, і ті, що поки не мають такого статусу. Зверніть увагу, що світлини останніх відзначатимуться тільки у межах цієї спецномінації і не будуть брати участі в основній частині конкурсу.

Якщо вдалося сфотографувати водяний млин чи вітряк, але його нема у списках — напишіть листа на wlm@wikimedia.org.ua (чи напишіть коментар під цим дописом). Вкажіть назву населеного пункту, де розміщений об’єкт, щоб ми змогли доповнити списки.

Переможцями стануть автори найкращих фото за оцінками спеціального журі, яке очолить Олена Крушинська — краєзнавець, авторка низки книжок про пам’ятки України, член Міжнародного млинологічного товариства (TIMS) та Української Млинологічної Асоціації. До журі також увійдуть Президент TIMS Віллем ван Берґен та багаторічний лауреат нашого конкурсу Сергій Криниця.

Окремо журі відзначить автора найкращої фотографії досі не відомого млина.

Переможці отримають від партнера спецномінації призи, зокрема видані цього року за підтримки Українського культурного фонду «Український млинологічний журнал» (304 сторінки, 545 ілюстрацій), що містить понад 40 статей українських та іноземних авторів, та комплект з 30-ти авторських листівок «Вітряки України» із чудовими малюнками художника Олега Яриніча.

Про партнера:

«Українська млинологічна асоціація» — неприбуткова громадська організація, діяльність якої спрямовано на виявлення, оприлюднення, дослідження та відновлення пам’яток млинарства в Україні.

Млинологія (англ. molinology) вивчає млини та інші інженерні споруди, що використовують силу вітру, води, м’язову силу людини чи свійських тварин для приведення у рух зернопереробного, лісопильного, ковальського, сукновального або іншого обладнання (відомо понад сто функцій). Млинологія має свою термінологію і науковий апарат та об’єднує різних за фахом дослідників, як-от краєзнавців, істориків, архітекторів, музейників, етнографів, фольклористів, археологів, мистецтвознавців — та в першу чергу просто людей, небайдужих до такої складової культурної спадщини, як млини і млинарство. У світі існує чимало національних та регіональних млинарських асоціацій, а вже понад 50 років активно діє Міжнародне млинологічне товариство (The International Molinological Society, TIMS), що включає понад 500 членів на п’яти континентах, видає два наукові періодичні видання і проводить щочотирирічні міжнародні симпозіуми, один з яких саме пройшов цього серпня у Берліні. Україна була представлена на ньому заочно — виданим за підтримки УКФ випуском «Українського млинологічного журналу», всі статті та ілюстрації якого анотовано англійською мовою з розрахунку на широку міжнародну аудиторію.

Дякуємо за допомогу у доповненні списку млинів Олександру Михайлику — засновнику фейсбучної спільноти «Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв».

Матеріал допису підготувала Олена Крушинська.

62 коментарі до “Спецномінація «Млини»”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *