ЖуріНовини / News

«Інтер’єри»: представлення журі спеціальної номінації

Уперше цього року в українській частині міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки» відбулася спеціальна номінація «Інтер’єри», присвячена світлинам, які зображують внутрішню частину та елементи будинків-пам’яток. Представляємо журі цієї спеціальної номінації.

Усього на цю спецномінацію 115 авторів подали майже 2800 робіт, на яких зображено 570 об’єктів. Організаційний комітет попередньо перевірить ці роботи на відповідність вимогам номінації, а після того роботи буде оцінювати журі. Оцінювання проходитиме у кілька етапів у спеціальному онлайновому інструменті, написаному безпосередньо для вікімедійних конкурсів. Отже, знайомтеся із журі.

Сергій Криниця — фотограф, мандрівник

Родом із міста Звенигородка Черкаської області. Зараз проживає у Черкасах. За освітою фінансист. Працює в Державному податковому університеті. Цікавиться краєзнавством, архітектурою.

Сергій розказує про себе та свій підхід до оцінювання так: «Захоплення фотографією почалося ще у 7-му класі, коли мені дозволили взяти в руки плівкову камеру Praktika FX, яка належала ще моєму діду, і тоді почалося… 🙂

Я беру участь у конкурсі “Вікі любить пам’ятки” від самого початку з 2012 року. Спочатку як конкурсант, оскільки я завжди захоплювався фотографуванням архітектурних пам’яток. Згодом вирішив долучитися як член журі, бо хочу допомагати обирати найкращі фотографії та підтримувати талановитих учасників.

Вважаю, що інтер’єри — це невід’ємна частина мистецтва архітектури. Інтер’єри вражають своєю атмосферою, таємницею, але часто залишаються непоміченими. Хоча, як показує практика, несподівані скарби можна знайти навіть у під’їздах чиншових кам’яниць.

При виборі переможців в номінації “Інтер’єри” я буду звертати особливу увагу на те, як фотограф вдалося передати атмосферу інтер’єру. Я оцінюватиму вміння використовувати світло, композицію, а також здатність створювати унікальний настрій через світлину. Учасникам бажаю творчо підходити до фотографування та не боятися експериментувати. Нехай кожен кадр розповідає свою унікальну історію. Організаторам конкурсу рекомендую підтримувати різноманітність учасників та надихати їх на нові звершення».

Олена Ігнатенко — дизайнерка інтер’єрів, фотографка

Олена про себе та свій підхід до оцінювання: «Народилася я творчою людиною, і тому у житті пробувала себе у різних галузях, де відкривала свій потенціал. Так, ще у школі співала у військовому хорі, писала вірші і пісні. Тепер, вже дорослою, співаю у хорі “Квітка душа”. Більше року як почала відкриватися у театральному мистецтві участь у психологічному театрі плейбек “Empathy”. Виступала організатором проведення тематичних вечірок спочатку для дорослих, а згодом і для дітей. Створювала за власними ілюстраціями одяг для себе, костюми для свого сина,  який теж грав у театрі. Також була моделлю в фешн-індустрії. Якось, взявши фотоапарат у руки, перейшла на” інший бік”   декілька років навчалася на курсах майстрів фотографії,  шукала свій власний стиль і бачення. 

Найчарівнішими для мене завжди були емоції. Це давало мені такий азарт, пошук неповторного….

Любов до архітектури та дизайну відобразилася в моїй творчості фотографа, і згодом я почала створювати інтерʼєри для себе, друзів, а потім і для клієнтів. Навчалася у Європейській школі дизайну, школі ілюстрації, та інших, близьких до цієї професії, курсах.  

Дуже шаную людей, які не сидять на місці, а кожен день навчаються або навчають інших. Обмін знаннями, емоціями та енергією робить нас свідомим суспільством. І тому участь у проєкті у складі журі це для мене, і навчання і обмін знаннями. Адже кожен бачить те, що несе в середині себе.  Чим більше ми намагатимемося  торкатися того чарівного, що є в кожному з нас,  тим більше чудових витворів мистецтва ми будемо передавати наступному поколінню. 

Згадайте, коли ви заходите перший раз у приміщення, ви відчуваєте затишно вам, або ні. А це і є обмін душі творця і вашої, а згодом і вашого глядача. Оскільки, коли ви зробили фотографію чи історію   ви вже творець».

Роман О. (творчий псевдонім) — мандрівник, блогер, фотограф

Роман про себе та свій підхід до оцінювання розказує так: «У житті я багато подорожую, вчуся робити якісні фотографії природи та архітектури, намагаюся поєднувати хобі з роботою, розробляю нові можливі туристичні напрямки та ідеї туристичних заходів, та більшу частину свого життя я мрію віддати саме активному туризму. Усе, що повʼязано зі спортом, прогулянками, екскурсіями та відвідинами цікавих заходів становлять сукупність моїх улюблених справ.

Фотографування у моєму житті зʼявилося у 6 років, коли мені подарували дитячий фотоапарат саме тоді я почав масово фотографувати краєвиди, згодом, отримавши вже повноцінний [апарат] вдався до фотографування більш складних деталей, так я почав завжди брати з собою фотоапарат у подорожі і вишукувати ідеальне місце для фото. Найбільше я люблю фотографувати те, що одразу кидається в очі від своєї незвичності, те що, сфотографувавши, стане своєрідною цінністю і поповнить мою колекцію особливих фото. І інтерʼєри це невідʼємна частина мого захоплення фотографією. 

У конкурсі мене зацікавило те, що раніше не доводилося бачити конкурс на таку тематику і тим більше, брати участь в ньому. Захотілося спробувати себе у ролі журі, так як раніше не доводилося ним ніколи бути, а зацікавленість завжди існувала.

З порад для фотографів  бажано мати повноцінний фотоапарат при собі завжди, оскільки смартфони не завжди можуть зробити гарне фото в приміщенні, а також дуже рекомендую не робити фотографії занадто великого плану це розповсюджена помилка багатьох фотографів, адже таке фото робить менш помітними малі елементи інтерʼєру.

При виборі переможців звертатиму увагу на унікальність зображеного та емоційність від побаченого. Бажаю учасникам бути впевненими в собі, не думати про інших та їхній результат орієнтуватися на вдосконалення своїх навичок».

Інстаграм: https://instagram.com/dostoprimechatelnaya_ukraina 

Для контексту:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *