Війна руйнує пам’ятки: російські злочини проти української культурної спадщини

Представляємо підсумки спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2023 року: п’ятнадцять знакових фото пам’яток української культурної спадщини, яка постраждала через війну Росії проти України.

«Станом на 6 березня 2024 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 345 об’єктів культурної спадщини України з 24 лютого 2022 року. За даними Міністерства культури та інформаційної політики — 945 пам’яток. І, на жаль, ця цифра щодня зростає.

Ми додали цю спеціальну номінацію, аби допомогти задокументувати факти нищення української культурної спадщини Росією та через Вікіпедію поширити їх не лише серед українських читачів, але й іноземних. За час конкурсу учасники завантажили 417 світлин — є такі, що фіксують вигляд пам’ятки через кілька місяців після прильотів, а є й такі, що через дві години… Серед представлених тут регіонів — Житомирська, Харківська, Чернігівська та Одеська області», — прокоментувала Ольга Крезуб, членкиня організаційного комітету конкурсу. 

До складу журі увійшли: 

• Євгеній Васюков — архітектор, фотограф та співавтор проєкту «Архітектура Миколаєва».
• Надія Лиштва — архітекторка, пам’яткоохоронниця з Дніпра.
• Сергій Петров — історик, журналіст, фотограф, документатор російських воєнних злочинів на Харківщині та дописувач української Вікіпедії.

Перше місце

На першому місці серія фотографій руїн дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі В’язівка Житомирської області. Церква знищена внаслідок російського обстрілу 7 березня 2022 року. Автор світлин — Олександр Мальон.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — дерев’яний храм, пам’ятка архітектури національного значення, збудована у 1862 році. У 1930-х роках радянська влада закрила церкву і її частину навіть розібрали. Під час німецької окупації служби відновили, а остаточно відбудували храм місцеві жителі після завершення Другої світової війни. У 2022 році церква відзначала б своє 160-річчя, але була знищена росією на початку повномасштабного вторгнення…

Серія фото церкви зроблена 27 травня 2023 року.

Друге місце

Друге місце посіло фото «Магазину» — історичної будівлі на майдані Конституції у Харкові, пошкодженої внаслідок російського ракетного удару 2 березня 2022 року. Автор знімку — Михайло Тітаренко.

Будівля, відома серед харків’ян як «Магазин», розташована на майдані Конституції — пам’ятка архітектури Харкова, збудована у 1894 році для магазину скобяних виробів за проєктом українського архітектора Віктора Величка. У 1954 році до оригінальної споруди добудували два поверхи і за радянського часу всередині знаходився магазин «Люкс».У Вікіпедії все ще відсутня стаття про цю пам’ятку.

Фото зроблене 28 березня 2022 року. Цю ж роботу відзначило журі спеціальної відзнаки «Визначні місця Харкова».

Третє місце

Третє місце посіло фото Палацу праці у Харкові, пошкодженого в результаті російського ракетного обстрілу 2 березня 2022 року. Авторка — Наталія Ластовець.

Палац праці, або ж Прибутковий будинок страхового товариства «Росія» — пам’ятка архітектури місцевого значення. Збудована у 1914—1916 роках за проєктом архітектора Іполита Претро. Після Жовтневого перевороту будинок націоналізували та облаштували всередині Народний комісаріат праці та Всеукраїнська Рада професійних спілок. Під час битви за Харків росіяни обстріляли центр міста, серйозно пошкодивши багато історичних будівель і Палац праці зокрема.

Фото зроблене 18 червня 2022 року. Світлина також посіла третє місце у «Визначні місця Харкова» у підтемі «Руйнація пам’яток».

Четверте місце

На четвертому місці — серія світлин музею українських старожитностей Тарнавського, частково зруйнованого під час ракетного обстрілу Чернігова 11 березня 2022 року. Автор фото — Сергій Тарабара.  

Музей українських старожитностей В. В. Тарнавського — музей Чернігівського губернського земства, заснований у 1902 році на основі приватного зібрання відомого колекціонера, поміщика та мецената Василя Тарнавського. Наприкінці ХІХ століття справи у родини Тарнавських почали погіршуватися і тоді меценат заповів передати старожитності зі своєї колекції Чернігівському земству. Після приходу радянської влади музей перейменували в Перший радянський музей, а у 1923-1925 роках був об’єднаний разом з іншими чернігівськими музеями в Чернігівський державний музей. У сучасності у будівлі розташовувалася обласна бібліотека для дітей та юнацтва.

Фото зроблені 10 квітня 2022 року.

Сергій Тарабара розповів, що його мотивувало до участі «бажання наповнити новою інформацією Вікісховище та весь інформаційний простір».

П’яте місце

На п’ятому місці також фото Сергія Тарабари — знімок зруйнованого будинку окружного суду у Чернігові. 

Ця пам’ятка історії місцевого значення була пошкоджена 25 лютого 2022 року через авіаудар російських військ. Будівлю звели 1904 року для окружного суду, який розміщувався там до 1917 року. Потім там якийсь час розміщувався уряд Радянської України. На час повномасштабного вторгнення у будинку розміщувалося управління СБУ у Чернігівській області. У розділі Вікіпедії українською все ще відсутня стаття про цю пам’ятку.

Фото зроблене 10 квітня 2022 року.

Шосте місце

На шостому місці — світлина з фіксацією пошкодження обстрілами Єлецького монастиря у Чернігові. Автор — Сергія Тарабари.

Успенський Єлецький монастир — православний монастир та пам’ятка національного значення. Його заснував ще у 1060 році чернігівський князь Святослав Ярославич як чоловічий монастир. У 1239 році монастир зруйнували під час монгольської навали. У 1680-х роках його відновили вже у характерному тогочасному стилі українського бароко за головування відомого українського церковного діяча Йоаникія Ґалятовського. На початку існування радянського союзу монастир закрили. Після повернення Україною незалежності він відновив свою роботу вже як жіночий монастир.

Фото зроблене 19 серпня 2022 року.

Сьоме місце

Сьоме місце посіло фото міського садибного будинку Павлових у Харкові, частково зруйнованого внаслідок влучання російської ракети 6 липня 2022 року. Автор — Михайло Тітаренко.

Міський садибний будинок Павлових, або ж просто Садиба Павлових — пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована на замовлення Єгора Павлова у 1832 році у стилі класицизму. На початку ХХ століття у будинку розташовувався готель «Хаст». У 1919 році будинок націоналізували та розташували у ньому Харківський штаб Частин особливого призначення, які мали боротися з антибільшовицькими виступами населення. 

Ударом зруйновано покрівлю, частину перекриттів та стіни, повністю зруйнований портик.

Фото зроблене 23 квітня 2023 року.

Восьме місце

На восьмому місці знімок Будинку Наркомпраці у Харкові, зруйнованого внаслідок ракетного удару 2 березня 2022. Автор — Михайло Тітаренко.

Будинок Наркомпраці — пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована у стилі модерн у 1910-х роках. Точний рік зведення залишається під питанням, проте за однією з версій будинок звели у 1916 році для 1-го вищого початкового училища, а 1925—1927 роках добудований під адміністративну функцію — для Народного комісаріату праці. До початку повномасштабного вторгнення у будівлі розташовувався економічний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Фото зроблене 16 березня 2022 року.

Дев’яте місце

На дев’ятому місці світлина зруйнованої внаслідок російських авіаударів 12 травня 2022 року колишньої чоловічої гімназії у Новгород-Сіверську Чернігівської області — у споруді вибито шибки, повністю зруйновано дах й частину фасаду. Автор фото — Сергій Тарабара. 

Будинок Новгород-Сіверської чоловічої гімназії — пам’ятка історії місцевого значення, збудована у середині XIX ст. у стилі неокласицизму. Будівля також є прикладом громадянської архітектури, проте головні особливості споруда втратила за радянських часів: вікна першого поверху розтесали, аби зробити більшими, зникли замкові камені над отворами першого поверху та віконні лиштви другого поверху.

Стіни будівлі свого часу стали альма матер для відомих діячів, наприклад для історика та фольклориста Михайла Максимовича. За радянських часів у приміщенні розташовувалась школа-інтернат імені Ушинського, а зараз — Новгород-Сіверський державний ліцей імені Ушинського.

Фото зроблене 15 липня 2022 року.

Десяте місце

На десятому місці будинок молодіжного центру, частково зруйнованого авіаударом по будівлі Чернігівської міської ради 27 лютого 2022 року. Автор світлини — Сергій Тарабара. 

Будинок Чернігівського молодіжного центру — пам’ятка архітектури місцевого значення у Чернігові. Будівництво розпочали у 1935 році за проєктом архітектора Петра Савича, а у 1939 році у приміщенні розмістився кінотеатр імені Щорса, який став третім найбільшим кінотеатром у місті. Під час Другої світової війни будівля була зруйнована і відбудована вже у 1947 році. У тому ж році у кінотеатрі пройшов суд над угорськими та німецькими військовополоненими. У 1962 році будинок реконструювали: додали «червоний» та «круглий» зали. Кінотеатр закрили у 2017 році і натомість там розташовувався обласний молодіжний центр.

Фото зроблено 14 квітня 2022 року. 

Зруйновані війною: інтер’єри

В окремій категорії журі відзначило фото пошкодженого інтер’єру Будинку вчених внаслідок ракетного удару по Одесі 23 липня 2023 року. Автор фото — Олександр Левицький.

Будинок вчених — пам’ятка архітектури національного значення, збудована у 1896—1897 роках як картинна галерея графа Толстого поруч з його особняком за проєктами архітекторів Франческо Боффо та Джорджо Торрічеллі.

Внаслідок російської атаки було вибито вікна, пошкоджено меблі та інтер’єри ХІХ століття, а також внутрішній літній сад. Пошкоджена не лише кімната на фото — ушкодження фіксують по всій будівлі. Олександр зафіксував руйнування через дві години після прильоту.

Фото зроблене 23 липня 2023 року. Роботи Олександра Левицького вигравали у конкурсі у минулих роках, на його думку «є сенс публікувати на конкурс, оскільки вони [фото] стануть надбанням громадськості».

Зруйновані війною: екстер’єри

Інше фото, відзначене журі спеціальної номінації в окремій категорії, це зображення пошкодженого обстрілом Будинку пожежного товариства у Чернігові. Автор — Сергій Тарабара.

Будинок пожежного товариства — пам’ятка архітектури місцевого значення. Збудована у 1893 році для пожежної команди добровільного пожежного товариства. Будинок поєднує в собі стиль історизму та готичні елементи — зубці на вежах, стрілчасті вікна. У 1941 році під час окупації німцями будівлю було спалено. Після завершення Другої світової будівля вже не виконувала свого першопочаткового призначення: коли її відновили у повоєнні роки там розмістилася Чернігівська обласна друкарня імені С. М. Кірова. Зараз у будівлі розташовуються різні офіси та непродовольчі магазини. Будинок пошкоджений в результаті обстрілів на початку повномасштабного вторгнення, коли навколо Чернігова тривали активні бойові дії. Руйнувань зазнав не лише фасад, але й внутрішня частина споруди. 

Фото зроблене 20 квітня 2023 року.

Примітка організаторів: З безпекових міркувань завантажувати можна було лише світлини та відео, що були зроблені до 30 червня 2023 року (включно). Виняток на поточні світлини був тільки для робіт, які зображували інтер’єри пам’яток.