Найкращі фото у спеціальній номінації «Фотоплівка 2024»
Представляємо підсумки спеціальної номінації «Фотоплівка» української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2024 року.
Під час конкурсу 51 автор та авторка подали 369 робіт, на яких зображено 174 об’єкти культурної спадщини із 18 регіонів України. Після перевірки організаційним комітетом та волонтерами-відсіювачами на відповідність вимогам номінації на перший раунд до журі потрапили 265 фото. Журі оцінювало їх за за десятибальною шкалою (параметри — цінність для Вікіпедії, технічна якість). На другому раунді журі визначило місця для серій світлин-переможців.
До журі спецномінації ввійшли:
- Наталія Ластовець (Харків/Київ) — ініціаторка спецномінації, волонтерка. Старший викладач кафедри українознавства ХНУРЕ, членкиня ГО «АВГО» та ГО «Вікімедіа Україна».
- Антон М. (творчий псевдонім) — автор контенту родом із Харкова, член журі «Фотоплівка» 2022—2024 років.
- Сергій Петров (Харків) — історик, журналіст, фотограф, документатор російських воєнних злочинів на Харківщині та дописувач української Вікіпедії.
На 18 відзначених роботах 4 авторів зображено 10 пам’яток із 5-ти регіонів — АР Крим, Київська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області. Роботи погруповані серіями.
Серія «XX століття на плівці»
Автор серії — Сергій Тарабара. На чотирьох світлинах представлені пам’ятки кінця XX століття. Автор є багаторічним учасником у конкурсі і багаторазовим призером, його мотивація залишається незмінною — «бажання поповнювати Вікісховище інформацією про пам’ятки».
Кадр із 1982 року — будинок, в якому жив художник Іван Айвазовський (тепер — Феодосійська національна картинна галерея). Сучасний вид змінився досить відчутно — 2008 року вже не було пальм, а 2013 року додався парканчик і насадження.
1990 рік. Дитинець літописного міста Чернігова. На чорно-білій світлині видно гармати на валу, насадження та впорядкування території.
На наступних двох фото зображена Катерининська церква. Датування знімків — 1990-ті роки, але можна помітити, що суттєво відрізняється дах. Катерининська церква майже не зазнала змін, але під час Другої світової війни була пожежа, згоріла покрівля і верхня частина куполів. Після того були реставраційні роботи і заміна даху була серед них. Храм страждав через відсутність водовідведення та неналежний догляд за пам’яткою.
Перше місце («Чернівецька» серія)
На першому місці за оцінками журі є серія із зображенням пам’яток Чернівців. Авторка — Ann Vasylchenko, нова учасниця конкурсу. На фото зображені — резиденція митрополитів Буковини та Далмації, фізичний корпус університету та Єврейський народний дім. Усі фото зроблені 20 вересня 2023 року на фотоапарат MinoltaXG1.
Друге місце («Кам’янець-Подільська» серія)
На другому місці — роботи із зображенням пам’яток Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Автор серії — Андрій Ковальський. Фото від 26 вересня 2023 року. Зроблені на Canon AE1-P, Kodak Gold 200.
Автор серії поділився своїми міркуваннями щодо участі у конкурсі і зйомки на фотоплівку так: «Насправді, я просто хотів поповнити архів фотографіями місць де сам був. Деякі з них в аварійному стані, і можливо скоро зовсім зникнуть, деякі зміняться та переформатуються, а деякі просто красиві і гріх не сфотографувати) Я частенько читаю статті на Вікіпедії і далеко не завжди вони підкріплені фотографіями, тому чого б і не додати кілька штук з мого боку.
Ми всі любимо спостерігати на історію крізь призму фотографій минулого, як міняються міста та люди, культура і тд, то чого б не лишити після себе оцифроване відображення дійсності в якій я жив)
Я останнім часом перейшов на плівку оскільки зрозумів, що файли зберегти надовго дуже складно, а ось негативи будуть зберігатись досить довго і з більшою вірогідністю зможуть дійти до нащадків. До того ж це дало мені можливість ловити момент, оскільки один момент — один кадр, він унікальний і це круто… Знімайте на плівку, в ній є якась душа!».
Башта Стефана Баторія (Королівська, Кушнірська, Семиповерхова) — пам’ятка архітектури України національного значення (охоронний номер 727/4), зразок оборонного зодчества XVI століття.
Кам’янець-Подільська фортеця належить до пам’яток, які найчастіше фотографуються та завантажуються на конкурсі. Але цінність фотографій від цього не зменшується, адже дає можливість прослідкувати зміни самої фортеці та її середовища. 2015 року ми вже писали про неї.
Хрестовоздвиженська церква — дерев’яна церква в Кам’янці-Подільському під стінами Старої фортеці, на прибережній смузі річки Смотрич в урочищі Карвасари. Пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 752.
Третє місце («Чорнобильська» серія)
На третьому місці — серія робіт із зображенням загоризонтної радіолокаційної станції «Дуга» у Чорнобильській зоні відчуження. Авторка серії — Ktsh35. Фото від 2021 року. Це пам’ятка науки і техніки національного значення, охоронний номер 100030.
Авторка поділилася своєю мотивацією так: «Я люблю Вікіпедію і вірю в цей проєкт — в ідею доступної інформації для всіх, в ідею використання технологій для збереження та примноження знань, спадщини, історії.
Як фотограф-аматор, у мене зібрався за пару років архів фотографій, які просто висіли на жорсткому диску. А конкурс мене підштовхнув переглянути їх. Зачасту я навіть не задумувалась що фотографую пам’ятку — просто красиву будівлю чи щось таке. Я подала на конкурс пару кадрів, для того щоб підтримати українську Вікіпедію, і для того щоб не я одна дивилась на ці кадри.
Також для мене як плівкового фотографа-аматора, це було класною можливістю поділитись саме моїми плівковими фото. Звісно, це не дуже давні архіви, а навпаки — доволі сучасні кадри. але менш з тим, це круто. Плівка — це особлива культура, колористика, і цей конкурс, можливо, спонукає ще більше людей цим займатись».
Світлини-переможці з цього допису та інші роботи, відзначені у конкурсі 2024 року, можна переглянути на Вікісховищі за посиланням.
Просимо Ann Vasylchenko активувати пошту, щоб отримати форму, або зв’язатися з організаційним комітетом wlm@wikimedia.org.ua якщо не виходить це зробити.
Читайте також: