АнонсиНовини / News

Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» розпочнеться в Україні 15 вересня

Переможець конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013». Миколаївська церква 17 ст. та Андріївська каплиця 19 ст. Святогірської лаври. Автор: Balkhovitin, СС BY-SA 3.0.

З 15 вересня по 15 жовтня 2014 року в Україні проходитиме щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки 2014», який покликаний зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у електронній онлайн-енциклопедії Вікіпедія.

Цього року українська національна частина міжнародного фотоконкурсу пам’яток культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки 2014» візьме старт 15 вересня і триватиме до 15 жовтня включно. Конкурсний список складається з понад 60-ти тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в т.ч. з Автономної Республіки Крим.

«Попри війну, що триває на сході України, ми цього року проводимо національну частину конкурсу в Україні, оскільки культурна спадщина під час воєн та збройних конфліктів також руйнується і втрачається назавжди. Тому зафіксувати на фото всі пам’ятки дуже важливо», – зауважила член оргкомітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2014» Олена Захарян.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, вказавши діючу електронну скриньку. Після цього знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити власні фотографії цих пам’яток до Вікісховища з 15 вересня по 15 жовтня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій з України та кожного з регіонів, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть нагороджені цінними призами.

Як зазначив член Правління ГО «Вікімедіа Україна» та член оргкомітету конкурсу Микола Козленко, для учасників конкурсу буде також запропонована спеціальна номінація «Пам’ятки дерев’яної архітектури України», яка відбудеться за підтримки сайту «Дерев’яні храми України».

Десять фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців. Автор фотографії, яка буде визнана міжнародним журі найкращою, отримає у винагороду можливість поїхати на щорічну зустріч редакторів Вікіпедії «Вікіманія» у червні 2015 року, яка проходитиме у Мехіко.

Також планується провести виставку найкращих світлин пам’яток культурної спадщини України, яка відбудеться у листопаді 2014 року у Києві, а також видати альбом найкращих фотографій з України наступного року.

Цього року конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходить у майже 40 країнах світу. У більшості країн-учасниць конкурс  розпочався 1 вересня, і наразі вже завантажено понад 57 тисячі фотографій, в трійку лідерів входять Польща, Німеччина та Франція. Разом з Україною фотоконкурс розпочнеться у Македонії, а пізніше приєднається Ізраїль, де він триватиме з 24 вересня по 24 жовтня 2014 року, а останньою розпочне Росія, де конкурс триватиме протягом жовтня.

7 коментарів до “Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» розпочнеться в Україні 15 вересня

  • Скажіть будьласка, де можна подивитися поточну турнірну таблицю по кількості завантажених фотографій пам’яток. Саме по кількості пам’яток, а не по кількості завантажених фотографій користувачем адже на одну пам’ятку користувач може завантажити кілька фото.

    Відповісти
  • Чи можливо поза конкурсом запровадити збір відомостей та фотографій архітектурного та культурного надбання країни, які не внесені до реєстру пам’яток?

    Приміром, лише у Вінницькому районі існує дев’ять дерев’яних храмів віком понад 100 років, які не мають охоронного статусу (розташовані в Хижинцях, Писарівці, Стадниці, Стрижавці, Гавришівці, Лисянці, Жабелівці, Тютьках і Прибузькому).

    Відповісти
    • Так, це гарна ідея. Було б добре створити відповідні статті, наприклад, «Список дерев’яних храмів Вінницької області», адже така інформація має цінність не лише для конкурсу «Вікі любить пам’ятки», а й для енциклопедії в цілому.

      Відповісти
      • Для того, щоб створити гарну статтю, спершу потрібно зробити базу для відповідних зображень на Вікісховищі. При чому із відповідними ідентифікаторами за місцем розташування і типом пам’ятки, щоб можна було легко відшукати потрібні об’єкти.

        Просто так створити статтю «Список дерев’яних храмів Вінницької області» не вийде, тому що це більше сотні об’єктів! Лише в одному Вінницькому РАЙОНІ дванадцять дерев’яних церков (три являються пам’ятками, а дев’ять – ні). А в області, окрім Вінницького, є ще 26 районів!

        Відповісти
        • “Просто так створити статтю «Список дерев’яних храмів Вінницької області» не вийде, тому що це більше сотні об’єктів!”

          Вітаю однодумців). Я аналогічні робив “списки” -в форматі кількарічних велоекспедицій по Львівщині, і своїй -Житомирщині. Повірте, якщо навіть просто списки+фото (без збору навіть простої краєзнавчої інфи, а для повноти “списку” ще +фотографування всередині (ікони, іконостаси,стародавні псалтирі і проч) = мінімум один рік вихідних піде на 200 “дерев`яшок”. На машині буде швидше, але є людський фактор, і чужинцю треба мати певний і “специфічний” досвід, бути трошки психологом – щоб таки ще увійти і всередину храму ( церкви ж не магазини, їх треба вміти “відкривати”).
          Під кінець першого тижня конкурсу ви зможете краще ознайомитись із моїм власним досвідом, порадами і проч -у відповідній брошурці яка (думаю) з`явиться на сторінці цього фотоконкурсу.
          Радує що є цікавість до цих об’єктів.

          Відповісти
          • Ось тому і потрібне спеціальне сховище із класифікацією за типами пам’яток, бо поодинці дослідити архітектурне надбання нашої країни практично неможливо. А гуртом створити інформаційну базу із прив’язкою до місцевості набагато простіше.

            Окрім дерев’яних церков також непогано було б запровадити окремі категорії для інших пам’яток: муровані православні храми, костьоли, синагоги, панські маєтки, промислові об’єкти (млини, цукрові заводи, гуральні…) і т.д.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *