«Єврейська спадщина»: підсумки спеціальної номінації 2022 року
Проведення спеціальної номінації «Єврейська спадщина» за 2022 рік організатори конкурсу «Вікі любить памʼятки» не планували, але наші незмінні партнери — канадська недержавна організація «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) уже як п’ятий рік поспіль — підтримала нагородження переможців.
Через повномасштабне вторгнення російських військ на територію України 2022 рік був складним для конкурсу, адже приймалися тільки світлини зроблені до 24 лютого 2022 року, при цьому участь не брали із зображеннями об’єктів без охоронного статусу.
Таким чином на конкурс 2022 було завантажено значно менше робіт загалом — майже 14 тисяч проти 33 тисяч в середньому за рік за попередні 10 років проведення конкурсу. Відповідно і на спеціальну номінацію вдалося залучити значно менше робіт — 21 автор завантажив 188 фото, де представлені 60 об’єктів. Учасники подали світлини об’єктів із 18 регіонів України.
Для відбору світлин на спецномінацію організатори використали вже існуючий механізм — конкурсні списки пам’яток єврейської культурної спадщини; усі фото пам’яток, які містяться у цих списках, автоматично подавалися на спецномінацію.
«Це вже п’ятий, ювілейний рік, як ми проводимо спеціальну номінацію “Єврейська спадщина” за підтримки “Українсько-єврейської зустрічі”. Надзвичайно цінуємо те, що вдалося сформувати спільноту волонтерів та фотографів, які цікавляться цією темою, наповнюють списки, уточнюють інформацію. Складно уявити це просто зараз, але віримо, що у майбутньому наша держава матиме більше ресурсів на збереження нерухомої культурної спадщини, і ці синагоги та цвинтарі будуть впорядковані. А ті, що вже зруйновані, отримають бодай меморіальну таблицю. Зараз у наших списках майже 900 об’єктів, але це ще дуже незначна частина задокументованого культурного спадку єврейського народу, і ми сподіваємося продовжити цю роботу й надалі», — прокоментувала Ольга Мілянович, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна», членкиня оргкому проєкту «Вікі любить пам’ятки».
До журі спеціальної номінації «Єврейської спадщини» 2022 року ввійшли: Річард Найпл (Нью-Йорк) — вікіпедист; Майкл Піл (Лондон) — фотограф, вікіпедист; Алла Снурнікова (Івано-Франківськ/Рішон-ле-Ціон) — громадська діячка, філологиня-перекладачка, експертка з маркетингу та розвитку бізнесу, економістка.
На першому раунді журі отримало для оцінювання усі 188 робіт, яким потрібно було поставити бали від 1 (мінімум) до 10 (максимум). Оскільки частина робіт отримала однакові оцінки, був додатковий раунд для топ-10 світлин.
Отже, публікуємо переможців за результатами роботи журі:
Перше місце
Найкращою роботою у спеціальній номінації «Єврейська спадщина» 2022 року стала робота авторства Маріанни Бичкової із видом на хоральну синагогу Ужгорода, зроблена 25 квітня 2014 року. Сама будівля була зведена за проєктом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча у неомавританському стилі; відкрита в 1904 році. Зараз приміщення використовує Закарпатська обласна філармонія, а єврейська громада міста досі намагається повернути собі цю будівлю.
Друге місце
Світлина Євгенії Нікуліної із зображенням інтер’єру особняка Симхи Лібермана у Києві, зроблена у жовтні 2020 року, посіла друге місце. Цей маєток є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Особняк збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, а 1896 року він перебудував його на замовлення київського купця й цукрозаводчика Симхи Лібермана в стилі неоренесансу. Сьогодні цей будинок більше відомий як осідок Спілки письменників України.
Третє місце
Робота Вадима Постернака із зображенням мацеви з єврейського некрополя у Меджибожі Хмельницької області опинилася на третьому місці. Світлина зроблена у серпні 2020 року. Цей некрополь — пам’ятка історії національного значення. На ньому налічується близько 200 надгробків, найдавніші з яких датуються ще XVI століттям. Збереглась лише частина надгробків, що тяжіють до входу і оточують могилу Баал Шем Това.
Переможці спеціальної номінації отримають дипломи та сувеніри від канадської недержавної організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE) та ГО «Вікімедіа Україна» і проєкту «Вікі любить пам’ятки».
Ще кілька світлин пам’яток єврейської спадщини представлені нижче. Вибір цих світлин — на суб’єктивний смак авторів допису для демонстрації різних видів об’єктів та регіонів України.
Єврейський народний дім (архітектор Т. Левандовський) у місті Чернівці є пам’яткою архітектури місцевого значення. Він був центром єврейського культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині. На першому поверсі тут розташоване Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга і з 2008 року — Музей історії та культури євреїв Буковини, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури Чернівців. Тарас Піц зловив цей кадр у січні 2021 року.
Велика синагога належить до видатної спадщини архітектурної школи еклектики в Україні. Автор проєкту будівлі — архітектор Олександр Лишневський. Тут також діють історичний музей «Євреї Єлисаветграда» та єврейський музично-драматичний театр «Тхія». Світлина Ігоря Філіпенка датується травнем 2005 року, і зроблена на фотоплівку.
Сатанівська синагога — пам’ятка архітектури України національного значення. Датується 1532 роком. Пам’ятка є характерним твором у стилі ренесансу. Це один із найкращих зразків синагог оборонного типу, які збереглися до нашого часу. На роботі Ольги Басун синагога знята у жовтні 2021 року.
Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: «Синагога (Ужгород)», «Маєток Лібермана (Київ)», «Єврейський цвинтар (Меджибіж)», «Єврейський народний дім у Чернівцях», «Велика хоральна синагога (Кропивницький)», «Синагога (Сатанів)».
Для контексту:
Музеї місцевих єврейських громад мають бути поширені скрізь аби висвітлити внесок євреїв у становлення цивілізації.