Обласні

Сумська та Чернігівська області

Троїцька (Миколаївська) церква. Пустовійтівка, Сумська область © Андрій Мозоль
Світлина пам’ятки у Сумській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Сумської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

На світлині зображено Троїцьку (Миколаївську) церкву у селі Пустовійтівка Роменського району. Ця церква є пам’яткою архітектури національного значення (1900—1906 роки). Церкву було зведено за проектом полтавського архітектора Носова Сергія Васильовича[1]. Україна Інкогніта зараховує цей унікальний храм до десяти маловідомих сільських архітектурних шедеврів — величезна мурована церква у стилі історизм[2]. Статті про саму пам’ятку у Вікіпедії українською ще не створено — як і статті про її архітектора…

Інша робота із іншою Миколаївською церквою — із Глухова — тільки трохи поступилася найкращій світлині. Як зазначила членкиня журі Наталія Шестакова:

Незвичне фото у ретро-стилі, дуже важко спіймати цей момент із можливістю спокійного, «глибокого» віддзеркалення у калюжі дощу на стоянкці автобусів та автостранспорту. Автору вдалость зловити «чарівну мить» та чудово передати атмосферу. Дуже оцінила «дочекатись потрібного моменту у потрібном місці у потрібну погоду» та «побачити зірки в калюжах»

Миколаївська церква. Глухів, Сумська область © Роман Наумов
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Найкращою світлиною пам’ятки у Чернігівській області стала робота із зображенням П’ятницької церкви у Чернігові. Храм побудований в кінці XII — на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти купців; чотиристовпна, тринавна, триапсидна, однобанна, в основі плану — чотиристовпний хрестово-купольний храм, майже квадрат у перерізі. У 1676 і 1690-х pp. ним же була проведена повна реставрація і перебудова церкви у стилі українського бароко. Імовірно роботи велись під керівництвом архітектора Івана Зарудного. Після реставрації церква набуває вигляду семибанного храму з бароковими фронтонами (на східному окреслювався герб гетьмана Івана Мазепи). У 1750 році храм горів, через 5 років його відновили, а також прибудували барокові прибудови, на яких були зроблені невеликі грушовидні бані. 25 вересня 1943 року храм зруйновано. У грудні 1943 р. до Чернігова приїхав видатний радянський дослідник давньоруського зодчества П. Д. Барановський, якому вдалося з великою достовірністю відтворити всі форми будови — однієї з найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури. Пізніше церку було відкрито як музей.

П’ятницька церква. Чернігів © Роман Наумов
Світлина пам’ятки у Чернігівській області, що отримала найвищі оцінки журі і отримала відзнаку «Найкраще фото Чернігівської області» 2018 року
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Трохи роботі-переможцю поступилися за балами світлини із зображенням Покровської церкви у Жуклі («Гарна презентація нерозтиражованого об’єкту, гарна композиція. Якість, кольори та загальний настрій фото») та незмінних гармат із бастіонів Чернігівської фортеці.

Покровська церква. Жукля, Корюківський район, Чернігівська область © Олександр Мальон
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Гармати з бастіонів Чернігівської фортеці. Чернігів © Сергій Криниця
Вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0, з Wikimedia Commons

Для підготовки публікації було використано матеріали з Вікіпедії «Пустовійтівка» та «П’ятницька церква (Чернігів)».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *