Найкращі фото Житомирської, Київської, Львівської, Полтавської та Рівненської областей

Завершилося оцінювання робіт учасників за найкраще фото в областях України. Тож пропонуємо вашій увазі переглянути  світлини пам’яток, які перемогли у Житомирській, Київській, Львівській, Полтавській та Рівненській областях. 

Житомирська область

Серед фото, які надійшли  на розгляд журі переможцем стала світлина городища літописного міста Ярополча. Авторка аерофото  — Катерина Байдужа.

«Гарна фотографія: зйомка і ракурс», — прокоментувала фото Світлана Кравчук, членкиня журі, фотографиня та мандрівниця. Андрій Макуха, член журі, фотограф, звернув увагу на художність аерофото, зауваживши: «Уява сама домальовує руське городище». 

Ярополч — давньоруське місто у Київському князівстві. У 970-х роках князь Ярополк Святославович заснував біля річки Ірпінь тимчасове польове укріплення. Неподалік, на високій горі, виник замок Ярополка. З часом поблизу замку почали селитися люди.Так виникло поселення, яке назвали на честь воїнів Ярополка Ярополковичами. Поселення з часом перетворилося на місто. У 1240 році Ярополч зруйнували монголо-татари. У XVIII столітті біля колишнього міста Ярополч виникло село Яроповичі. Городище літописного міста Ярополча є пам’яткою археології національного значення.

У 2021-му у конкурсі ми вперше провели спеціальну номінацію «Аерофото». Оскільки складно було спрогнозувати, який інтерес вона викличе, організатори конкурсу не дискваліфіковували аерофото від участі в основних номінаціях. Наступною за балами у регіоні зі світлин, що не були зроблені із дрона, квадрокоптера чи будь-якого іншого літального апарата, стала світлина Монастиря кармелітів босих у Бердичеві, фотографа  Вадима Постернака. Ця світлина стала б найкращою в області, якби аерофото не враховувалися. Ми будемо публікувати переможців «альтернативного» рейтингу у наших подальших публікаціях. Автори таких фото окремо отримають від організаторів сувеніри (якщо не отримають відзнак в інших номінаціях) і сертифікат учасника (за бажанням).

Фотографиня та членкиня журі Наталія Шестакова прокоментувала це фото так: «Продумана композиція та вдале освітлення у поєднанні з осінньою меланхолією допомагають виразній та емоційній презентації пам’ятки»

У списку об’єктів культурної спадщини Житомирської області є 3501 об’єкт, лише 1147 пам’яток мають свої фото у Вікісховищі  — 32% від загальної кількості у списках. У 2021 році на конкурс надійшло 765 фото 164 пам’яток (із них 101 — вперше завантажена на конкурс) від 18 авторів. Усього за час проведення конкурсу світлини пам’яток області завантажили 231 учасник/

 

Київська область

Найвищі оцінки журі серед робіт із пам’ятками Київської області отримала робота Вадима Постернака із дзвіницею Вознесенського собору у Переяславі.

Вознесенський собор у Переяславі — православний храм, пам’ятка архітектури національного значення. Собор  збудований протягом 1695—1700 років за кошти гетьмана Івана Мазепи як головна споруда Вознесенського монастиря XVI століття. Дзвіницю звели протягом 1770—1776 років. За часів Другої світової війни постраждали всі споруди монастиря.

Фотографія Вознесенського собору вперше перемогла у фотоконкурсі. У попередні роки перемогу отримували зображення церкви Марії Магдалини, костелу Івана Хрестителя, Свято-Преображенського собору та дендропарку Олександрія у Білій Церкві, Свято-Михайлівської церкви у Боярці, вітряка у селі Гейсиха, Преображенської церкви у селі Гусинці та Покровської церкви у Пархомівці.

У списку пам’яток Київської області 2244 об’єкти культурної спадщини, 1538 із них вже відфотографовані та представлені у Вікісховищі (68%). У 2021 році 25 авторів подали 1265 фото 430 об’єктів (із них 92 — завантажені на конкурс уперше). Усього за час проведення конкурсу світлини пам’яток області завантажили 275 учасників.

 

Львівська область

У Львівській області найвищу оцінку журі отримала світлина Підгорецького замку. Фотограф Сергій Зисько.

«Гарні композиція і кольори. Тіні і відблиск сонця ліворуч додають краплинку сюрреалізму»,  — прокоментував світлину фотограф Андрій Макуха. Про ракурс та зйомку роботи також поділилася враженнями Наталія Шестакова:«Вдале представлення дуже популярної пам’ятки; цей ракурс також широко презентований і дуже виразно виглядає на світлині завдяки чудовому поєднанню часу зйомки, освітлення, кольорів, елементів зовнішнього ландшафту, що стало можливим, звісно, завдяки майстерності фотографа». Члени журі також зауважили про можливе використання спецефектів, що дещо знизило оцінку.

Підгорецький замок пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Замок збудували протягом 1635–1640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Інтер’єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Тематичні зали мали назви Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна. 

Після приходу радянської влади, замок-палац передали Львівському історичному музею. Під час радянсько-німецької війни палац сильно постраждав, замок розграбували військові Золочівського гарнізону. Із 1949 року у приміщенні  облаштували санаторій для хворих на туберкульоз, який діяв до проголошення Незалежності України.

Світлини з Підгорецьким замком уже перемагали і в цій номінації, і навіть представляли пам’ятки України на міжнародному етапі.

У списку пам’яток Львівської області 4965 об’єктів, за час проведення конкурсу сфотографовані вже 4142 (83%) пам’яток. 2021 року конкурсанти завантажили 956 світлин 191 об’єкта (із них 9 — завантажені на конкурс уперше). Цього року за перемогу у номінації змагався 41 автор, а з всього за час конкурсу — 646 учасників.

 

Полтавська область

Переможцем серед світлин Полтавської області стало аерофото Мгарського Спасо-Преображенського монастиря фотографині Катерини Поліщук.

«Приємне фото за кольорами та освітленням»,  — відзначила роботу Надія Лиштва, членкиня журі, архітекторка. Наталія Шестакова вказала на вміле поєднання пам’ятки із природою: «Виразне представлення відомої пам’ятки у природному середовищі. Вдала композиція, гарне освітлення та кольори, пристойна як для аерофото якість зображення».

Преображенський Мгарський чоловічий монастир заснували 1619 року на кошти княгині Раїни Могилянки Вишневецької. У 1622 році церковний діяч Ісая Копинський створив тут братство, що активно виступало проти окатоличення лівобережних українців.

Населення монастиря складалося здебільшого з колишніх запорозьких козаків. Монастир існував до 6 серпня 1919 року, коли більшовики розстріляли ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. 

Пізніше на території колишнього монастиря була дитяча колонія, дисциплінарний батальйон, військові склади, а пізніше споруду передали під піонерський табір. У травні 1993 року в Мгарській обителі відновили чоловічий монастир.

Наступною за балами у регіоні зі світлин, що не були зроблені із дрона, квадрокоптера чи будь-якого іншого літального апарата, стала фотографія валу Більського городища скіфського часу Романа Зимовця.

«Композиція та кольори дуже виразні та гарно представляють пам’ятку»,— прокоментувала цю світлину  Наталія Шестакова, хоча у членів журі й були зауваження про якість фото. 

У списку пам’яток Полтавської області 3404 об’єкти, з них трохи більше половини — 1806 пам’яток вже мають фото у Вікісховищі (53%). Цього року 25 конкурсантів завантажили 1083 фото 368 об’єктів культурної спадщини (з них світлини 89 пам’яток — завантажені вперше). Усього за час проведення конкурсу у номінації брали участь 244 автори.

 

Рівненська область

Найкращою світлиною за результатами оцінок журі визнано панораму церкви святого Георгія у Пляшевій. Автор фото Сергій Зисько.

На світлині зображено дві церкви на фоні храмового комплексу. Таке оригінальне поєднання сподобалося журі. «Дуже вдале композиційне рішення представлення пам’ятки, майстерне залучення у кадр інших елементів садово-паркового мистецтва та гарно вибране освітлення», — оцінила світлину Наталія Шестакова.

Георгіївський собор  центральна споруда духовно-меморіального комплексу на Козацьких Могилах, розташований на штучно насипаному підвищенні. Зведений у 19101914 роках. Поряд із собором знаходиться Михайлівський храм пам’ятка української дерев’яної архітектури середини XVII ст. Церкву перенесли із сусіднього села Острів на Козацькі Могили у червні 1912 року, де реконструювали її первісний вигляд. Архітектура цього храму є традиційною для архітектурних форм дерев’яних церков Волині XVII століття.

У списку пам’яток Рівненщини 2109 об’єктів, лише трохи більше третини з них мають свої фото у Вікісховищі  — 771 пам’ятки (36%). У 2021 на конкурс надійшло 469 фото 82 пам’яток (із них світлини 5 завантажені вперше) від 19 авторів. Усього за час проведення конкурсу у цій номінації змагалися 215 учасників.

Для підготовки статті використані матеріали з Вікіпедії: «Ярополч (Київська область)», «Вознесенський собор (Переяслав)», «Підгорецький замок (Львівська область)», «Мгарський Спасо-Преображенський монастир (Лубни)», «Георгіївський монастир на Козацьких Могилах (Рівненська область)».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *