Фото та статті конкурсантів вийшли друком
29 березня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного відбулась презентація журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти «Вікімедіа Україна».
Черговий номер науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва містить статті вікіпедистів, членів та учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Він став ще одним форматом інформування про конкурс та його здобутки на додачу до публікацій в друкованих та онлайн-виданнях, сторінок конкурсу у мережі інтернет, виставок, фотоальбомів, що побачили світ завдяки організаторам та прихильникам конкурсу.
Номер є різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються. У ньому вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами.
Статті ілюстровані більш ніж сотнею фотографій (своєрідний рекорд для журналу), які, за виключенням архівних, були завантажені на Вікісховище для конкурсу «Вікі любить пам’ятки».
До слова були запрошені присутні автори Руслана Маньковська та Іван Биков, фотограф Наталія Шестакова, упорядники номера — головний редактор журналу Леся Богослов та шеф-редактор Ігор Гирич (працювали у редакції до лютого 2016 року).
«Журнал «Пам’ятки України» присвячений конкурсу «Wiki любить пам’ятки» об’єднав прихильників друкованого видання та інтернет-користувачів з метою популяризації та збереження національної спадщини України. В умовах боротьби з бюрократичною машиною потрібно гуртуватися у громадські інституції для створення альтернативних списків пам’яток архітектури, які потребують охоронного статусу», — зазначила у своєму виступі Леся Богослов.
Руслана Маньковська наголосила, що незважаючи на непоправні втрати протягом ХХ ст. в царині дерев’яного будівництва, Україна тримає першість у світі за кількістю пам’яток сакральної дерев’яної. Однак на облік та під охорону держави взято тільки 18,3%, в контексті фотоконкурсу проблема збереження історико-культурної спадщини набирає особливого розголосу. «Пам’ятки є матеріалізованою пам’яттю українського народу, яка відображає його світогляд, внесок у світову культуру, а культура за Ліною Костенко «є гуманітарним дзеркалом суспільства». Завдячуючи міжнародному фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», українці своїми роботами гучно репрезентують українську культуру, переконливо демонструють світовий рівень її шедеврів, зокрема, у дерев’яній архітектурі», — сказала Руслана Маньковська.
Іван Биков під час представлення своє статті, зазначив, що окрім тексту та власних улюблених фото дерев’яних храмів Київщини, він подав до оприлюднення його авторський перелік збережених дерев’яних церков Київської області, деякі з храмів виявлено саме ним особисто. «Попри 73 роки радянської окупації та поневіряння останніх десятиліть, в Київській області ще існують (у різному стані збереженості ) 92 дерев’яні церкви…. Нам ще є що берегти, щоб не стати Диким Полем…», — зазначив він.
Презентація номеру поєналась з обговоренням стану пам’яткоохоронної справи в Україні, формування альтернативних офіційним переліків памяток, популяризації маловідомої культурної спадщини.
Дякуємо всім учасникам та гостям заходу. Запрошуємо до участі у наступному конкурсі «Вікі любить пам’ятки» у вересні 2016 року!