Результати спецномінації «Відео» 2020 року
Уже вдруге відзначаємо переможців у спеціальній номінації «Відео» у рамках нашого проєкту.
Цього року учасники завантажили майже 80 відео пам’яток, тоді як того року було подано тільки 30 робіт. До журі спеціальної номінації ввійшли: Олександр Гаврик (телеоператор, режисер монтажу, вікіпедист), Яна Тимошенко (історик, краєзнавець, громадська діячка), Назар Токар (відеоблогер, адміністратор Української Вікіпедії).
Atoly, адміністратор Вікіпедії українською, член організаційного комітету та ініціатор спеціальної номінації, прокоментував результати так:
«Звичайно, що організація цієї спецномінації потребувала незвичної роботи, адже це трохи нетипово — приймати відео у рамках фотоконкурсу. Проте наш конкурс цілком відбувається в онлайні, і відео є важливими для ілюстрування об’єктів культурної спадщини у статтях Вікіпедії. І якщо люди вже поїхали кудись заради світлин, можна сподіватися, що така спеціальна відзнака мотивує їх записати й короткий відеоряд. Певним недоліком є те, що не всі об’єкти, які можна вдало сфотографувати, вдається вдало відзняти на відео. Та й навички відеографів дещо різняться від навичок фотографів, тому наступного року нам варто попрацювати над тим, щоб залучити більше людей, які працюють саме з відео та розширити їх географію».
Перше місце посіло відео Ігоря Мартиніва, де зображено Церкву Святого Дмитра у селі Матків, Львівської області. Вона споруджена 1838 року, є пам’яткою бойківської архітектури та монументального мистецтва. 21 червня 2013 року церкву разом із іншими дерев’яними церквами карпатського регіону, було включена у список світової спадщини ЮНЕСКО. Яна Тимошенко прокоментувала так:
«Відеоролик зосереджений на основному об’єкті і не відволікає другорядними спорудами. Відео чітко сфокусоване та добре освітлене. Композиція та рух камери іноді зашвидкий для цього формату, але в цілому не змінює настрій твору. Стабілізація добра і сильного тремтіння не видно. Відео зняте з різних ракурсів, що збагачує відеоряд і водночас не надто відрізняються один від одного. Колір має помірну насиченість. У відео використана музична композиція яка не заважає перегляду і підходить під настрій відеоряду. Різкі гучні сторонні шуми відсутні. Присутнє доцільне титрування».
Олександр Гаврик відзначив якість роботи і те, що об’єкт розкритий повністю, хоча й зауважив, що хотілося б, щоб «відео було зняте у ясну погоду».
На другому місці за балами журі теж відео від Ігоря Мартиніва. Цього разу — палац Бруницьких у селищі Великий Любінь Львівської області. Олександр Гаврик високо оцінив роботу, але зауважив, що «використання чорної рамки в деяких кадрах не виглядає обґрунтованим».
Яна Тимошенко відмітила, що:
«Відеоролик повно висвітлює об’єкт культурної спадщини, а додані тексти про історію пам’ятки посилюють роботу. Відео якісне, стабілізоване, чітко сфокусоване, добре освітлене, зняте з різних ракурсів за допомогою дронів, що збагачує відеоряд У відео використана музична композиція яка, на мій погляд, заважка для нього, але без музики, яка не є обов’язковою для відеороликів у цьому конкурсі, робота не втрачає своєї привабливості. Відеоролик якісний і цікавий, достойний відзнаки».
Ігор Мартинів професійно займається зйомкою і має власний ютуб-канал nebo.lviv.ua. Він так пояснив мотивацію своє участі у конкурсі так:
«Мені як автору хочеться, щоб мої роботи побачила якомога більша аудиторія. Сподіваюся таким чином привернути увагу до свого ютуб-каналу».
Третє місце посів новий учасник нашого конкурсу — Кирило Венцеславський. На його відео — музей просто неба в Пирогові.
Яна Тимошенко прокоментувала ролик так:
«Відеоролик зроблений в межах однієї місцевості і одного об’єкту, має зрозумілу описову назву. Відео якісне, стабілізоване, чітко сфокусоване, добре освітлене, зняте з різних, вигідних для об’єкту ракурсів за допомогою дронів. Хоча в деяких місцях композиція та рух камери зашвидкі. Відеоролик не дуже повно висвітлює обраний об’єкт культурної спадщини — музей, оскільки його територія доволі велика і має значну кількість об’єктів. В цілому відеоролик справляє гарне враження».
Олександр Гаврик зауважив, що «об’єкт розкритий неповністю, колір відео трохи не природний, забагато людей в кадрі».
Серед авторів, чиї відео потрапили до фінального оцінювання журі, також були Любов Суверньова, Вячеслав Галєвський, а також користувачі Malinovskyi Oleg, AlexSyver.
Вітаємо переможців та дякуємо всім, хто подавали свої відеороботи!