Як пройшла церемонія нагородження «Вікі любить пам’ятки» 2024: ФОТО, ВІДЕО
31 травня у Києві відбулася церемонія нагородження переможців української частини конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2024 року. Захід традиційно пройшов у гібридному форматі, тож учасники й учасниці, що не могли приїхати, мали можливість доєднатися онлайн. Ведучими церемонії були менеджерка проєктів «Вікімедіа Україна» Олеся Луканюк та комунікаційна менеджерка Ірина Бойко.
Розпочалася церемонія з хвилини мовчання в пам’ять всіх загиблих на війні цивільних та військових вікімедійців, а також подяки Збройним Силам України, завдяки яким ми могли проводити конкурс та зібратися на церемонію.
Ведучі заходу Ірина Бойко та Олеся Луканюк
Фото: Галина Качуровська, CC BY-SA 4.0
Ведучі розповіли про загальні результати «Вікі любить пам’ятки» 2024 та партнерів, які надали свою підтримку. Після чого подякували організаційному комітету та всім причетним, хто займалися конкурсом 2024 року.
Вячеслав Мамон, відповідальний член Правління ГО «Вікімедіа Україна», та волонтери організаційного комітету: Анатолій Гончаров, Ольга Крезуб, Ілля Корнійко
Фото: Марія Криштопа, CC0
Частина волонтерів конкурсу: Оксана Макаренко, Сергій Петров, Дмитро Костюк, Наталія Ластовець, Оля Нестеренко
Фото: Андрій Чекановський, CC BY-SA 4.0
Працівники та підрядники, задіяні у конкурсі
Фото: Марія Криштопа, CC0
Після подяки учасникам(-цям) організаційного комітету, волонтер(к)ам та підрядникам(-цям) всі присутні зібралися для традиційного групового фото.
Учасники та учасниці церемонії нагородження
Фото: Марія Криштопа, CC0
Учасники та учасниці онлайн-частини церемонії нагородження
Скриншот: Антон Процюк, CC BY-SA 4.0
У конкурсі 2024 року було 9 спецномінацій: «Єврейська спадщина», «Німецька спадщина», «Польська спадщина», «Визначні місця Харкова», «Війна руйнує пам’ятки», «Елементи екстер’єру», «Інтер’єри», «Фотоплівка» та «Відео».
Результати спеціальної номінації «Єврейська спадщина». Владислав Гриневич, голова українського представництва UJE
Фото: Андрій Чекановський, CC BY-SA 4.0
Першими відзначили призерів та призерок спецномінації «Єврейська спадщина», яка відбувається за підтримки українського представництва канадської недержавної організації Ukrainian Jewish Encounter (UJE).
«Завдяки зусиллям професіоналів-фотографів фактично документалізуються пам’ятки, велика частина з яких має такий стан, що, можливо, за деякий час ми вже можемо їх і не побачити, зокрема через війну. Тому це дуже велика і важлива справа задокументувати цю велику частину українсько-єврейської історії та щоб це залишилося на покоління, як для дослідників, так і для загального розуміння наскільки Україна є мультикультурною державою», — прокоментував Владислав Гриневич, голова українського представництва UJE.
Переможці та партнери спеціальної номінації «Єврейська спадщина»
Фото: Ігор Єрмолаєв, CC BY-SA 4.0
Детальні результати спецномінації «Єврейська спадщина» можна переглянути тут.
Наступними відзначили переможців «Німецької спадщини», яку ми провели вдруге за підтримки Ради німців України (РУН).
«Я щасливий сьогодні бути тут не лише як представник Ради німців України, але як і людина яка дійсно брала участь як член журі. Ці фото — вони неймовірні, це велике досягнення. Для нас це приклад кооперації, тому що завдяки минулорічного проєкту ми сьогодні робимо віртуальний музей німців Причорномор’я та працюємо над іншими проєктами на сході України, щоб зберегти спадщину, яка через військову агресію росії майже зникла на теренах сходу України, і велику частку дійсно вдалих фото ми знайшли саме через цей конкурс. Я дуже щасливий, що так багато людей, які цінують та допомагають зберегти німецьку спадщину», — поділився член журі та очільник Ради німців України Володимир Лейсле.
Володимир Лейсле, керівник Ради німців України
Фото: Марія Криштопа, CC0
Переможці спеціальної номінації «Німецька спадщина»: Андрій Ковальський, Галина Качуровська
Фото: Марія Криштопа, CC0
Частина переможців спецомінації «Німецька спадщина»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Більше про результати «Німецької спадщини» за посиланням.
«Визначні місця Харкова» — спеціальна відзнака, яка вже вдруге проводиться у межах української частини конкурсу «Вікі любить пам’ятки» за ініціативи Молодіжної ради при Харківському міському голові.
«Визначні місця Харкова»: частина фото-переможців
Фото: Марія Криштопа, CC0
Поліна Зеленська, голова PR-відділу Молодіжної ради, зазначила, що: «Харків живе, він творить, він розвивається, і молодь — разом із ним. Завдяки цій співпраці ми можемо зберегти як зруйновані пам’ятки [на фото], так і показати всьому світові, що життя триває».
«[“Визначні місця Харкова”] для нас є дещо особистим, адже ні для кого не секрет, що наше місто постійно змінюється, часто це буває боляче, іноді — надзвичайно красиво, але саме у вирі цих змін нам важливо зберегти те що було і є, і те, що ми не можемо дозволити собі втратити. Саме через фотографії ми карбуємо ці моменти, пам’ятки і показуємо Харків світу таким, яким бачимо його ми — мешканці міста», — прокоментувала Ірина Козюпа, голова підрозділу копірайтерів Молодіжної ради при Харківському міському голові.
Вячеслав Мамон, Ірина Козюпа
Фото: Марія Криштопа, CC0
Вікторія Якименко, членкиня журі спеціальної відзнаки, додала: «Харків — це моє рідне місто, і кожна вулиця, кожен будинок, кожне місце, кожна пам’ятка — це не просто архітектура, це місце нашої спільної пам’яті. Я дуже вдячна, що так багато фотографів взяли участь і показали ці місця мешканцям міста та за кордоном і показали, що Харків живе, незважаючи на те, що його намагаються зруйнувати».
«Визначні місця Харкова»: Вікторія Якименко (журі), Микита Кравцов (переможець) та Поліна Зеленська (Молодіжна рада)
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Я не вперше беру участь у конкурсі і я вважаю це дуже важливим. Знімаємо ми у Харкові багато, але більший відсоток від цього осідає десь на диску, його ніхто не бачить і не може використовувати, і проведення такої спецномінації та самого “Вікі любить пам’ятки” є організаційним стимулом, щоб більше людей знали про таку можливість і все ж таки якось долучилися до формування цих архівів, цих візуальних свідчень, щоб вони були доступними для всіх», — поділився Сергій Бобок, учасник та один із переможців спецномінації.
Сергій Бобок, один із переможців спеціальної відзнаки «Визначні місця Харкова»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Результати спецвідзнаки «Визначні місця Харкова» можна переглянути за посиланням.
Уперше у конкурсі 2024 року пройшла спецномінація «Польська спадщина», присвячена польським пам’яткам на українських теренах та організована за підтримки «Вікімедіа Польща».
«Якщо єврейська культурна спадщина Полтавщини була трохи у списках конкурсу, то німецька та польська була вперше додана. Плануємо наступного року взятися за це більш детально, адже кожна область має певні пам’ятки з історією Німеччини чи Польщі», — Марина Лебідь, учасниця конкурсу та волонтерка з Полтави, що допомагала наповнювати списки спецномінації «Німецька спадщина» та «Польська спадщина».
«Польська спадщина»: статистика спецномінації
Фото: Марія Криштопа, CC0
Детальні результати спецномінації за посиланням.
«Фотоплівка» — спецномінація, в якій відзначають світлини пам’яток, зафіксованих на плівкові фотоапарати.
Наталія Ластовець, Сергій Петров — члени журі спеціальної номінації «Фотоплівка»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Сергій Петров, член журі спецномінації, розповів: «Цього року було багато цікавих фотографій і відібрати найкращі було складно, тому журі вирішили відібрати переможців по серіях фотографій. Фотоплівка — це фотографії чогось камерного, десь давнішого, десь сучасного, але вони не йдуть поодинці, адже завжди є кілька фото з одного місця».
Наталія Ластовець, членкиня журі спецномінації, додала: «Ця номінація проводиться вже третій рік і цього року було найскладніше відбирати переможців та переможні серії. Усі фото були цікавими, унікальними і я закликаю всіх учасників: якщо у вас вдома у ваших альбомах збереглися фото пам’яток, будь ласка, якщо є така можливість — надсилайте їх на цю номінацію. Ми з радістю і з величезним задоволенням переглянемо ці фото і це буде значний внесок у Вікіпедію».
Результати спеціальної номінації «Фотоплівка» тут.
«Війна руйнує пам’ятки» — спецномінація, яку вперше ввели 2023 року, аби зафіксувати об’єкти культурної спадщини України, яка постраждала від російських військових дій з 2014 року.
Статистика спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Результати спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Сергій Тарабара, один із переможців спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки»
Фото: Андрій Чекановський, CC BY-SA 4.0
Результати спецномінації «Війна руйнує пам’ятки» опубліковані тут.
«Елементи екстер’єру» — спецномінація, присвячена деталям екстер’єру пам’яток культурної спадщини.
Результати спеціальної номінації «Елементи екстер’єру»
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Це моя перша участь і вона вже стала для мене особливою. Дві мої світлини увійшли у число найкращих у спецномінації “елементи екстер’єру”. Це неабияке визнання та натхнення для мене, оскільки я початківець, фотограф-любитель. Особливо приємно що одна зі світлин це дерев’яне різьблення Чернігова. Воно пов’язане з волонтерським проєктом у якому я беру участь “Дерев’яне мереживо Чернігова”. Ми з командою понад 7 років документуємо та досліджуємо дерев’яні будинки міста та області. Тож коли фото нашої роботи стає частиною такої великої культурної події, це стає щось більше ніж просто радість. Це відчуття, що наші зусилля мають значення, що про нашу спадщину дізнається ще більше людей. Цей конкурс навчив мене більше помічати, більше шанувати і ще більше знімати. Він згуртовує людей, яким не байдуже, і показує як через фотографію ми можемо не лише зберегти красу, але й відстоювати її право на існування», — Бодан Жовток, переможець спецномінації.
Богдан Жовток, один із переможців спецномінації «Елементи екстер’єру»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Результати спецномінації «Елементи екстер’єру» читайте тут.
«Інтер’єри» — спецномінація, присвячена світлинам, які зображують внутрішню частину та елементи будинків-пам’яток.
Спецномінація «Інтер’єри»: Наталія Апанасенко, Юрій Рижко та Антоніна Вишневська
Фото: Марія Криштопа, CC0
Результати спецномінації «Інтер’єри» читайте тут.
Наступною була категорії «Відео» — спецномінація, яка присвячена відео, що зображують нерухому культурну спадщину.
Відзначені роботи у спецномінації «Відео»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Примітка від організаторів: з технічних причин публікація переможців спеціальної номінації «Відео» відбудеться із затримкою.
«[Коли я переглядав відео], мені було дуже приємно пригадати українські міста, побачити нові дивовижні споруди та пам’ятки. Сподіваюся, у цьому році та в подальших буде ще більше відео і ще більше цікавих міст», — член журі спецномінації Максим Уваєв.
Максим Уваєв, член журі спецномінації «Відео»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Вадим Володін, один із переможців спецномінації «Відео»
Фото: Нестеренко Оля, CC BY-SA 4.0
Після оголошення всіх переможців спецномінацій, ведучі перейшли до оголошення призерів основних номінацій фотоконкурсу: «Дебютанти», «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону», «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток», «Найкращі фото регіонів України» та «Найкращі фото України»
Спочатку ведучі відзначили основне журі, яке брало участь у визначенні призерів.
Представлення основного журі
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Шановні переможці, ваші роботи принесли нам задоволення. Багато з них говорять про те, що ви маєте чудовий художній смак та знання фотосправи. Такі чудові роботи можуть створити лише люди, які щиро люблять Україну», — розповів Ігор Єрмолаєв, член журі конкурсу.
«Я вже вп’яте маю таку велику честь бути журі цього конкурсу. Хочу подякувати вам за неймовірне задоволення, яке отримуємо ми та глядачі, переглядаючи світлини. Я вже більше 20 років займаюся культурною спадщиною, тож для мене важливо, що ми спільно робимо дуже велику справу, ми зберігаємо пам’ять, і це надзвичайно важливо. Ці пам’ятки, їх вигляд сьогодні, це дуже важливо для документування, що особливо актуально під час війни», — Яна Тимошенко, членкиня журі.
«У цьому конкурсі дуже важливий такий олімпійський принцип “брати участь”. Ми зараз створюємо такий візуальний літопис України, що дуже важливо зараз. І ми фактично створюємо і зміцнюємо самоусвідомлення України, свою особливість, те, що нам довго було недостатньо. Конкурс у Вікіпедії це один із важливих факторів самоусвідомлення українцями себе і демонстрації любові до своєї історії, культури, та до своєї землі», — прокоментував Андрій Чекановський, член журі конкурсу.
Члени основного журі: Андрій Чекановський, Яна Тимошенко, Ігор Єрмолаєв
Фото: Марія Криштопа, CC0
В онлайні учасників привітала членкиня журі Надія Лиштва, яка зауважила, що: «Кожен рік відкриваємо нові пам’ятки, що дуже важливо, ще й враховуючи війну, адже деяких пам’яток фотографії залишаються тільки у Вікіпедії. Памятки руйнуються, зараз не той час, щоб їх реставрувати. Цей конкурс з кожним роком стає все важливішим. Дуже запрошую всіх приєднуваться. Подавайте навіть старі фотографії, на плівці, не дуже гарної якості, але це дуже потрібно для збереження культурної спадщини».
Надія Лиштва, членкиня журі
Фото: Нестеренко Оля, CC BY-SA 4.0
Георгій Чєрнілєвський, член журі: «Дуже приємно вразило, що долучилося багато новачків, тих, хто раніше не брав участі у конкурсі. Він стає більш масовим, всеохоплюючим, і це чудово. Ті світлини, які були подані, сьогодні це може бути репортажна зйомка, а через кілька років — вже історична».
Георгій Чєрнілєвський, член журі
Фото: Марія Криштопа, CC0
Далі перейшли до нагородження переможців в основних номінаціях — «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток України», «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону» та «Найкраще фото регіону».
Олена Сугак та Галина Качуровська, переможниці у у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Моя номінація “за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток у Закарпатській області” була здивуванням, адже саме минулого року я відкривала для себе Закарпаття, і це дуже цікавий, дуже теплий регіон. Особливо після наших південних регіонів, до яких ми зараз не маємо такого доступу, і таким чином я компенсувала для себе [ці відчуття] у конкурсі», — поділилася Галина Качуровська, переможниця у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток Закарпатської області».
Переможці у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток України»: Микола Сарапулов, Петро Грушко, Жанна Олексієнко
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Коли ти приїжджаєш на якусь місцину і проводиш час, то у тебе пам’ятки які знаходяться, вони відкриваються як фоліанти. Мова не лише про саму пам’ятку, а й про події, які пов’язані з нею, культуру, про багато речей. Це як Вікіпедія, у якій гіперпосилання відкриваються перед тобою. Ти починаєш їх розкривати, дізнаватися більше, і дуже круто, що можна поділитися ними зі світом. Якщо ми цього не зробимо, то ніхто не зробить», — Віталій Ященко, який посів друге місце у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток України» та переміг у Чернігівській області.
Віталій Ященко, призер у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток України»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Вадим Постернак, призер у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток України»
Фото: Нестеренко Оля, CC BY-SA 4.0
Частина переможців у номінації «Найкраще фото регіону»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Олександр Ткаченко, автор фото-переможця у номінації «Найкраще фото Черкаської області»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Перед тим, як перейти до топ-10 найкращих світлин конкурсу, оголосили фото та авторів, які отримали спеціальну відзнаку від журі.
«Я мав паузу в участі у конкурсі і цього року вирішив знову приєднатися. Певно ностальгія за тими часами пробила і, мабуть, відчуття важливості фіксації моментів у важкі буремні часи. Хоча ідею з аерофотознімками до повномасштабної війни не вдалося повністю реалізувати, будемо сподіватися на краще майбутнє і тоді я зможу це завершити» — Роман Бречко, власник відзнаки журі за аерофото знімки замків та фортець.
Роман Бречко, призер номінації «Найкраще фото»
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Острів Байда, який ви бачите на світлині, був моїм персональним Мобі Діком. Я постійно його фотографував, але мені не подобалася жодна зі світлин, які виходили. Десь у 2023 році щось змінилося і моє полювання на Мобі Діка закінчилося, тож тепер я у пошуці нового об’єкту для полювання», — Дмитро Євдокимов, 6-те місце серед найкращих фото пам’яток України.
Дмитро Євдокимов, призер номінації «Найкраще фото»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Андрій Ковальський, призер номінації «Найкраще фото»
Фото: Ігор Єрмолаєв, CC BY-SA 4.0
Олександр Рижков, переможець номінації «Найкраще фото»
Фото: Марія Криштопа, CC0
Після оголошення всіх переможців ми перейшли до ще двох важливих конкурсів, які безпосередньо пов’язані з «Вікі любить пам’ятки».
«Вікіджерела люблять пам’ятки» — це конкурс з оцифрування документів, які стосуються об’єктів нерухомої культурної спадщини, який ми вдруге провели у 2024—2025 році.
Анатолій Гончаров, ініціатор конкурсу. Результати конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки» 2024—2025
Фото: Ігор Єрмолаєв, CC BY-SA 4.0
«Цей конкурс покликаний допомогти наповненню списків конкурсу. Якщо у нас буде документ у читабельному форматі, то нам буде простіше додати пам’ятку до списків. Конкурс проводиться вже два роки, і сподіваємося, що якщо зможемо провести його цього року також, то зможемо залучити більше людей», — розповів ідейний ініціатор конкурсу Анатолій Гончаров.
Анатолій Гончаров, ініціатор конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки»
Фото: Марія Криштопа, CC0
«Це було вперше, коли я доєдналася та почула про нього. Мені цікаво було дізнатися більше про пам’ятки мого міста та області, і завдяки конкурсу я дізналася, що у нас багато цікавих будівель», — поділилася враженнями користувачка Julzol, учасниця та переможниця конкурсу.
Користувачка Julzol, одна з переможниць конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки» Фото: Марія Криштопа, CC0
Результати конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки» можна переглянути за посиланням.
Опісля відзначили також переможців та активних учасників та учасниць щорічної акції «Культурна спадщина України», яка присвячений поліпшенню та ілюструванню статей у Вікіпедії про пам’ятки України, які вже втрачені чи перебувають під загрозою.
Ольга Крезуб (Xsandriel), учасниця та волонтерка акції «Культурна спадщина України»
Фото: Нестеренко Оля, CC BY-SA 4.0
«Дуже дякую всім користувачам, які взяли участь у конкурсі. Зараз коли війна це дуже важливо хоча б залишати пам’ять про зруйновані пам’якти для наших нащадків», — членкиня оргкомітету конкурсу Ольга Крезуб (Xsandriel).
Результати цьогорічної акції «Культурна спадщина України» читайте тут.
Дякуємо всім волонтерам(-кам), партнерам, організаторам(-кам) та учасникам(-цям) «Вікі любить пам’ятки» 2024! До зустрічі восени 2025 року!
Дякуємо за всю допомогу, терпіння й підтримку цього складного року!
Дякуємо і до зустрічі!
Фото: Марія Криштопа, CC0
Примітка від організаторів: учасникам(-цям), волонтер(к)ам, журі, призерам, які не змогли приїхати на церемонію нагородження, призи, сувеніри, дипломи та подяки дорозішлемо поштою протягом наступних кількох тижнів.
Пакунки для переможців та волонтерів
Фото: Марія Криштопа, CC0
Фото з церемонії нагородження можна переглянути за посиланням, туди ж можна завантажити й власні світлини з нагородження.
Відео з церемонії нагородження на YouTube-каналі «Вікімедіа Україна».
Презентацію з нагородження можна переглянути тут.
Якщо ви зацікавлені долучитися до нашого волонтерського проєкту, переходьте за посиланням.
Дріп-кава «Вікімедіа Україна» на святкуванні 16-річчя під час церемонії
Фото: Марія Криштопа, CC0
Фото: Марія Криштопа, CC0
Переможниці та переможці в очікуванні церемонії
Фото: Марія Криштопа, CC0
Відеоінтерв’ю з організаторами
Фото: Марія Криштопа, CC0
Останні хвилини підготовки ведучої перед початком церемонії
Фото: Ігор Єрмолаєв, CC BY-SA 4.0
Пакунки та дипломи для переможців та переможниць конкурсу
Фото: Марія Криштопа, CC0
Кава перед початком церемонії
Фото: Марія Криштопа, CC0
Учасники заходу
Фото: Нестеренко Оля, CC BY-SA 4.0