Курйози списків: на Київщині воювали проти Остапа Бендера…

Протягом серпня оргкомітетом конкурсу ВЛП було надіслано запити на інформацію до 24 обласних управлінь культури, а також міністерства культури АРК і управлінь культури Києва і Севастополя. Однак відповіді ми отримали лише з 24, при цьому на Донеччині не знайшлося відповідального, і списків вони не надали. Після цього було надіслано ще понад 150 запитів до районних і міських рад у тих областях, що не надали відповідей на запити, а також по Київській області для уточнення (оскільки були розбіжності у минулорічних і цьогорічних списках).

Відповіді було отримано з понад ста районних адміністрацій і міськрад (точна кількість наразі невідома, після 50 ми рахувати перестали). Було проаналізовано відповіді, а також деякі списки. Нижче ми наводимо підбірку найкращих і найгірших відповідей, а також помилок і курйозів, виявлених у списках.

Найкращі відповіді

Третє місце серед найкращих поділили Києво-Святошинська РДА Київської області і Харцизька міськрада Донецької. У відповіді першої були описані події в районі останніх років, про те, що відкрили для відвідування кілька ДОТів, у Гатному перепоховали радянських воїнів тощо. Також у самих списках подається докладна інформація про об’єкти, наприклад

Пам’ятний знак «Паровоз К – 15776» на честь будівників вузько лінійки (1989): Металевий паровоз 1928 р. випуску. В народі паровоз званий “Кукушкою”. Розрахований на вузьку колію-750 мм. Вага паровоза 23,5 тон. Вага тендера 8,3 тони. Довжина з тендером 12 м. Висота паровоза 3,3 м. На сьогодні це унікальний екземпляр паровозів цієї серії. Архітектори пам’ятника:  В. Муска, Л. Ходаківська. Пам’ятник встановлений на вічну стоянку в м.Боярка, як символом порятунку м. Києва від паливної кризи  в холодну зиму 1921 р. Адреса: м. Боярка, вул.Вокзальна, 51, на території залізничного вокзалу    Ох. № 2217    Користувач: Відділ культури і туризму Києво-Святошинської РДА, Боярська міська рада.

Однак список пам’яток археології у них чомусь виявився неповним, він обривається на Горенській сільраді, саме тому вони посіли третє місце в нашому рейтингу. Харцизька ж міськрада надала списки пам’яток усіх видів, при цьому у списках архітектури та історії в таблицях також подані фотографії. Але і в них не обійшлося без недоліків. У списках археології вони вилучили з таблиці дані про розташування.

Друге місце серед найкращих посіла Золотоніська міськрада Черкаської області. У них відповідь була на 3 сторінки формату А4, де науковий співробітник місцевого краєзнавчого музею розповідала про культуру міста. У цій відповіді було докладно написано про пам’ятки архітектури та археології, також подано список пам’яток історії. Наприклад:

4. Будинок колишньої аптеки за адресою вул. Черкаська,2

Будинок було збудовано у 1908 році. Він належав аптекарю Вербицькому, який на першому поверсі мав приватну аптеку, а на другому мешкав з сім`єю. Під час війни будівля була  знищена фашистами.  Після війни приміщення відбудовано в 50-х роках. В подальші роки тут був розміщений банк „Україна”, ,, ПриватБанк”.  Нині тут розміщений банк та магазини.

А перше місце в нашому рейтингу по праву посіла Жданівська міськрада Донецької області. У них теж було докладно розписано:

В місті Жданівка по вулиці Леніна знаходиться братська могила, в якій поховані молодший сержант Олександр Іванович Дедюхін, молодший лейтенант Ілля Захарович Мандригін та двоє невідомих солдат, які загинули 3-4 вересня 1943 року під час визволення міста від фашистів.

Перепоховання Олександра Дедюхіна та двох невідомих солдат в центрі міста відбулося 8 вересня 1969 року.

Іллю Мандригіна знайшли 5 січня 1994 року під час проведення земляних робіт за межами міста і поховано в братській могилі 21 січня 1994 року.

Пам’ятник над могилою встановлено в 1969 році.

В травні 2005 року його було реконструйовано у зв’язку з незадовільним технічним станом.

Хоч і менше тексту, ніж у золотонішців, зате також до листа додавався архів з 13 фотографіями пам’яток. У кінці листа було написано «З щирою вдячністю за увагу до історичного минулого нашого міста, яке в 2014 році святкує 90 років від дня заснування, Начальник відділу культури і туризму Л.О.Баранова». Ми також вдячні пані Барановій за надану відповідь.

Найгірші відповіді

Кілька районних і обласних адміністрацій нам відмовили в наданні списків. Окрім стандартних на кшталт «Ви можете знайти перелік на сайті Мінкульту» або відсилання в обласну адміністрацію, були також нетипові відповіді.

Третє місце поділили Донецька ОДА і Щорська РДА Чернігівської області. У першій не знайшлося відповідального:

У зв’язку із змінами в структурі управління та відсутністю на цей час фахівців з питань охорони культурної спадщини більш детальну інформацію надати не має можливості.

Себто людина отримувала заробітну платню, але результатів її роботи не збереглося?! А в другій людина, в якої знаходяться списки, перебуває у відпустці до 26 вересня.

Друге місце посіла Миколаївська ОДА, яка спершу відмовилася надавати інформацію про пам’ятки археології

…на державному обліку перебуває 4463 пам’ятки археології місцевого значення, перелік яких знаходиться в Державній інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області … і використовується лише для службового користування.

Згодом зазначена інспекція таки надали списки із застереженням: «Враховуючи те, що оприлюднення місцезнаходження пам’яток археології може негативно вплинути на ситуацію з грабіжницькими розкопками, просимо з порозумінням ставитись до відсутності такої інформації», при цьому зі списків прибрали точне місцерозташування пам’яток, лишивши тільки сільради.

Перше місце в нашому рейтингу посіла Покровська РДА Дніпропетровської області. У своїй відповіді вона докладно описала, чому надала цим перелікам гриф «для службового користування».

А гран-прі в цій номінації дістається Петриківській РДА. У них нема сканера, зате є копір.

…повідомляємо, що в відділі культури, туризму, національностей та релігії райдержадміністрації інформація, яка Вас цікавить знаходиться в паперовому вигляді. Тому надати відповідь в електронному вигляді не має можливості. Щоб отримати відповідну інформацію, Вам необхідно звернутися за адресою…

Курйози зі списків

Також у списках було знайдено чимало помилок або курйозів. Наведемо деякі з них.

Третє місце дісталося списку пам’яток історії від Слов’янської РДА Донецької області, згідно з яким у 1969 році були взяті на облік, зокрема, пам’ятники, встановлені у 2008 та 2011 роках.

Друге місце посів список пам’яток історії Кіровоградщини, який має багато одруків (іноді складалося враження, ніби вони на слух писали цей список):

• Брадьська могила радянських воїнів. Адреса: с-ще Нове, Сх..околище
• Будинок школи,де навчався на курсах політпрацівників Сосюра В.-українськиї поєт та навчалися Куротятникова Г.О.-Гєрої Радянського Союзу
• Будинок,в якому жив і працював К.Шимановський-польський ккомпазитор
• Завод, на якому працював ТаратутаВ.К.-соратник Ленина В.І. Адреса: Вул.дзнржинського,24
• Фортеця св. Єлисовети. Вали земляні
• Могили Героїв Радянського Союзу: … Гвбдрахманова Б.А.-мол.сержанта (1912-1944)

Перше місце беззаперечно дісталося пам’ятці, знайденій у списках пам’яток історії від Київської ОДА: «Братська могила воїнів Радянської Армії і пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, могила лейтенанта Леречи О.В., який загинув у боротьбі з бендерівцями у 1947 році». На жаль, не вдалося з’ясувати, з ким же боровся лейтенант — з прихильниками Остапа Бендера чи з мешканцями міста Бендери… Як виявилося, це не єдина помилка в цій пам’ятці. Лейтенанта насправді звали чи то Дереча, чи то Деречі (у списку, наданому Переяслав-Хмельницькою РДА, ця пам’ятка зветься «Могила лейтенанта Деречі О.В.,який загинув у боротьбі з бандерівцями, пам’ятник воїнам односельцям,які не повернулися з війни»).

Інші курйози зі списків і відповідей на запити:

• відразу кілька районів Черкаської області повідомили, що в них нема пам’яток місцевого значення, окрім кількох, занесених у держреєстр. Виходить, в кожному районі України багато братських могил, а на Черкащині не воювали?
• у списках багатьох обласних і районних рад римські цифри номерів століть або порядкових номерів поселень подані кириличними літерами (якщо на Івано-Франківщині тільки Х та І писали кирилицею, а V лишалось латинською, то деякі райони писали ХІУ, а Переяслав-Хмельницька РДА взагалі «ХУІІ-ХУШ ст.»;
• у Канівському районі пам’ятник-танк вважається пам’яткою монументального мистецтва. Цікаво побачити його, що ж там мистецького?
• Першотравнева РДА прислала відповідь на запит з електронної адреси, де відправником значився Першотравневый Кинофотоклуб;
• кілька міських і районних рад Донеччини присилали списки російською, а в деяких російською вказані назви районів, а решта українською;
• деякі розпорядники розуміли запит буквально і надсилали тільки список пам’яток (без охоронних номерів, адрес років тощо), деякі прибирали з таблиці окремі колонки;
• у списках держреєстру з Мінкульту теж трапляються одруки: «за 150 м на південь від домінуючого курагну № 3924-2», «змикається з домінуючим курагном № 3925-1», «змикається з південно-східною полою домінуючого курагу № 3928-1», «вул. Алупкінске шосе, 22, літер А», а іноді також дивний переклад з російської: «на території Старокримського Державного лісо-полювального господарства» (імовірно малося на увазі лісо-мисливське господарство), «Армянський середньовічний монастир» (імовірно йдеться про вірменський монастир, бо місто Армянськ виникло лише наприкінці XX ст.)

Робота над списками триває…