Найкращі фото Києва, Дніпропетровської та Запорізької областей

Завершилося оцінювання робіт учасників за найкраще фото в областях України та містах обласного значення. Тож пропонуємо вашій увазі переглянути  світлини пам’яток, які перемогли у Києві, Дніпропетровській та Запорізькій областях

Київ

Найкращим фото Києва журі визнало світлину костелу святого Миколая. Фотограф — Сергій Демченко.

«Фото вражає вдалим використанням геометрики архітектурних споруд та міського ландшафту, глибиною та багаторівневістю ракурсу. Монохромність підсилює світлину, архітектурний стиль пам’ятки вигідно відтіняється сучасною архітектурою, що досить рідко вдало вдається передати у фотографії, на цій — автору вдалось ідеально підсилити співіснування старовини та сьогодення», — прокоментувала світлину членкиня журі, історикиня Яна Тимошенко. Про поєднання у кадрі сучасного та історичного розповіла фотографиня Світлана Кравчук:«Дуже вдале фото у вибраній композиції між сучасною архітектурою та костелом». «Трійця людей попереду наповнює світлину життям, композиційно перегукуючись із костелом», — доповнив попередні оцінки журі фотограф Андрій Макуха.

Костел святого Миколая в Києві — побудований у 1899—1909 роках у неоготичному стилі українським архітектором Владиславом Городецьким.

У 1936 році радянська влада закрила костел. Відтоді споруду використовували як господарське приміщення. Частину площ усередині займали системи глушіння «ворожих» західних радіостанцій.У 1978 році будівлю костелу віддали під створення Київського будинку органної та камерної музики. 

Із відновленням незалежності України костел святого Миколая поділили поміж собою Національний будинок органної та камерної музики України, як приміщення для концертів, та парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні, яка проводить у ньому богослужіння для релігійної громади. Влада відмовилась передати приміщення Римсько-католицькій церкві повністю до розв’язання питання про нове місце розташування Органного залу. Ввечері 3 вересня 2021 року в костелі виникла пожежа, яка поширилася на два поверхи костелу та дах. Покрівля будівлі була дуже пошкоджена, цілком згорів унікальний орган, виготовлений з металу і дорогих порід чорного та червоного дерева. 

У 2021 році учасники конкурсу сфотографували 410 пам’яток Києва і завантажили до Вікісховища 1209 їхніх фото (світлини одного об’єкта було завантажено вперше). Загалом у списку пам’яток Києва є 3853 об’єктів культурної спадщини, за час проведення конкурсу було сфотографовано 3591 пам’ятку. Тобто 93% пам’яток міста з конкурсного списку мають свої фото у Вікісховищі. У 2021 за перемогу в номінації змагались 41 автор, а загалом з 2012 року — 671.

Дніпропетровська область

Найкращою світлиною Дніпропетровської області, за оцінками журі, стало аерофото амбару з комплексу споруд кінного заводу у селі Гуляйполе. Автор фото — Олександр Єрмошенко.

Журі оцінили цінність фото за майстерність та за те, що сфотографовано маловідому пам’ятку. «Гарне представлення маловідомої та оригінальної пам’ятки, особливо виразне завдяки цікавим кольорам вечірнього освітлення», — прокоментувала фото Наталія Шестакова, фотографиня, краєзнавиця та членкиня журі конкурсу. «Приємне за кольорами фото»,— сказала членкиня журі, архітекторка Надія Лиштва, а ще порекомендувала автору спробувати  розвернути ракурс, щоб досягти кутової візуальної перспективи.

Село Гуляйполе належить до Затишнянської сільської громади Кам’янського району. У другій половині XIX століття землі у Гуляйполі викупив катеринославський купець Давид Пчолкін. Господарське приміщення його маєтку, збудоване 1892 року, збереглося дотепер і є архітектурною пам’яткою села. Окремої статті у Вікіпедії про кінний завод та історію його зведення у селі поки що нема.

У 2021-му у конкурсі ми вперше зробили спеціальну номінацію «Аерофото». Оскільки складно було спрогнозувати, який інтерес вона викличе, організатори конкурсу включили аерофото до основних номінацій. Враховуючи цей момент, наступною за балами у регіоні зі світлин, що не були зроблені із дрона, квадрокоптера чи будь-якого іншого літального апарата, стала світлина  Свято-Преображенського собору у Дніпрі фотографа Вадима Постернака. Ця світлина стала б найкращою в області, якби аерофото не враховувалися. Світлина отримала високі оцінки журі, але були зауваження щодо шумів на передньому плані.

Ми будемо публікувати переможців «альтернативного» рейтингу у наших наступних публікаціях. Автори таких фото окремо отримають від організаторів сувеніри (якщо не отримають відзнак в інших номінаціях) і сертифікат учасника (за бажанням).

У списку пам’яток Дніпровщини 6821 об’єкт. Проте лише п’ята частина з них (1537) представлені фотографіями у Вікісховищі. Цього року 18 конкурсантів подали 975 світлин 309 об’єктів (з них 119 — сфотографовані вперше). Усього за час конкурсу 252 учасники завантажували фото пам’яток області.

Запорізька область

Перше місце журі присудило фотографії споруд палацового комплексу «Садиби Попова» у Василівці. Автор світлини — Олександр Мальон.

«Садиба Попова» у Василівці — пам’ятка архітектури другої половини XIX століття, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник.

Землі поблизу майбутнього міста Запоріжжя імператриця Катерина II подарувала генералу Василю Попову. Він і став засновником поселення. Велике будівництво розпочав онук генерала — Василь Павлович Попов у другій половині XIX ст. Будівництво комплексу тривало 20 років (1864—1884), вона стала найбільшою серед садиб Східної України. Головна споруда — двоповерховий замок, який мав п’ять веж. У палаці були лазні, бальна зала, вітальня, картинна галерея, бібліотека, колекція старовинної зброї. 

На початку XX ст. в садибі обладнали метео та електростанцію. На даху садиби встановили астрономічну обсерваторію з телескопом. Окрім основного будинку ансамбль доповнювали стайні, службові приміщення, пейзажний парк і фонтани. Останній власник Юрій Попов організував тут симфонічний оркестр. Під час більшовицького перевороту Юрій Попов втік за кордон. Книги бібліотеки, меблі, етнографічні колекції, картини, скульптури були пограбовані або знищені. Найбільших втрат зазнали замок, парк і навколишня діброва, яку вирубали на дрова. До початку Другої світової війни в будівлях садиби був розташований свинарник, у наступні роки нищення пам’ятки продовжувалося.

З 1989 року розпочалися перші спроби врятувати рештки ансамблю. Зруйнованою садибою опікувалось культурно-історичне товариство «Спадкоємство». У 2022 році, вперше за 30 років, садиба Попова відкрила для відвідування усі будівлі комплексу. 

За час проведення конкурсу учасники завантажили фото 738 пам’яток Запорізької області, що становить 60% від загальної кількості об’єктів у списку пам’яток області — 1226. Цього року конкурсанти подали на конкурс 431 світлину 330 пам’яток (із них 54 — завантажені вперше). У 2021 за перемогу в номінації змагались 24 автори, а загалом з 2012 року — 194.

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: «Костел святого Миколая», «Гуляйполе (Кам’янський район)», «Садиба Попова».