Текст без пробілів, пам’ятка без назви й охоронні номери-близнюки: огляд наказів міністерства і постанов Кабміну

Для конкурсу «Вікі любить пам’ятки» учасникам пропонуються списки пам’яток у Вікіпедії, які сформовані з офіційних джерел та через запити до органів влади згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації». Ці списки налічують понад 89 тисяч позицій — пам’яток національного, місцевого значення та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, і станом на сьогодні вони є найбільшою публічною базою об’єктів нерухомої культурної спадщини України під охороною держави. Саме про досвід опрацювання наказів міністерства та постанов Кабінету Міністрів України (КМУ) щодо занесення/виключення/незанесення/внесення змін до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (надалі — Реєстр) розкажемо у цьому дописі.

Нам відомо, що з вересня 2019 року по червень 2020 року було видано 15 таких наказів і 2 постанови КМУ.

У 2019 році наказом №501 був затверджений новий порядок обліку об’єктів культурної спадщини, відповідно до якого накази про зміни до Реєстру мали б публікуватися на сайті Міністерства культури України (Мінкультури), проте ми не знайшли таку сторінку на сайті, тож довелось отримувати накази через запити. Утім це не єдина норма порядку, яку не виконує міністерство.

У вересні 2019 року Мінкультури було ліквідоване, натомість Міністерство інформаційної політики України було реорганізоване у Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС), а у квітні 2020 року перейменоване на Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП). Проте старе Мінкультури продовжувало існувати до січня 2020 року, а накази підписував державний секретар і голова ліквідаційної комісії міністерства Ростислав Карандєєв (нині перший заступник міністра МКІП). За цей період було видано три накази, які стосувалися виключення або незанесення об’єктів до реєстру. Так було виключено будівлю на провулку Лабораторному, 9-Б в Києві (на виконання рішення суду), визнано такими, що не підлягають занесенню, пам’ятник Георгієві Жукову в Харкові та будівлю Києво-Святошинського БТІ в Києві.

У 2020 році було видано 12 наказів, про які відомо оргкомітету, 7 із яких підписав міністр Володимир Бородянський і 5 — т.в.о. міністра Світлана Фоменко. 4 накази стосувалися занесення пам’яток, взятих на облік до прийняття Закону України «Про охорону культурної спадщини» (називатимемо їх далі — «пам’ятки за прикінцевими положеннями закону»), 5 наказами були занесені нові об’єкти, ще 3 наказами внесено зміни до попередніх наказів.

Так, на виконання наказу №501 міністерство почало заносити до реєстру пам’ятки за прикінцевими положеннями закону: в Сумській, Полтавській, Харківській та Чернівецькій областях (по двох останніх — лише архітектура) — загалом понад 4500 об’єктів. Ці пам’ятки заносилися без рішень Експертної комісії, переважно без облікової документації, лише за поданнями ОДА.

Також видано накази про занесення місця поховання перекладачки Віри Річ у Каневі (наказ №1150), об’єктів в Одесі, Львові, Городоцькому і Самбірському районах Львівщини (№1270), Галицькому та Тисменицькому районах Івано-Франківщини (№1638), в Чернівцях (№1643), курганів у Павлоградському районі Дніпропетровщини (№1890).

Звісно, не обійшлося і без помилок та курйозів у текстах наказів. Далі оглянемо деякі з них.

Не найкричущі, але численні помилки у наказах щодо пам’яток за прикінцевими положеннями закону. Наприклад, суцільна нумерація внутрікомплексних об’єктів, дублювання охоронних номерів в межах одного наказу, орфографічні помилки: Ремесніче відділення, Буинок державного архіву, Пішохітні казарми, Корпус патанотомічний, пам’ятка з назвою 2618Житловий буди2619нок (тут 2618 — охоронний номер), Жилий будинок, Центральна с/каса тощо. Оскільки об’єкти вносилися без рішення експертної комісії, мабуть їх просто не встигли прочитати, взяли те, що надали ОДА, і занесли…

Численними є випадки дублювання охоронних номерів, так у наказах №№630, 851 і 1062 деякі охоронні номери повторюються в межах одного наказу: у наказі №630 повторюється номер 4615-См, в наказі №851 — 2643-Чв і від 3040-Чв до 3069-Чв. При цьому згідно з наказом №501 у Чернівецькій області номери мають закінчуватися на Чн. У наказі №1062 — номер з 3038-Пл по 3057-Пл.

Є також історія помилки з продовженням: у наказі №1270 одній з пам’яток було присвоєно охоронний номер 1037-Од. Цей номер присвоюється вже втретє різній пам’ятці. Хоча, як і минулого року, одесити побачили помилку, повідомили про це міністерство, і через півтора місяці помилку виправили, присвоївши інший охоронний номер. От якби в інших областях органи охорони культурної спадщини так само пильно стежили за Реєстром… До речі, в тому самому наказі повторно використано й охоронний номер 2988-Лв у Львівській області. 

Приз глядацько-волонтерських «симпатій» серед ляпів урядовців також отримує наказ №1643, який можна назвати «наказ без пробілів», у додатку до якого можна знайти такі пам’ятки: Комплекс спорудпсихіатричноїлікарні, Колишнєжіночезакритевідділення, Колишнєчоловічезакритевідділення, Дитячевідділення, Адміністративнийбудинок, Спорудиколишньоїкотельні та машинного відділення, Будиноклікарів.

І, нарешті, «вишенька на торті» з міністерських паперів — наказ щодо Харківської області №1883. У ньому прекрасно все: 666 позицій (хоча насправді пам’яток там 663, у трьох випадках помилково пронумерували населені пункти замість пам’яток), некоректний переклад з російської (Жилий будинок, Жилбудинок, б. біржа, с/каса, ХИМЭСХ, Гошпиталь, Глазна клініка тощо), недекомунізовані об’єкти («Обком ЛКСМ/б. Наркомпраці/», «БК ім. Леніна», «Міськом ЛКСМ України»), суцільна нумерація внутрікомплексних пам’яток. Щоправда, цього разу немає дублювання охоронних номерів. Цим документом втретє (!) занесено до реєстру житловий будинок «Слово» (до того був занесений у 2018 році як пам’ятка архітектури місцевого значення та в 2019 році як пам’ятка історії національного значення).

Ну а «перлиною» цього наказу є позиція 262:

У червні також було видано дві постанови Кабміну щодо внесення до реєстру за категорією національного значення. Були занесені всі пам’ятки АРК і Севастополя, які перебували на обліку відповідно до постанови №970 від 1963 року. Проте і тут не обійшлося без помилок. Деякі об’єкти були занесені до реєстру вдруге (напр. Лівадійський палац, Кругла і Квадратна башти в Алушті, Печерний монастир в Інкермані); знову задубльовані охоронні номери; деякі пам’ятки, фактично розташовані в Севастополі, прив’язані до АРК. Також дивна логіка нумерації: 010098, 010099, 0100100, 0100101… Оскільки починалася нумерація з 010001, то після 010099 мало би йти 010100, а не 0100100. Звідки взялася така нумерація, не зрозуміло. Проте докладніше про ці постанови ми поговоримо в наступному дописі, де будемо також аналізувати накази за липень і серпень.

На сторінці wlm.org.ua/docs/ можна переглянути унікальну колекцію документів, яка є найбільшим публічним зібранням наказів щодо Державного реєстру нерухомих пам’яток. Цей перелік ще не повний і буде постійно доповнюватись.