«Вікі любить пам’ятки» 2022: як пройшла перша «гібридна» церемонія нагородження (фотозвіт)
20 травня 2023 року у гібридному форматі відбулася церемонія нагородження переможців фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». У ній взяли участь близько 40 призерів та призерок, волонтерів, журі та партнерів. Ведучим заходу був Антон Процюк, координатор програм громадської організації «Вікімедіа Україна». Про те, як пройшло відзначення призерів конкурсу «Вікі любить пам’ятки», розповідаємо у цій статті.
Захід розпочався з хвилини мовчання за вікімедійцями та вікімедійками, які загинули через повномасштабну російську збройну агресію в Україні. Після неї пролунав заклик матеріально підтримувати членів та членкинь спільноти «Вікі любить пам’ятки», які нині перебувають у лавах Збройних Силах України або займаються волонтерством для захисту України.
Після оголошення організаційних питань та загальних результатів кампанії, ведучий представив волонтерський організаційний комітет та усіх причетних до організації проєкту — присутні на заході члени оргкому отримали пам’ятні сувеніри, іншим залученим волонтерам сувеніри буде розіслано поштою.
«Дуже хочу подякувати усім учасникам, ваші світлини та відео неймовірні. Я бажаю вам не втрачати цього натхнення, позитивних емоцій і здібності бачити красу та передавати її іншим», — звернулася до присутніх на церемонії менеджерка фотоконкурсу Дарина Вознюк.
Першими відзначили призерів та призерок спеціальної номінації «Єврейська спадщина» 2022. Незмінним партнером цієї номінації є українське представництво канадської недержавної організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE). Її представник Владислав Гриневич зазначив: «Ми уже багато років співпрацюємо у напрямі “Єврейська культурна спадщина”. Дуже приємно, що нарешті [можемо нагородити переможців] офлайн… Дякуємо учасникам конкурсу і бажаємо, щоб він розвивався, зʼявлялися нові номінації і ще більше людей брали участь». Алла Снурнікова, членкиня журі спецномінації, змогла долучитися до заходу онлайново.
Примітка: Конкурс 2021 року не вдалося повністю закрити до початку повномасштабного вторгнення; до моменту онлайнової церемонії, яка пройшла 20 лютого 2022 року, оцінювання у двох спеціальних номінаціях — «Єврейська спадщина 2021» та «Аерофото 2021» — не було завершене. Тому результати цих спеціальних номінацій оголосили на церемонії 2022 року, а переможці 2021 року, присутні на заході, змогли отримати сувеніри від партнерів на самій церемонії, іншим відзначеним їх отримають поштою.
Фото Олександра Мальона також були відзначені у спецномінації «Аерофото», яка проходила у 2021 році. Олександр Мальон, чия світлина драматичного театру у Маріуполі зайняла третє місце номінації, розповів: «Я знімав театр двічі: один раз ввечері, другий — зранку. Тоді власне не думав, що ці світлини зараз будуть настільки в нагоді. Сподіваюся, вони послужать для відновлення театру».
Детальніше про підсумки спецномінацій «Аерофото» та «Єврейська спадщина» 2021 року можна прочитати на сайті конкурсу.
У 2022 році у межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки» вперше проходила спецномінація «Фотоплівка», присвячена світлинам, зробленим на плівкові фотоапарати. Член журі Валерій Лещинський зазначив: «Ця технологія для історії, для документалістики та й для фотомистецтва дуже важлива. Плівкові негативи можуть зберігатися в архівах. Вони є і твором мистецтва і документом сучасності.
Детальні результатицієї спеціальної номінації опубліковані у блозі конкурсу.
Спеціальна номінація «Відео» у межах української частини фотоконкурсу минулоріч проходила вчетверте. Член журі спецномінації Олександр Гаврик зміг приєднатися в онлайновому режимі, щоб прокоментувати цьогорічні результати. «Де б ви не були, куди б ви не їхали — краще, щоб з вами завжди була камера», — поділився досвідом Олексій Бухало, автор найкращих відео номінації, який теж приєднався онлайн.
Із результатами спецномінації детальніше можна ознайомитися тут. Плейлист із переможцями можна переглянути на каналі «Вікімедіа Україна».
Наступними відзначили призерів спеціальної відзнаки«Визначні місця Харкова», яка у жовтні 2022 року вперше зʼявилася в межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Членкиня журі Ірина Лучко поділилася враженнями: «Коли ми побачили ту кількість робіт, які прийшли на оцінювання, ми були шоковані [2933 фотографії]… Я хочу подякувати учасникам за їхню активність, за ті кількість кадрів, яку вони надіслали для оцінки».
Про підсумки відзнаки можна прочитати тут.
«Якісне фото маловідомої пам’ятки» — спеціальна відзнака, яку ініціювали партнери фотоконкурсу ГО «Україна Інкогніта». «Головною нашою ідеєю було стимулювати людей шукати щось нове, бо офіційні памʼятки — це одне, а красивих памʼяток у нас суттєво більше», — зазначив член журі спецномінації Максим Плахотний.
Сергій Орлик, світлина якого із зображенням «японського» манежу Деркульського кінного заводу у селі Данилівка Луганської області посіла перше місце, долучився онлайн, подякував за таку ініціативу.
Детальні підсумки відзнаки опубліковані на сайті конкурсу. З шорт-листом відзнаки можна ознайомитися за посиланням.
Традиційно під час церемонії нагородження організатори нагородили учасників «За найбільшу кількість пам’яток, сфотографованих новими учасниками». У конкурсі вперше взяли участь 177 користувачів та користувачок, що становить більше половини (61%) учасників.
Потім перейшли до основних номінацій конкурсу — відзначення призерів за найкращі фото і найбільшу кількість сфотографованих пам’яток у кожному з регіонів України.
«Я дуже вражена, скільки в архівах наших постійних і нових учасників ще зберігається цінних кадрів маловідомих і нерозтиражованих памʼяток. Було дуже приємно, що, попри обмеження [на подання фото, зроблених після 24 лютого 2022] і обставини [війни] [в усіх номінаціях] були пречудові фотографії», — зазначила членкиня журі конкурсу Наталія Шестакова.
Процес роботи журі основних номінацій описано тут.
Олександр Мальон, автор фото замку Катарини Вальман, яке стало найкращим у Запорізькій області, розповів: «Ми їздили Дніпропетровщиною та Запоріжжям, вивчали спадщину менонітів — німецьких колоністів. Ця фотографія була зроблена напередодні повномасштабного вторгнення».
Вадим Постернак, коментуючи свою світлину Церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Крилос, яка стала найкращою на Івано-Франківщині, зазначив: «Спонсором гарних світлин є дощ. Буквально перед самісіньким дощем встиг сфотографувати церкву і через кілька хвилин мене накрив дощ. Добре, що в мене був дощовик від минулорічних призів “Вікі любить памʼятки”».
Автори десяти найкращих світлин фотоконкурсу теж отримали свої відзнаки. 2022 року їхні роботи не змагалися на міжнародному етапі через участь російських світлин. Про самі світлини-переможниці можна детальніше прочитати за посиланням.
Завершальним етапом церемонії нагородження стало відзначення переможців у номінації за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток у всій Україні.
«Україна заслуговує мільйона фотографій, відео. Будемо намагатися, щоб наша країна була відома у світі не тільки, на жаль, війною, а й нашими памʼятниками, нашими людьми», — зазначив Володимир Шевчук, один з найактивніших учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2022, який приєднався онлайн.
Також відзначили учасників проєкту «Культурна спадщина України» у Вікіпедії, у межах якого у квітні дописувачі й дописувачки Вікіпедії працювали над статтями про українські культурні пам’ятки, що вже втрачені чи перебувають під загрозою втрати.
Більше світлин з церемонії нагородження дивіться тут.
Церемонія нагородження тривала дві з половиною години, запис можна переглянути тут:
Зі слайдами презентації з церемонії нагородження можна ознайомитися тут.
Учасникам, волонтерам, журі, призерам, які не змогли приїхати на церемонію нагородження, призи, сувеніри, дипломи та подяки розішлемо поштою протягом наступних кількох тижнів. Також свої призи та сувеніри отримають переможці номінацій та спецномінацій 2021 року, журі та волонтери.
Дякуємо за всю допомогу, терпіння й підтримку цього складного року! І сподіваємося зустрітися наступного конкурсу, якщо будемо його організовувати!
P.S. Якщо ви зацікавлені долучитися до нашого волонтерського проєкту, переходьте за посиланням.